Працювати лише за їжу і житло: на що ще готові українці в Європі - соціологія (відео)

14:05 27 жовтня 2022 р.

Фото до новини

Люди, у яких війна забрала житло та роботу, погоджуються на нелегальну роботу та найгірші умови праці закордоном без жодних гарантій. А тому стають потенційною жертвою для трудової експлуатації. У групі ризику – щодругий українець.


Як пише Dailylviv.com, соціологи агенції Info Sapiens поставили респондентам таке запитання: «Якби ви виїжджали за кордон через воєнні дії, чи погодилися б працювати в обмін на безплатне харчування та житло?». І 39% опитуваних дали на нього ствердну відповідь. 

Така тривожна тенденція, пояснює Олена Кальбус, координаторка проєктів з протидії торгівлі людьми ГО «Центр «Жіночі перспективи», обумовлена відчаєм людей, які втратили все і вважають, що перебувають у повній безвиході. Але вихід завжди знайдеться, а от погоджуватись на пропозицію «жити й харчуватись безплатно і трохи працювати» в жодному разі не можна. 

«Насправді немає нічого безплатного, а тому у вас від самого початку має бути угода: сума за житло, сума за їжу і сума за той обсяг роботи, який ви будете робити, – каже Олена Кальбус, – В іншому випадку, без будь-яких гарантій, ви потрапите в умови експлуатації». 

Олена Кальбус застерігає українців погоджуватись на нелегальну роботу і завжди перевіряти тих, хто пропонує допомогу. 

«Це можна зробити через інтернет, за телефоном гарячої лінії або ж звернувшись до волонтерів, які працюють у Європі, –  каже вона. – Якщо вам щось не зрозуміло, підходите до стійки, пояснюєте ситуацію, і волонтери завжди допоможуть порадою. Адже, перебуваючи у стресовому стані, в чужій країні, люди часто готові прийняти першу пропозицію, не розуміючи наслідків».

Загалом, каже Олена Кальбус, щодругий українець нині готовий прийняти ту чи іншу ризиковану пропозицію. Під час опитування виявилось, що 17% людей готові працювати неофіційно. Ще 13% взагалі б погодились на роботу у замкненому приміщенні, з якого не можна виходити без дозволу роботодавця. Також 4% готові до роботи на нелегальному підприємстві. А є й такі, хто готовий віддати роботодавцеві свій паспорт та телефон на час роботи. 

«Ми живемо у страшний час: понад 20 млн українців втратили дохід, понад 16 млн залишились без роботи, а понад 8 млн людей не мають грошей, щоб купити найнеобхідніші речі, – зазначає Олена Кальбус. – Зрозуміло, що війна штовхає на відчайдушні кроки. Але потрібно усвідомлювати, що можеш опинитися у ще більшій біді, якщо пристанеш на ризиковану пропозицію». 

Для всіх, хто став жертвою трудової чи сексуальної експлуатації, працюють телефони 527 та 0 800 505 501. Це номери Національної безплатної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, спеціалісти якої надають консультації українцям, які планують поїхати за кордон або повернулися в Україну з-за кордону, та іноземцям, які перебувають в Україні. Дзвінки безплатні. По допомогу також можна звернутися на сайт https://www.527.org.ua/

Цю інформацію озвучили у Львівському пресклубі під час пресконференції «Захист осіб, які у воєнний час у Львівській області постраждали від торгівлі людьми, експлуатації чи гендерного насильства».

Трагічна статистика війни: 100 тис людей в Україні пережили смерть близьких родичів або друзів – дослідження

Українцями найбільше торгують у трьох країнах: постраждалі найчастіше походять з обласних та районних центрів

Не заплатив за роботу: мешканка Львівщини написала скаргу в Польську інспекцію праці на дії підприємця

На Львівщині викрили п’ять фактів торгівлі людьми

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Твітері або Facebook

dailylviv.com

 

Останні новини