Можна, я називатиму вас мама Леся: жінка виховує дітей сусідки, яка померла від ковіду

Коли в Україні розпочалась пандемія коронавірусу, сусідка захворіла, потрапила у лікарню і попросила Лесю пригледіти за дітьми. Попри всі намагання лікарів допомогти Олені, її не вдалося врятувати. Тоді постало питання - з ким будуть діти.

Про це інформує пресслужба ЛМР,  пише Dailylviv.com.

«Ми не були близькими друзями, були просто хорошими сусідами. Якось Олена розказала мені свою історію про те, що Нікіта - її рідний син, а Михайлик - прийомний, якого вона взяла з дитячого будинку у зовсім маленькому віці. Розповідала мені часто, з якими проблемами зі здоров’ям Михайлика тоді зіштовхнулась, та як їх долала. Ми любили поговорити, мали гарні відносини, як сусіди», - розповідає Леся Орищак.

Коли сусідка захворіла і попри, всі намагання лікарів, її врятувати не вдалось, то постало питання - з ким будуть діти. Їхня бабуся померла одразу після мами, батька у них не було. Тоді Леся не вагалася і вирішила, що стане для них прийомною мамою.

«Чомусь сумнівів, чи взяти їх до себе, у мене не було. Я відчувала, що це правильно. Ці діти виросли на моїх очах, приходили часто до мене у гості. Михайлик дуже любив їсти мій борщ, постійно до мене прибігав. Одного разу він навіть сказав, що хоче жити у мене, я ж тоді сміялась і пояснювала, що у нього є його мама, яка його дуже любить», - каже пані Леся.

Леся розпочала процес створення прийомної сім’ї. Слід було пройти відповідні курси, підготувати документи. В управлінні «Служба у справах дітей» її всіляко підтримали у цьому та сприяли на всіх етапах.

Хлопці також дуже полюбили Лесю і її рішення стати для них прийомною мамою прийняли з великою радістю. Тоді Нікіті було 17, а Михайлику - 9. Рідний син Лесі  Віктор, який був дорослим та мешкав окремо, підтримав рішення Лесі, підтримала її і мама.

«Мама дивилась на мене і казала, що ніколи б не могла подумати, що я відважуся на такий крок. Вона мені тоді сказала, що це дуже благородне рішення», - згадує Леся Орищак

Зараз Нікіта - студент музичного коледжу, цьогоріч завершує навчання, а Михайлик - школяр, який дуже любить музику, грає на скрипці, відвідує заняття з вокалу, і мріє стати актором.

«Золота моя дитина - мій Михайлик. Він так любить людей, а люди люблять його. Добрий, обдарований. Пам’ятаю, через кілька місяців, як вони переїхали, підійшов до мене і каже: «Можна я вас буду називати мама Леся?». У мене аж сльози на очах з’явилися. Я сказала, що це буде для мене найбільша в світі приємність.

Нікіта дорослий і дуже серйозний юнак. В майбутньому планує опанувати сферу ІТ. Має багато мрій та планів. Я всіляко його підтримую у його намірах. Хочу, щоб вони збулись», - ділиться планами прийомна мама Леся.

Пані Орищак повністю присвятила свій час вихованню хлопців: школа, гуртки, дитячі дні народження. Каже, що її життя немов набуло ще одного сенсу.

Важливо зазначити, що прийомні сім’ї не залишаються на одинці з проблемою, які можуть виникати.

«З ними постійно підтримує зв'язок працівник Служби у справах дітей та Львівський міський центр соціальних служб», - каже в.о. керівника управління «Служба у справах дітей" Володимир Фридрак.

Монахиня зі Львова стала матір’ю для 10 дівчат у віці від 11 до 20 років

Три будинки сімейного типу з Лисичанська переїхали до Львова: де оселилися (відео)

Подружжя з Луганщини господарюватиме у дитячому будинку сімейного типу в Наварії

У Львові створили п’ятий дитячий будинок сімейного типу

24 мешканці Львівщини вирішили взяти на виховання у сім’ю дитину-сироту

На Львівщинаі хочуть перевести квартирну чергу для дітей-сиріт в онлайн

Дітей на Львівщині стає все менше

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook