17:47 24 вересня 2021 р.
Відео: Львівський пресклуб
Жовківський районний суд Львівської області одержав позов з вимогою повністю припинити діяльність ТОВ «АПП «Гряда» за велику шкоду навколишнім землям, річці Західний Буг, здоров’ю людей та функціонування без належних дозвільних документів.
Мешканці кількох сіл поблизу Львова сподіваються, що судовий процес покладе край і бездіяльності контролюючих природоохоронних структур Львівщини, які вперто не бачать порушень і не чують смороду у Гряді, Мервичах, Грибовичах, Великому і Малому Дорошеві, Ситихові, Дублянах. Люди стверджують, що з 2006 року свинокомплекс ТзОВ «АПП «Гряда» зливає прямо на землі по 3-4 вантажівки необробленої гноївки з-під свиней. І надають при цьому фото-та відеодокази щодо порушень. Незалежні екологи роблять проби грунту і підтримують мешканців: так, земля заражена. Натомість влада на всіх рівнях лише знизує плечима: вам все лише ввижається, незрозуміла свинофобія та й годі! Про це говорили на пресконференції у Львівському преcклубі, пише Dailylviv.com.
Свинячий сморід розповсюджується у радіусі 8 км від свинокомплексу
Галина Солонецька вже не перший рік живе з родиною в італійському Неаполі, має тут свій невеличкий бізнес. Але вона намагається якнайчастіше відвідувати батьків у рідному селі Гряда на Львіщині. І кожен такий візит доводить її до відчаю: село нестерпно смердить свинячим лайном.
- Цього літа було справжнє пекло, ми просто задихались, не мали чим дихати, - розповіла Галина Солонецька під час пресконференції у Львівському пресклубі. – У 35-градусну спеку люди в Гряді не відчиняють вікон. І не тільки в день, але й уночі, коли спека спадає. Одного разу ми з чоловіком відчинили вікно опівночі, а через три години наша сім’я прокинулась від страшної задухи. Усі кашляли, нас нудило. З двору несло свинячим лайном. Ми були змушені притиснути до рота мокрі рушники і шукати в будинку більш-менш несмердюче місце. Але його не було, хіба що у підвалі!
Галина Солонецька каже, що виною тому – діяльність свинокомплексу ТзОВ «АПП «Гряда», який розливає гноївку на поля як на своїй території, так і поблизу довколишніх сіл. Смердить не перший рік. Від 2019-го року вона разом з односельцями не раз звертались до місцевої влади та різних контролюючих органів з тим, щоб вони змусили власників підприємства припинити цей безлад. Але ситуація не поліпшується, а лише загострюється.
- У наших хатах засмерділося все: фіранки, меблі, стіни, навіть одяг. Ви тільки уявіть, що діти соромляться сідати у маршрутку і їхати до школи. Їм в очі кажуть: «Фе, від тебе лайном несе, ти що – з Гряди?» А водії маршруток відверто кажуть пасажирам: «Виходьте або на зупинку раніше, або пізніше – я в Гряді не зупиню, мені ввесь салон просмердиться, допоки вас випускатиму”. Скажіть, жити в таких умовах – це нормально?!
Активістка зібрала власні докази: аудіо-, фото- та відеофакти, які продемонструвала на пресконференції. Розливи гноївки на 200 м, справжні «озера» фактично під хатами людей. З телефонного запису, який відбувся ще у 2019-му році, директор свиноферми каже обуреним людям: «Я вас розумію». І обіцяє все владнати впродовж місяця. На підприємстві облаштовують лагуну, де мають знезаражувати фекалії свиней, люди на якийсь час заспокоюються – але сморід не щезає. Минає два роки, і вже не лише Гряда задихається від нього: свинячий «аромат» розповсюджується у радіусі 8 км від свинокомплексу. Дубляни, Ситихів, Грибовичі, Мервичі, Дорошів також нюхають його щодня.
- У «Гряді» нам надали документи, за якими свинячі фекалії начебто не зливають, а продають іншим підприємствам. Проте, ми зателефонували у Дублянський аграрний університет, і ще на три вказаних підприємства - вони заперечують це. Єдине підприємство у Жовкві підтвердило, що справді придбало у «Гряді» 10 тис. т гноївки на суму 180 тис. грн. Але це підприємство тих самих власників, шо й ТзОВ «АПП «Гряда»… А ми бачимо, як щодня від агрофірми їде по 3-4 вантажні машини гноївки – то куди її везуть? На поля! А коли люди обурюються і телефонують, на підприємстві їм кажуть, що треба подякувати. Мовляв, ми вам землю підживлюємо, буде добрий врожай. Ось такий цинізм.
Свинокомплекс - засекречений об’єкт не лише для захисників екології
Насправді дякувати добродіям за безкоштовне добриво не варто, пояснює керівниця юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень-Забрамна. Антибіотики, премікси, глисти – ось що потрапляє до грунту, стічних вод і колодязів у Гряді та ближніх селах. І незалежні лабораторні проби це підтверджують. Щоб ці фекалії стали добривом, потрібна якісна спеціальна обробка. Але на підприємстві цього не роблять – і тому є докази.
- Ми звертались до Держпродспоживслужби щодо проведення перевірки ТзОВ «АПП «Гряда». Перевірку провели, але результати не оприлюднили. Було дивно чути від представника цього відомства на радіо, що на фермі «трішки злукавили» щодо поголів’я – ось таке формулювання. А скільки там реально свиней, сьогодні ніхто не знає: громадські організації туди не пускають, офіційні контролюючі органи чисел не надають.
Приблизні підрахунки кількості фекалій показують, що на фермі тримають щонаймешнше 12 тис. голів. Якщо так, то це вже 75 тис. т гною. І одна лагуна на все – дуже мало. Але насправді, стверджують експерти, поголів’я свиней може бути набагато більшим, - каже Ольга Мелень-Забрамна.
Може, навіть удвічі, висловлювали здогади інші учасники пресконференції.
- МБО «Екологія-Право-Людина» не перший рік консультує людей у галузі екологічного права. Зараз ми звернулись із позовом до Жовківського районного суду з вимогою припинити діяльність ТзОВ «АПП «Гряда». Підстави для цього вагомі: підприємство не має усіх необхідних дозвільних документів. І за багаторічний термін діяльності тут не зробили нічого, щоб працювати відповідно до законодавства. Тому вимагаємо не усунення проблем з його боку, а повного закриття, - резюмувала керівниця юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень-Забрамна.
А на офіційних паперах чиновників нікому не смердить: чим пахне?
Як же пояснюють ситуацію ті, хто мав би її контролювати. За версією деражвних чиновників, проблеми взагалі не існує. Принаймні – у документах.
- Ми видаємо лише дозвільні документи, - пояснює Назарій Сорока, начальник відділу оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА, і каже, що його відомство не уповноважене приходити на підприємство і проводити контроль. - Діяльність ТзОВ «АПП «Гряда» ми не оцінювали, бо воно не проходило оцінку впливу ( на навколишнє середовище - DL).
Петро Білан, заступник начальника Жовківського управління головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області пояснив, що за ввесь час на підприємстві було 6 перевірок, і жодна порушень не виявила.
Роман Малетич, начальник управління правового забезпечення головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, мов мантру повторював на пресконференції фразу: «Ми аналізуємо документи, а не ситуацію». А за документами – все у повному шоколаді, а не у свинячому лайні!
Судіть самі: проби грунту майже ідеальні, найближча забудова – навіть не за 500 метрів від ферми (так вимагають правила), а за 560 м. Ну, просто курортна зона! Більш того, для цієї ферми було зменшено розмір санітарно-захисної зони з 500 до 250 метрів. Це погодило Міністерство охорони здоров’я, адже «Гряда» надала інформацію, що використовує сучасні європейські технології, які не забруднюють навколишнє середовище. І тепер цю землю – за 250 м від свиноферми - планують роздати учасникам АТО.
Утім, напрошуються логічні питання. Невже військові, які проливали кров за українську землю на сході України, не заслуговують кращого її клаптика на заході? Лише таку – з лайном і гельмінтами - як подяку за те, що воювали за нас? Чи, може ці атовці з числа тих, хто був у тиловій зоні кілька днів і зробив селфі біля танку якраз задля цієї ділянки? А мине трохи часу, – і ці воїни об’єднаються і кооператив чи агропідприємство, отримають свою мізерну частку і на цій землі виросте ще один чи кілька нових комплексів для свиней? Така схема захоплення землі діє давно і безвідмовно, адже все законно. Агрофірми між тим мають змогу ще ближче підійти до людських хат. Пов’яжіть цей факт роздачі земель із дозволом міністерства про зменшення санітарної зони до 250 м – і начебто пазли складаються ідеально.
Журналісти хотіли також почути позицію Львівської мерії про конфлікт у Гряді – адже тепер село належить до Львівської ОТГ. Проте за кілька хвилин до початку пресконференції з ЛМР повідомили, що начальниця управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування ЛМР Олександра Сладкова прийти не зможе. Не було на пресконференції і Михайла Василини, ексголови Грядівської сільської ради, який раніше також обіцяв прийти - раптово захворів.
Керівництво ТзОВ «АПП «Гряда» відрядило на зустріч з активістами й журналістами свого екологічного консультанта Віктора Горбача. Щоправда, йдуси у Пресклубу, Віктор Горбач… забув прихопити з собою документи, які би пролили світло на те, як функціонує це підприємство: скільки тут свиней, лагун, куди і скільки вивозять гною та інші речі. Щодо самого судового процесу, то він вважає всі обвинувачення безпідставними.
- Ось що дивно: смердить одній лише Галині, – іронічно зауважив Віктор Горбач. – Допоки вона перебуває у своїй Італії, в селі Гряда все спокійно, усе всіх влаштовує. А як приїжджає до батьків, починається оцей увесь галас…
Залякують і погрожують тим, хто проти свинства у довкіллі
А й справді підозріло: чому лише один позов на все село Гряда та й сусідні також? З натяків чиновників вигмальовується така ситуація, що люди всім задоволені, і лише одна вередлива “італійка” крутить носом. Мовляв, надихалась у Неаполі середньоземноморського повітря і тепер влаштовує гармидер у рідному селі. А всім решта і аромат свинячого лайна – норма. Не «Шанель№5», звичайно ж, зате рідний та природний!
Чи, може, смердить усім однаково, але один має сміливість називати речі своїми іменами і не хоче жити по-свинськи, а інший по-страусячому ховає голову у пісок, коли доходить до діла?
Галина Солонецька пояснює, що насправді нині вона вже не одна. Побачивши її активність, кілька місцевих жителів також підготували заяви від свого імені. Але в одному захисник свинокомлексу Віктор Горбач таки має рацію: люди справді не виявляють масової активності. Вони обурюються, кричать, телефонують в агрофірму і сваряться. Навіть виходять на вулиці в очікуванні представника агрофірми й чиновників, щоб висловити їм своє незадоволення в очі. Скаржаться сільському голові. Та коли треба зробити простий крок – подати заяву до суду – рука затерпає.
- Бояться, – пояснює Галина Солонецька. – Кажуть, у нас діти, онуки, не хочемо, щоб їм помстилися. Тому й терплять. І боятися є чого, адже «Гряда» діє дуже брудними методами, через третіх осіб, чітко даючи зрозуміти активним селянам, щоб сиділи тихо.
Слова Галини Солонецької підтверджує активістка Наталія Демчишин із села Мервичі, котра від 2012-го року бореться з цією фірмою в правовій площині. Вона розповіла, що у жовтні 2016-го року, коли вона судилася з ТзОВ АП «Гряда», у неї жбурнули пляшку з фекаліями та сірчаною кислотою прямо перед будівлею суду. На щастя, жінка встигла зреагувати, і кислота пошкодила лише верхній одяг, а могло все бути набагато гірше.
- Спочатку люди тебе підтримують, ти маєш багато однодумців, які йдуть за тобою й обіцяють бути до кінця. А потім від тебе відвертаються навіть друзі й родичі. Кажуть: «Не лізь, тобі що, більше за всіх то треба?» Людям страшно, - з сумом констатує пані Наталія Демчишин.
Фізична розправа, моральне цькування, залякування і погрози – так діють найманці агробізнесменів у відповідь. Вона розповідає, як після тривалих «розборок» їй влаштували справжнє пекло, ударивши по репутації.
- Уявіть, вони додумались розмістити оголошення від мого імені з моїм телефоном на одному пікантному сайті знайомств. І по селу швидко розповсюдились чутки, яка ж я аморальна жінка… «Відмитися» від цього бруду я не можу й до сьогодні: злі язики радо «смакують» подробиці «мого» інтимного життя. Це дуже низько… - каже ексдепутатка сільради Наталія Демчишин.
Такий самий метод застосували й до Галини Солонецької.
- Який збіг: той самий сайт, аналогічні провокаційні фрази. Ну смішно ж! – каже вона. – Але цей шантаж мене не зачепив. Що справді було огидно – то це візит непроханого гостя у Неаполь, який чітко дав мені зрозуміти, що «Гряда» знайшла мене і тут.
За словами пані Галини, незнайомий чоловік двічі приходив до її крамниці і проводив «виховні» розмови.
- Спілкувався російською. Наголошував, що у «Гряда» - його друзі, «харошіє люді», бо вони допомагають АТО і що треба «аставіть іх в пакоє». Я викликала карабінерів, але він утік. Італійська поліція відкрила проти цього незнайомця справу, у них є знімок з камери спостереження, зараз його розшукує Інтерпол. Я сподіваюсь, що знайдуть дуже швидко.
Цікаво, що 50% власності ТзОВ «Гряда» належить Володимиру Бушневському, який зареєстрований у Донецьку, на тимчасово окупованій території. Чи, бува, не з тих країв його друг, котрий навідувався до пані Галини у Неаполь? На галичанина, каже вона, російськомовний гість геть не був подібним - українську мову зовсім не розумів.
Галина Солонецька і Наталія Демчишин кажуть, що попри всі погрози й неприємності боротьбу за чисте довкілля не припинять. Вони підуть до кінця і таки сподіваються домогтися припинення діяльності свинокомплексу ТзОВ «Гряда» у суді. Відходи свинокомплексу, в тому числі аміачні, отруюють річку Західний Буг, притоку Нарви, що впадає у Віслу.
Навіть Роман Малетич визнав, що порушення з боку свинокомплексу все ж таки є: три з п’яти проб грунту показали перевищені проби аміаку. За його словами, це було на межі санітарної зони. Проте нині ці ділянки віддали воїнам АТО.
Попри те, що належних перевірок ТзОВ "АПП Гряда" немає, це не заважає йому розширювати межі. Якщо раніше це підприємство функціонувало у селах Гряда і Мервичі (біля колишньої птахофабрики), то від 2020-го року, за словами ексдепутатки Куликівської селищної ради Наталії Демчишин, діє ще у Ланерівці Буського району. І недалеко від свинарника - приблизно за 400 м - починається притока до річки Західний Буг. Виходить, "Гряда" забруднює не лише українські води, а й несе небезпечну інфекцію у Польщу. Забруднення Західного Бугу триває вже не перший рік, каже Наталія Демчишин. І відбувається це через його притоку Думний Потік, яка бере початок у селі Мокротин і впадає у Західний Буг.
- Від 2019 року там не припиняються великі викиди гноївки, я зафіксувала не один такий випадок і 10 серпня 2021 року я подала заяву до поліції Жовкви. Але мою заяву не включили до Єдиного реєстру справ. Довелося звертатися до суду, щоб поліція її прийняла, - каже ексдепутатка.
Органи місцевого самоврядування на звернення людей не реагують і у справи ТзОВ "АПП Гряда" втручатися не хочуть. Поліція, прокуратура, контролюючі екологічні органи також бездіяльні. То невже ситуація вирішиться лише тоді, коли на сполох заб’ють аж у Польщі?!
Правозахисниця-еколог Ольга Мелень-Забрамна стверджує, що шанс на виграш справи у суді достатньо високий. Як приклад, вона наводить інцидент у селі Білики на Полтавщині. Там після тривалих перипетій місцевим мешканцям вдалося через суд закрити свиноферму ТзОВ «Сільські традиції», яка роками зливала у грунт свинячу кров. Небайдужість, наполегливість у захисті своїх прав, грамотний юридичний позов і чіткі факти – ось і все, що потрібно для того, аби жити без смороду. По-людськи, а не по-свинськи.
Довідка
За даними YouControl, ТЗОВ АПП «Гряда» зареєстроване у грудні 1994 року. Директором підприємства є Зіновій Сулима. Понад 12% належить Любові Остапчак, понад 37% – Мирону Остапчаку і 50% – Володимиру Бушневському, зареєстрованому на тимчасово окупованій території – у Донецьку, який долучився до бізнесу 2016 року. Розмір статутного капіталу – 5 233 554,00 грн.
Село на Львівщині затопили фекаліями свиней, а контролюючі органи покривають порушників(відео)
На свиноферму у Львівській області подали до суду з Італії (відео)