Найбільший інвестор в українську економіку - заробітчани у закордонні

Про це повідомила Українська служба Польського радіо, пише Dailylviv.com. Пандемія COVID-19 суттєво позначилася на міжнародній мобільності та мала значний вплив на міграцію українців. Таким став головний висновок дослідження міграційних процесів України, проведеного Міжнародною організацією з міграції. Дослідники встановили, що карантинні заходи призупинили виїзд українців за кордон в пошуках роботи, але не змогли переламати цю тенденцію. Водночас, всередині держави кількість внутрішніх мігрантів зросла.

У своєму дослідженні «Міграція в Україні: цифри і факти» Міжнародна організація з міграції навела останні статистичні дані та проаналізувала рушійні сили й позитивні і негативні наслідки міграції. Дослідники приділили увагу потребам і вразливостям мігрантів, а також внеску українських мігрантів в економіку і розвиток держави. Головний принцип Міжнародної організації з міграції полягає в тому, щоби гуманна і впорядкована міграція приносила користь мігрантам і суспільству, зазначив голова представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Ан Нґуєн:

– Ми бачимо, такі тенденції 2020 року, коли рівень міжнародної міграції майже досягнув 281 мільйон людей, і 97 мільйонів з них скерували свій шлях до Європи. Якщо взяти скорочення людності в Європі, власне, як і в Україні зокрема, ми можемо припустити, що це спрямування і далі триватиме. ВВП зростає і тому зростатиме також попит на працю.

Прагнення українців виїжджати до інших держав зумовлено здебільшого намаганням вирішити проблеми достойного заробітку всередині України, зазначила консультантка Міжнародної організації з міграції Олена Малиновська. Серед внутрішніх проблем вона відзначила погіршення економічної ситуації в державі, що спричинилося і до збільшення внутрішньо переміщених осіб в Україні:

– Більше людей змушені були шукати допомоги в держави, бо не могли покладатися на власні сили. І наступний момент – переорієнтація певних потоків. Як і раніше, основна чисельність ВПО зареєстровані на території Донецької та Луганської областей. Але разом з тим, зростає кількість випадків їхньої реєстрації в Києві і Київській області. Тобто, люди їдуть туди, де легше знайти роботу, де легше знайти житло, де більші заробітні плати. І така переорієнтація частково свідчить також про те, що відбувається інтеграція ВПО в нових місцях проживання. За даними обстежень, приблизно сорок відсотків ВПО говорить про те, що вже ні за яких обставин, навіть за умов закінчення воєнного конфлікту, не планують повертатися до місць попереднього проживання.

Економічні проблеми є найпомітнішою рушійною силою і для тих українців, які їдуть за кордон у пошуках більш достойного заробітку. Малиновська вважає, що значення трудової міграції для держави лишається недооціненим, оскільки заробітчани стали найбільшими інвесторами в українську економіку: 

– Якщо порівняти дані Національного банку України щодо приватних переказів з-за кордону і прямих іноземних інвестицій то, на жаль, 2020 рік по іноземних інвестиціях пішов у мінус. Тоді як, незважаючи на складності і труднощі 2020 року, обсяги приватних валютних переказів в Україну практично не змінилися. Цей приплив валюти мав дуже важливе значення і для добробуту домогосподарств мігрантів, і для економіки України. Незважаючи на те, що в нас часто говорять, що ці гроші йдуть на споживання, треба сказати що платоспроможний споживчий попит є дуже важливим чинником розвитку економіки, і цю роль перекази звичайно відіграють.

Пандемія COVID-19 призупинила, але не зупинила зовсім трудову міграцію українців за кордон. Негативним чинником цього Малиновська вважає відплив населення з держави. Вона нагадала, що за даними соціологічних опитувань, майже третина українців має або особистий досвід трудової міграції, або близьких родичів із таким досвідом. І що ця тенденція спостерігається в Україні вже давно:

– Так само протягом років зростала і орієнтація людей на заробітки за кордоном. У 2019 році це було понад 16 відсотків, а 20 рік позначився тим, що кількість цих бажаючих виїхати на роботу за кордон зменшилась – 12 відсотків. Але це так само є достатньо значною часткою населення України. Зрозуміло, чому це відбулося. Тому що були обмеження перетинів кордону і, за даними прикордонників, в 2020 році кількість перетинів кордону українцями в напряму виїзду зменшилася чи не в три рази, а до Російської Федерації у п'ять з половиною разів. Частина трудових мігрантів у часи найбільш жорсткого карантину весною 2020 року змушена була повернутися на батьківщину. Але треба сказати, що це повернення не набуло масового характеру. За оцінками, повернулися не більше десяти відсотків трудових мігрантів і це особи, які були орієнтовані на те, щоб за першої можливості знову виїхати на роботу за кордон. Зросла імміграція до Чехії, Словаччині, Угорщини. Так само, як і раніше, основною країною призначення для українців є Польща. Кількість заяв про намір працевлаштувати українців на території Польщі на строк до шести місяців дещо зменшилася. Але, проте, вона переважає мільйон і це надзвичайно велика участь українців в розвитку польської економіки. Помітно збільшилась кількість заяв українців щодо набуття тривалого або постійного дозволу на перебування за кордоном, зокрема в тій самій Польщі. Тобто, пандемія, обмежила можливість для циркулярної міграції. Але привела до посилення тенденції перетворення частини тимчасової трудової еміграції на постійну, або на тривалу міграцію.

Натомість імміграція іноземців в Україну залишається на вельми низькому рівні. І це пояснюється не тільки тим, що Україна не має тієї соціально-економічної привабливості, як країни Заходу, а й через доволі вузькі і складні канали для прибуття іноземців.

Трудові мігранти: виїзд українців до Німеччини за фальшивими документами або польськими робочими візами зріс - ПР

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook