11:35 9 грудня 2021 р.
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Львова Галина Білінська скасувала арешт на землю колишнього табору «Супутник» у селищі Брюховичі поблизу Львова.
Про це інформують «Наші гроші. Львів» з посиланням на ухвала суду від 1 грудня 2021 року, пише Dailylviv.com.
Табір «Супутник» профспілки Львівської залізниці займав площу приблизно у 8 га.
Відомо, що майже 4 гектари Брюховицька селищна рада продала по 750 доларів за сотку ТОВ «Львівська девелоперська компанія». На одній з викуплених ділянок у 2019 році Брюховицька селищна рада дозволила будувати багатоповерхівки, так званий «ЖК Грінвуд ІІ».
Крім того, ця компанія у жовтні 2020 року отримала тут в оренду ще майже 5,3 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які одразу в той же місяць передала в суборенду ТОВ «ЖК Грінвуд». Тоді ж, у жовтні, селищна рада видала містобудівні умови та обмеження на будівництво тут комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення і багатоповерховим паркінгом.
Втім у липні 2021 року поліція розпочала досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), а у вересні через суд арештувала ці 5,3 га.
Згідно з ухвалою суду, поліція підозрює, що службові особи Брюховицької селищної ради при підготовці документів для винесення на розгляд сесії питань щодо дев’яти земельних ділянок та суміжних з ними приховали той факт, що вони мають рекреаційне призначення. А також вони накладались на землі державного лісового фонду, постійним лісокористувачем яких є ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр».
На даний момент орендар і суборендар «ведуть діяльність з підготовки до будівництва на даній земельній ділянці комплексу багатоквартирних житлових будинків». А через накладений арешт зриваються угоди щодо забудови з підрядниками, ця ситуація «може призвести до значних негативних наслідків ТОВ «Львівська девелоперська компанія» та ТОВ «ЖК «Грінвуд».
Позиція суду
Суддя вирішила, що за час дії арешту слідчий та прокурор вже мали можливість провести усі необхідні слідчі дії, їхній огляд тощо.
Крім того, суддя врахувала ще одну адміністративну справу, про яку писали «Наші гроші. Львів». Там Брюховицька селищна рада через суд виключила з меж кварталів лісництва майже 4,6 га. Частина цієї землі – це і є територія табору «Супутник». «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр», який став постійним лісокористувачем Брюховицького лісництва, не зміг оскаржити це рішення. А прокуратура запізно дізналась про такий судовий процес і їй не поновили строк на оскарження.
Інші вісім ділянок
Окрім 5,3 га, які були арештовані в рамках справи, в ухвалі вказали кадастрові номери ще восьми ділянок.
Дві з них, площею понад 1,6 га і 2 га, також позбулися арешту на початку грудня. Наразі немає повного тексту рішень щодо зняття і цих арештів, аби зрозуміти мотивацію суду. Але власниками цих ділянок є ЖБК «Воля» (суперфіцій – ЖК «Грінвуд») і ЖБК «Інтер Капітал Буд».
Іншими ділянками також володіють ЖБК «Інтер Капітал Буд», Анастасія Гінка (дружина екс-нардепа Ярослава Гінки), Ганна і Анна Гібай (різне по-батькові).
Про забудовників
Основним власником «Львівська девелоперська компанія» є Хаахр Пірет. Незначна частка належить Юлії Горніцькій, співвласниці адвокатського об’єднання «Юридична компанія «Козаков і партнери». «Львівська девелоперська компанія» також володіє 9% у ТОВ «ЖК «Грінвуд». А решту контролюють донеччани Алла та Сергій Напраснікови. Бізнесмен Напрасніков є близьким до олігарха Ріната Ахметова, та має минуле екс-голови фракції Партії регіонів у Донецькій облраді.
P.S. У медіа повідомляли, що у 2019 році відновить роботу оздоровчий комплекс на території колишнього «Супутника». Однак цього так і не сталось. Натомість, як бачимо, селищна рада дозволила забудувати територію житлом.
Велике будівництво у Басівці біля Львова: ні доріг, ні каналізації, ні водопостачання
У Брюховичах рубають дерева: збудують 8 багатоповерхівок на 600 квартир
Масштабну забудову в Брюховичах проштовхнули під прикриттям реабілітаційного центру. Хто у схемі