Ефект побічного зцілення під час сеансів бджоловжалювання, - ексбанкірка зі Львова

Про це Олена Семен, яка розміняла сьомий десяток літ, розповіла “Щоденному Львову”, продовжуючи серію апітерапевтичних історій з вуст пацієнтів відомого українського аіптерапевта Івана Пилипчука.

- Чотири роки тому мені майже відняло ноги. Щось перемкнуло в попереку, і я заледве могла перейти від однієї трамвайної зупинки до іншої, - розповідає пані Олена.

Налякана власною безпомічністю і загрозою інвалідності вона звернулася в 5-ту міську поліклініку Львова до невропатолога. За словами Олени Семен, звідти її скерували на МРТ в Чорнобильську лікарню, потім - на рентген - в лікарню швидкої медичної допомоги і, нарешті, - в хірургію. Там їй запропонували термінову операцію.

- Зі страху не пам’ятаю вже навіть, який діагноз поставили. Сказали, що в мене в попереку - звуження, воно тисне на ноги і через це ноги болять і відмовляють мені, - просто пояснила свій тодішній стан Олена Семен. - Але коли я відмовилася від операції, то лікар порадив спробувати консервативне лікування. І написав цілий аркуш ліків. Тих, що одне лікують, а інше - не виняток - можуть скалічити”.

Після медикаментозного лікування пані Олена випробувала різні методи оздоровлення: від мануальної терапії - до плавання в басейні. Але всі вони були малопомічними.

Та одного разу під час відвідин басейну, згадує львів’янка, вона отримала найефективнішу рекомендацію. Одна з тренерок з плавання, яка кілька років сама ходить на сеанси бджоловжалювання, порадила пані Семен також випробувати цей метод апітерапії.

- У мене не було жодних застережень до цієї поради. Бо я добре пам'ятаю, як багато років тому, коли мій чоловік займався вільною боротьбою і мав порив м'язових зв’язок, то довго лежав у лікарні. Лікування там йому не допомагало. Одного разу медсестра каже: 'Чого мордуєтеся? Спробуйте бджоли". Чоловік пішов до бджоляра -  і бджоловжалювання йому допомогло, - розповідає пані Олена.

Ось так, за словами жінки, чотири роки тому вона сама також наважилася і пройшла перший курс апітерапії у лікаря-апітерапевта Івана Пилипчука.

- Почала з однієї, тестової, бджоли. Під час кожного сеансу лікар збільшував дозу бджіл, доки не довів її до 15-ти. А після 15 сеансів я забула про свої проблеми з ногами, - каже пані Олена.

Ходила на апітерапію тричі на тиждень за графіком: у понеділок, середу, п'ятницю.

Також розповіла Олена Семен, що два роки тому поїхала на оздоровлення в один із санаторіїв Моршина, і там у неї несподівано почала боліти права рука в плечі.

- Не могла руку ані підняти, ані опустити. Рука взагалі стала непрацездатною. Зробили в санаторії рентген, і лікарі висловили підозру на тріщину, - розповідає пані Олена.

Цього разу жінка вже не експериментувала з лікуванням. Після повернення до Львова одразу подалася на апітерапію.

- Пройшла неповний курс лікування, бо не складалося мені з часом. Але навіть цього вистачило, аби все стало на місце: рука перестала боліти і донині не турбує, - каже Олена Семен.

За словами пані Олени, з часу першого звернення до лікаря-апітерапевта зі скаргами на поперек, вона чотири наступні роки не мала проблем з ногами. Але навесні 2020-го року її прихопило коліно.

- Щось, як кажуть, “влізло” в коліно. Дуже боліло. Вирішила - не піду навіть на рентген. Бо забагато того опромінення. Напряму рушила до Івана Йосиповича. Пролікувалася майже два курси. Не закінчила, бо почався карантин, але, Богу дякувати, ходжу, і коліно не дошкуляє, - підсумовує Олена Семен.

Жінка розповідає про кілька своїх “домашніх” тестів, які підтверджують її нинішню фізичну форму.

- У мене на кухні є низенький стільчик для хатньої роботи. Коли почалися проблеми з ногами, не могла до нього опуститися, щоб сісти. Якось після лікування, зацікавило, чи болітиме коліно, якщо сяду на цей ослінчик. Уявляєте: і сіла, і встала. Так само зі сходинок і на сходинки тролейбуса впевнено заходжу. Якось у нас у будинку вийшов з ладу ліфт, а я живу на 9-му поверсі. Донька хвилювалася, як я ходитиму сходами. Піднялася нагору, правда, з перепочинками, спустилася вниз - ноги працюють безвідмовно, - констатує пані Олена.

І додає, що ніяких фармпрепаратів “на ноги та коліна” не вживає. Припинила навіть таблетки від тиску приймати.

- Усе життя була гіпотоніком. Але вже років вісім маю високий тиск - 170-180 на 100 мм рт. ст. Два чи три рази навіть зомліла від гіпертонічних стрибків. Коли сиділа в черзі до апітерапевта, чула, як пацієнти розповідають один одному, що бджолами лікують тиск. Думаю собі: може, люди лікують і тиск, але я лікую ноги та коліна. У мене - інший діагноз. Тоді не надала цьому особливого значення, а після майже двох курсів бджоловжалювання зауважила, що й в мене тиск нормалізувався. Таблетки лежать про всяк випадок, але їх тепер не приймаю, - розповідає пані Олена.

Єдині ліки, які ще вживає Олена Семен, це - мінімальна доза “Кораксану”, препарату, який приписують при тахікардії.

- Я три роки лікувалася в кардіологині через пришвидшене серцебиття. Уже другий рік до неї не звертаюся, але 5 мг “Кораксану”, коли ритм серця збільшується, вживаю. Івану Йосиповичу про цю проблему не розповідала і тепер шкодую, бо не раз чула, що бджоли добре лікують серцево-судинні захворювання. Наступного разу проситиму лікаря, щоб ставив мені бджолині жала на ті акупунктурні крапки, які впливають на лікування і цієї недуги.

"Щоденний Львів" писав, зокрема, що перелік хвороб з показами для бджоловжалювання збільшується. Троє пацієнток з Пісочного вилікували невралгію трійчастого нерва за бджолометодикою і апітерапія у Львові вберегла військовослужбовицю від інвалідного візка.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook