У Польщі збільщується кількість людей, які вірять російській пропаганді - дослідження

«Криза чи пропаганда? Ставлення поляків до війни в Україні» — друге дослідження, проведене Maison&Partners для Warsaw Enterprise Institute.

У вересні 2022 року та січні 2023 року дослідницька компанія попросила поляків визначити своє ставлення до восьми вибраних тез, які виявилися такими, що відповідають загальній меті наративів, експортованих Кремлем за кордон. Як наголошують автори дослідження, цей наратив покликаний послабити підтримку України в західних суспільствах і викликати соціальну напругу в країнах, куди виїхали українські воєнні мігранти, рятуючись від війни. Деякі з цих тез, як зазначається, прямо фігурують у заявах російських пропагандистів.

Відзначені у дослідженні тези: «Війна — це ліберальна змова західних еліт, тих самих, які планували пандемію», «Якби не розширення НАТО на Схід, путін не напав би на Україну та українців», «Біженці з України — це фактично економічні іммігранти», «Не треба допомагати Україні, поки вона не покається за Волинь і не засудить Бандеру», «Польща не може собі дозволити біженців», «Росію не треба дратувати, бо вона має ядерну зброю» , «Ми повинні сприяти миру будь-якою ціною — навіть ціною територіальних поступок України Росії», «Ми повинні припинити постачання зброї, тому що це ще більше розпалює конфлікт, який не має з нами нічого спільного».

Результати дослідження були представлені на пресконференції у Варшаві в понеділок.

Згідно зі опитуванням, 41 відсоток респондентів «повністю згодні» або «скоріше згодні» принаймні з чотирма тезами, викладеними в дослідженні, тоді як у вересні цей показник складав тільки 34 відсотки опитаних. Це зростання на сім відсотків. Водночас, як зазначається у дослідження, частіше вірять у тези, збіжні з російською пропагандою, молоді люди (віком 25-34 роки), які порівняно частіше користуються соцмережами.

Під час дебатів полковник Славомір Лазарек з Урядового центру безпеки зазначив, що «наразі ми зазнаємо атаки з боку Російської Федерації у поєднанні з Республікою Білорусь».

«Кремль методично вибудовував мережу впливу. Як це робиться? Виштовхую людей, у яких забираю можливість нормального життя (...) Погляньмо, що відбувається у Білорусі, там немає людей, які приїхали в Білорусь самі, спецслужби їх туди привезли. А пізніше, в атакованій країні, наприклад у такій Польщі, суспільство антагонізується через ЗМІ та політиків», — сказав Лазарек.

«На щастя, у нас є велика група біженців з України, і це той випадок, коли ми більше готові допомогти, і важче вплинути на антагонізми між двома групами. Операція вимушеної міграції призводить до того, що ми "наштовхуємо" одну групу на іншу і робимо так, щоб поляки говорили "у нас забирають роботу, хліб, медичну опіку". Ми пояснюємо, що вони погані», — зазначив експерт.

Він підкреслив, що свідома людина несприйнятлива до методів маніпуляції.

Полковник Адам Явор, офіцер запасу польських спецслужб, зазначив, що пропаганда та дезінформація є елементом воєнної науки в Росії. «Сучасна війна ведеться не лише на полі бою, а й у свідомості людей», — сказав він.

За його словами, росіяни програють війну в кінетичному значенні, але прогресують у сфері інформаційної війни. Він зазначив, що недарма молодь, яка користується соціальними мережами, є найбільш вразливою для дезінформації групою. «Соцмережі — це дуже вдячний театр війни. У 2015 році Шойґу (міністр оборони Росії) сказав, що смартфон, мікрофон, камера — це така ж зброя, як автомат Калашникова, і навіть ефективніша», — зазначив експерт.

Він підкреслив, що фейкові новини поширюються в сім разів швидше, ніж правдиві. Експерт ствердив, що найлегшою ціллю пропаганди є соціальна поляризація та конфлікти на основі політики та ідеології.

Томаш Врублєвський, президент Warsaw Enterprise Institute, оцінив, що на початковому етапі війни польська держава впоралася з цією загрозою тільки завдяки залишеному людям простору для дій. «Люди самі прийняли українців, могли вислухати ці історії та стали їх частиною. Це досвід, з якого має вчитися вся Європа. Цього не можна зробити без емоційної та активної участі власного суспільства», — зазначив він.

Як додав він, «війну неможливо виграти без підтримки суспільства». «Ми виграли цю війну. На сьогодні», — зазначив він.

Експерти також наголосили, що підтримка України є інтересом Польщі в багатьох вимірах.

Економістка Малґожата Старчевська-Кшиштошек з Варшавського університету зазначила, що, за даними Управління соціального страхування (US), у Польщі працює 700 тисяч людей з України (котрі приїхали після 24 лютого 2022 року — ред.). «Це майже п’ять відсотків професійно активних людей. (...) Ми маємо сьогоднішні дані Головного статистичного управління (GUS), які показують, що польська економіка зросла майже на п’ять відсотків. Пристойно виглядає і внесок в економічне зростання споживання домогосподарств», — зазначила експертка.

Вона наголосила, що в основному це пов’язано з напливом біженців з України. «Завдяки цьому наша економіка справді добре справляється», — додала Старчевська-Кшиштошек.

На думку експертів, щоб запобігти дезінформації, політичний клас має стояти над розколами. Вони ствердили, що соціальна освіта, спрямована на певні вікові групи, також є важливою. «Розвиток суспільної обізнаності є пріоритетом», — сказав полковник Славомір Лазарек.

У Польщі близько 3,5 млн біженців з України, - маршалок Сейму

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook