Якість життя у львівській громаді оцінили на 3,5 бала. Що не подобається

Як мешканці оцінюють міський транспорт, медичні послуги, благоустрій, довкілля і навіть наскільки вони люблять Львів – таке дослідження провели соціологи дослідницької агенції Fama. Опитування, яке проводять у Львові ще з 2013 року, цього разу охопило усю Львівську громаду. Попри війну містяни оцінили якість життя найвище за останні 10 років: 3,54 бала із 5 можливих. Результати дослідження «Соціальний моніторинг якості життя у Львівській громаді» оприлюднили у Львівській міській раді сьогодні, 13 червня.

«Після початку повномасштабного вторгнення портрет львівʼянина змінився. Близько 30 тисяч львів'ян пішли на фронт, кардинально змінивши своє життя. А це означає, що 30 тисяч сімей стали сімʼями військовослужбовців, а надалі ветеранів. Змінилися їхні погляди на життя, а також запити і потреби. Нам важливо розуміти, що думають і як відчувають своє місто його мешканці. Вони ті самі, але водночас зовсім інші. Ми маємо враховувати ці зміни і робити все для того, щоб підтримувати, а не заважати. Міські сервіси та послуги мають бути гідними своїх мешканців. І тут без думки самих львівʼян не обійтись», – зазначив Андрій Садовий міський голова Львова.

«Соціальний моніторинг якості життя у Львівській громаді» проводила дослідницька агенція Famа у січні-лютому 2024 року на замовлення комунальної установи Інститут міста. Основне завдання опитування – виміряти динаміку змін основних показників якості життя у громаді через оцінку інфраструктури, сервісу, умов для життя, соціального та матеріального благополуччя, комфорту тощо. 

Анкета охопила різні сфери життя мешканців громади і мала понад 20 сторінок запитань. Їх розробили на основі кращого міжнародного досвіду. Всього опитали 800 мешканців Львівської громади, в тому числі ВПО, віком від 18 років. 

Згідно з результатами опитування, мешканці Львівської громади задоволені умовами для життя, створеними в громаді. Зокрема, найвищі показники у 2024 році отримали такі аспекти: умови для сімейного життя (79% опитаних задоволені ними), умови для проведення дозвілля (77% задоволених), умови для здобуття освіти (75% задоволених). 

Дещо нижчі та все ж високі показники задоволеності зафіксовано щодо умов для професійної самореалізації та ведення бізнесу (67% та 56% задоволених, відповідно).

«Ми бачимо зростання задоволеності львів’ян у сферах: освіта, охорона здоров’я, транспортна система. Хочу підкреслити, що це є суб’єктивні оцінки, тобто те, як мешканці міста сприймають ту чи іншу сферу та стан у ній. Ми зосереджували свою увагу на дослідженні стану, інфраструктурних моментів: якість ремонту, якість будівель, стан доріг. Але також ми досліджували і сервісну складову – якість послуг, які надаються. Традиційно з 2013 року ми фіксуємо, що львів’яни вище оцінюють якість сервісу, але починаючи і з 2019, і з 2013 року ми фіксуємо скорочення розриву між задоволеністю станом і задоволеністю сервісом.

Загалом методологія є сталою, і чимало показників не міняються з 2013 року, що дозволяє нам зробити порівняння і висновки про те, як змінюється ситуація у місті. Проте ситуація в країні і в межах Львівської громади теж змінюється, тож ми змушені реагувати на це. Період ковіду і повномасштабне вторгнення, якісь органічні зміни, які відбуваються у житті міста – це все було враховано. Відтак оцінювали і зміни в транспортній системі, пов’язані з оплатою. У системі освіти додали оцінку дистанційного навчання. А задоволеність безпекою в місті є однією з найвищих серед усіх показників, які ми досліджували. Цьогоріч ми вперше досліджували і задоволеність станом укриттів, що звісно не було актуальним ще 10 років тому», – розповіла Мар’яна Малачівська-Данчак, засновниця і керівниця дослідницької агенції Fama.

В Інституті міста пояснюють, що дослідження якості життя міста є інструментом моніторингу стратегій. На основі результатів досліджень можна зрозуміти, чи досягаємо ми стратегічних цілей і, чи покращується якість життя у Львові.

«Результати дослідження є вихідними даними для наступних стратегічних планів Львова, зокрема концепції інтегрованого розвитку Львівської громади, яку зараз розробляють. Також результати дослідження важливі для структурних підрозділів Львівської міської ради. Адже на основі цих даних вони можуть будувати свої політики і менш довгострокові програми на 2-5 років.

До прикладу, маючи достатньо великий об’єм даних щодо оцінювання мобільності транспорту у Львові, колеги з управління Львівелектротрансу можуть напрацьовувати подальшу стратегію розвитку свого підприємства. Завдяки цьому дослідженню вони можуть запланувати цілі, завдання та заходи для покращення стану інфраструктури та якості надання послуг перевезення у місті», – пояснює Максим Терлецький, керівник комунальної установи Інститут міста.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook