Львівський апітерапевт повідомив, які бджоли лікують найефективніше

12:45 4 вересня 2020 р.

Лікування бджолами дає максимальний ефект тоді, коли “божі комахи” досягли дорослого віку і стали робочими. Від жал застресованих бджіл, яких примусово вилучили з сім’ї, немає великого результату в апітерапії.

Про це DailyLviv на основі науково-практичних спостережень розповів львівський лікар-апітерапевт Іван Пилипчук, який 45 років займається бджоловжалюванням.

- Бджолина сім’я - це функціональний живий організм. Окремо ані бджоли, ані матка, ані трутні жити не можуть. Якщо вони - разом, тоді сім’я буде розвиватися і буде живучою. Незалежно від того, чи маленька вона: одна матка, кілька десятків бджіл і кілька десятків трутнів, чи велика: одна матка, кілька сотень трутнів і кілька тисяч бджіл. Чому має бути така пропорція? Бо кожен член сім’ї виконує свою функцію. Бджола, яка вийшла з чарунки, народилася, вже за кілька годин починає у вулику прибирати. Минає час - її обов'язки змінюються: вона береться доглядати за маткою. Ще за якийсь період - продукує бджолине молочко, потім маткове, які є кормом для вирощування личинок. На наступному етапі свого розвитку бджола виробляє віск, - пояснює Іван Пилипчук.

Коли апітоксин - найкращий

За його словами, лише через 20 днів після народження бджола стає повноцінною сформованою робочою комахою. Тоді вона може виконувати будь-які функції за межами вулика: охороняти його, літати за нектаром, прополісом, квитковим пилком. І відповідно - лікувати людей. Бо саме за цей час формується багатокомпонентний апітоксин - секрет отруйних залоз бджіл, який вони вводять в організм людини при вжалюванні.

- Якщо влітку бджола живе 45 днів, то наступні після “повноліття”, 25 днів з них, вона - дуже ефективна в лікуванні. Її легко розпізнати. Це - та бджола, яка сидить на квітці, -  наголошує Іван Пилипчук.

Найбільша помилка, якої припускаються при лікуванні бджолами, це використання молодих комах, які не досягли робочої зрілості. Друга помилка - застосування бджіл, які перебувають у стресовому стані, вважає лікар-апітерапевт.

- Коли приходять до вулика, витягають рамку, струшують бджіл в якусь місткість, щоб потім “начерпати” їх для апітерапії, то вже цим запрограмовують увесь лікувальний процес на ризиковий, малоефективний результат. Бо матка залишається у вулику. А якщо забрати матку, то, за якихось дві години, в бджіл починається шокова паніка. Така неповноцінна сім’я не годиться для лікування. У стресовому стані в отруту потрапляють адреналін та інші речовини, що їх організм бджоли виробляє у відповідь на зовнішні подразники. Внаслідок цього змінюється хімічний склад апітоксину, - каже лікар Іван Пилипчук.

Апітерапевт проводить аналогію для такої бджоли з людиною, яку посадили в ізольовану камеру чи льох і змусили творити шедеври. Мало кому вдасться це. До цього висновку щодо ефективності бджіл лікар-апітерапевт дійшов після багатьох років клінічної практики і аналізу тисяч історій хвороб своїх пацієнтів, які пройшли через бджоловжалювання.

- Траплялося, що ставив 15, 30 бджіл, а отримував посередній результат, бо з них ефективних, робочих, як потім з’ясовувалося, могло бути лише 5 бджіл. У підсумку мав велику витрату бджіл, зайву роботу і невеликий результат, - каже Іван Пилипчук.

Через це чимало апітерапевтів, за спостереженнями львівського лікаря, згортали практику.

- Не було ефекту, а інколи ще й поставало багато ускладнень. Рік-два апітерапевт промучився і -  припиняв лікування, - підсумовує Іван Пилипчук.

Апітерапевт - той, хто "читає" і людей, і бджіл

Специфіка апітерапії, на відміну від інших галузей медицини, полягає в тому. що лікар- апітерапевт має бути фахівцем на перетині двох галузей: медичної, яка займається фізіологією людини, і бджолярства, яке неможливе без глибокого розуміння біології бджоли, переконаний Іван Пилипчук.

- Я - не тільки лікар, але й досконало знаю бджільництво. За забарвленням бджоли можу відрізнити хвору від здорової, як людину - за зовнішніми ознаками, що прийшла на прийом до лікаря. Може тому, що пасікою почав займався ще зі шкільних років: батьки залучали мене до цієї справи змалку. У дитинстві робив це не з любові, а з примусу. І лише коли став уже студентом Львівського медінституту, то на професійному рівні зрозумів справжню силу апітерапії, - розповідає Іван Пилипчук.

Клінічні випробування методики бджоловжалювання Іван Пилипчук розпочав у Центральній транспортній клінічній лікарні у Львові ще у 1981 році. За ініціативи її головного лікаря Едуарда Гофмана, прихильника апітерапії, - спеціально для молодого лікаря Івана Пилипчука - у цьому лікувальному закладі було створено перше в світовій практиці науково-практичне відділення апіфітотерапії.  Офіційною підставою цієї новації була "Інструкція щодо застосування апітерапії шляхом бджоловжалювання" Міністерства охорони здоров'я колишнього СРСР, затверджена ще в 1959 році. Керівником цього відділення ЦТКЛ Іван Пилипчук пропрацював 25 років. Доки не розпочав власну приватну практику.

- Коли я працював у залізничній лікарні, як її традиційно називають, то переді мною тоді не стояло завдання руба - досягти абсолютного результату. У відомчому медзакладі критерієм був показник прийнятих за день пацієнтів. Цю норму я виконував. Але не в кожного хворого був той ефект від лікування, якого я хотів. Висновок про те, що вік бджоли в цьому процесі має ключове значення, я зробив лише після перших п’яти років клінічних випробувань, - каже Іван Пилипчук.

Особливості бджоловжалювання взимку або Лікувальний вулик

Продовжуючи напрацьовувати в залізничній лікарні авторську методику, Іван Пилипчук запровадив тоді сеанси бджоловжалювання взимку, що з ніг на голову перевернуло традиційну уяву про сезонне лікування бджолами: лише в теплу пору року.

- До мене ніхто взимку не лікував бджолами. Лише - в літній сезон. У 90-х роках дивитися до бджіл взимку і чіпати вулик вважалося табу. Всі знали: якщо вулик відкривали взимку, сім'я гинула. Але що це за апітерапевт транспортної лікарні, який влітку лікує, а взимку сидить і, образно кажучи, файку курить. Поставало питання: як набрати взимку бджіл? Я ставив вулик на вулиці, робив у ньому дірку, бджола виповзала на світло, я її хапав і йшов до пацієнта. То було ходіння по муках, - згадує Іван Пилипчук.

Але як це не парадоксально, за словами лікаря, взимку ефективність бджололікування стала набагато вищою, ніж влітку.

- У літературі пишуть, що ліпше лікувати навесні, коли бджоли літають, світить сонце, квітнуть перші квіти і є багато природних антибіотиків. Але навесні бджоли - слабкіші, бо вони виростають у лютому, коли немає стабільної високої температури у вулику і відповідної вологості. Натомість взимку бджола живе до 5 місяців. Вона міцніша, загартованіша, у неї - ліпший імунітет, бо виросла вона влітку, - наголошує Іван Пилипчук.

Саме тоді - понад 30 років тому - в апітерапевта з’явився задум  створення “лікувального” мобільного вулика спеціальної конструкції, де би бджоли жили повноцінною сім’єю, почувалися комфортно незалежно від сезону і - завжди були в кабінеті лікаря під рукою.

- Цей лікувальний вулик дотепер під час сеансів бджоловжалювання заношу в процедурний кабінет. А коли прийом закінчую, повертаю вулик надвір, де бджоли живуть вільним повноцінним життям. Час від часу роблю селекцію бджіл: відбираю для лікування сім’ї, які мають багато робочої бджоли, - пояснює один з принципів своєї методики Іван Пилипчук.

У “формулі бджоли”, яку Іван Пилипчук використовує для лікування, окрім дорослого віку і антистресового стану, мають бути ще дві складові - харчування і проживання в екологічних вуликах.

- Бджола має харчуватися нектаром або пилком. Узимку - медом. Дорогий і дуже цінний для людини падевий мед може використовуватися для бджоли як тимчасовий корм влітку. Взимку комаха на ньому гине. У ньому немає пилку і біологічно активних речовин, які дають квіткові рослини. Велике значення має захист вулика від інфекцій. Бджоли це роблять прополісом, який є потужним бактерицидним засобом. Я використовую також перевірені природні, як кажуть, дідівські методи. Бо лише здорова бджола може оздоровити людину, - підсумував Іван Пилипчук.

Методику бджоловжалювання Івана Пилипчука використовують його учні і колеги в Україні, Польщі, США, Канаді.

DailyLviv раніше писав про Ефект побічного зцілення під час сеансів бджоловжалювання, - ексбанкірка зі Львова, Львів’янка зупинила коксартроз бджоловжалюванням за чотири курси, У Львові бджоловжалювання допомогло повернути мову пацієнтові нейрохірургії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dailylviv.com

До теми

12:10 7 серпня 2022 р.

Головне – залишатись у приміщенні або терміново у нього зайти: МОЗ дало рекомендації у разі ядерної аварії

Країна-терорист росія не дотримується жодних законів та правил ведення війни, кожен українець повинен знати базові правила поведінки у випадку надзвичайної ситуації будь-якого характеру.

Рубрика: Медицина

18:57 4 серпня 2022 р.

Охматдит і Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр хочуть об'єднати. Мотивація

У Львові хочуть створити комунальне некомерційне підприємство “Львівський регіональний клінічний центр медицини дитинства”. Таке рішення має прийняти Львівська обласна рада, керуючись Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я”.

Рубрика: Медицина

13:55 4 серпня 2022 р.

Маму і доньку, які під час ракетного обстрілу росіян втратили ноги, поставили на протези у Каліфорнії

Після місяців реабілітації та підготовки у Першому медоб’єднанні Львова, зараз Наталя та її донька Яна Степаненки вже проходять перший етап протезування у Каліфорнії.

Рубрика: Медицина

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Відеоканал Гола правда за лаштунками театру опери і балету у Львові

Рубрика: Культура

Відеоканал Молодь і тютюн: ситуація у Львові

Рубрика: Освіта і наука

Відеоканал БФ викупить для громади стадіон Торпедо

Рубрика: Економіка

Відеоканал Фотовиставка “Євромайдан у Донецьку

Рубрика: Політика

Відеоканал Звіт депутатів Львівської обласної ради від фракції Народного Руху України

Рубрика: Політика

Всі відео розділу