Бізнес німецьких оборонних підприємств процвітає через війну в Україні

Про це інформує Bloomberg, пише Dailylviv.com.

Кулеметні черги, артилерійські снаряди та вибухи різної сили та тривалості, які тут лунають, походять чи то з випробувального полігону Rheinmetall AG, чи з танкових тренувальних полігонів на півночі чи з одного з інших багатьох полігонів. Паркани з колючого дроту та ліси, прикрашені табличками з попередженням «Achtung! Lebensgefahr! ” - Смертельна небезпека! - приховують більшість активностей від загального огляду. 

Оскільки зараз країни переозброюються у відповідь на вторгнення Росії в Україну, німецькі постачальники зброї переживають справжнє зростання. Rheinmetall, який вважають найбільшим оборонним підрядником країни, щойно був доданий до основного індексу фондового ринку.

Ця частина Нижньої Саксонії претендує на звання найбільш мілітаризованого регіону Німеччини. Приблизно за 100 кілометрів на південь від Гамбурга розташований Унтерлюс, який є домом для підрозділу зброї та боєприпасів Rheinmetall. Він керує найбільшим у Європі приватним полігоном на околиці міста. Авіабаза Фасберг розташавана поруч. Приблизно за 13 км на північний захід, у Мюнстері, розташований найбільший армійський табір країни.

Саме там українські військові навчалися керувати Leopard 2, найуспішнішим комерційним бойовим танком у світі. Завдяки системам озброєння, виготовленим компанією Rheinmetall на автомобілі Krauss-Maffei Wegmann, Leopard є свідченням інженерних досягнень Німеччини - тих самих, які піднесли автомобілі та побутову техніку країни до статусу символів.

«Це дуже, дуже ефективний комплект», - каже Джон Хоукс, фахівець з броньованих бойових машин у компанії Janes, яка надає розвідувальні дані про оборонну промисловість. За словами Хоукса, Leopard 2 виробляється з 1979 року, постійно модернізується та вдосконалюється. Є навіть власний клуб його користувачів. За його словами, Rheinmetall і Krauss-Maffei Wegmann мають «надзвичайно успішне партнерство в глобальному масштабі». «Звичайно, у європейських землях ці двоє є королями».

За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, у 2022 році Німеччина посіла шосте місце в експорті зброї, поступившись США, Франції, Росії, Китаю та Італії. Її найбільший продаж минулого року: три найсучасніші підводні човни, виготовлені компанією Thyssenkrupp Marine Systems і придбані Ізраїлем, за заявленою вартістю 1 мільярд євро (1,09 мільярда доларів) за штуку.

Уряд Німеччини спочатку вагався щодо постачання Leopard 2 в Україну, нібито чекаючи, поки США збільшать кількість еквівалентних танків. Стриманість Берліна також показала, як війна виштовхнула країну зі зони комфорту.

Не зважаючи на те, що навіть пацифістська Японія збільшує витрати на військову техніку, глобальні виробники зброї відчувають сплеск попиту. Проте галузь Німеччини вирізняється тим, що нагадує спонсоровану державою вечірку для компаній, які вважали за краще залишатися поза увагою.

На екстреному засіданні парламенту через три дні після нападу Росії на Україну в лютому 2022 року канцлер Олаф Шольц оголосив те, що він назвав Zeitenwende, або переломним моментом. Зникла давня заборона на відправлення зброї в зони конфлікту, щоб допомогти Києву, і з’явився спеціальний фонд у 100 мільярдів євро для модернізації обладнання Бундесверу. Німеччина, нарешті, прислухається до міжнародних закликів - досягти цільових витрат НАТО на оборону у 2% від економічного виробництва.

Понад рік потому внутрішня опозиція уряду разом з міжнародними союзниками скаржиться, що Шольц мало що може показати. Однією з великих перешкод для швидшого розподілу коштів на будь-що, починаючи від шоломів і закінчуючи гаубицями, є горезвісно склеротизована система оборонних закупівель країни. Тим не менш, повільний підхід влаштовував значну меншість виборців, багато з яких були приголомшені перспективою знову розгорнути німецьку зброю на полях смерті Другої світової війни.

Отже, оборонна промисловість відчуває себе виправданою. «Багато людей тепер розуміють, що безпека - це не даність - ви повинні боротися за безпеку та демократію», - сказав Армін Паппергер, головний виконавчий директор Rheinmetall, в інтерв’ю 10 березня в штаб-квартирі компанії в Дюссельдорфі. «Також розуміють, що ми повинні витрачати гроші на збройні сили. Така країна, як Німеччина, зараз відносно нездатна захистити себе, тому що не має достатньої військової техніки. Це має змінитися».

Парадоксально, але те, що сприймається як зволікання Берліна з доставкою важкої техніки на допомогу Києву, підкреслило якість і ефективність цієї техніки на полі бою. Система протиповітряної оборони IRIS-T від Diehl Defence, оснащена інфрачервоними ракетами самонаведення, які рухаються зі швидкістю, що в три рази перевищує швидкість звуку, отримала похвалу ВПС України за 100% успіх у враженні своїх цілей.

Також українські військові в соцмережах похвалили зенітний танк Gepard за здатність збивати іранські безпілотники Shahed. Panzerhaubitze 2000 здобула репутацію однієї з найпотужніших і найшвидкіших самохідних гаубиць. Обидва зроблені Krauss-Maffei Wegmann. «Німецькі оборонні підрядники виробляють один з найпотужніших видів бронетехніки», — каже Скотт Бостон, старший аналітик з питань оборони Rand Corp.

Упродовж минулого року Шольц відвідував військові об’єкти та підрядників, дозволяючи себе сфотографувати, позуючи перед танком Leopard 2. Здатність Німеччини захистити себе потребує «сильного Бундесверу та потужної збройової промисловості», - сказав він під час січневого візиту до компанії Hensoldt AG, яка спеціалізується на високоефективних радарах. У лютому, коли компанія Hensoldt повідомила про рекордні обсяги замовлень на 5,4 мільярда євро, вона заявила, що агресія Росії повернула потребу в ефективній оборонній промисловості та армії.

Компанія Rheinmetall, яка колись рекламувала свої екологічні ухили - вовки, які повернулися, щоб мандрувати її випробувальним полігоном поблизу Унтерлюса; вулики, розміщені на майданчику в Касселі, де компанія розробляє тактичні колісні транспортні засоби (перший мед Rheinmetall повинен бути цієї весни) - тепер вона майже щотижня оголошує замовлення на зброю та боєприпаси.

Акції Rheinmetall зросли майже втричі після того, як танки Путіна вкотилися в Україну, піднявши ринкову вартість Rheinmetall вище 10 мільярдів євро. 16 березня компанія повідомила про рекордні прибутки, рекордні нові замовлення.

В Унтерлюс, на перший погляд, мало ознак буму. Уздовж скромної головної вулиці міста розташовані недорогий супермаркет, автозаправна станція, шашлична і залізнична станція. Але в останній будний день сотні автомобілів, припаркованих біля комплексу Rheinmetall і вздовж дороги, свідчили про галасливу діяльність всередині. Місцевий спортзал залишається відкритим до ночі, щоб обслуговувати працівників, які змінюються.

Компанія додає нову лінію збирання боєприпасів вартістю понад 10 мільйонів євро. У середині лютого було оголошено про замовлення Німеччині від імені України на 300 000 сарядів калібру 35 мм для Gepard на мільйони євро.

Rheinmetall відмовився надати доступ до свого сайту з міркувань безпеки. Однак пізніше того ж місяця він вітав  міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса. «Ми тут працюємо на повну силу», — сказав генеральний директор Паппергер під час візиту.

Цей куточок Німеччини не соромиться своїх стосунків з військовими та всього, що пов’язано з цим впроловж 90 років. Поруч розташована авіабаза у Фасберзі з 1934 року, через рік після того, як Адольф Гітлер став канцлером. Приблизно в той же час на півдні в Бергені виріс навчальний полігон з танковими полігонами. На початку Другої світової війни на його східній околиці був побудований табір для військовополонених. Комплекс Берген-Бельзен пізніше перетворили на концентраційний табір. Упродовж війни приблизно 52 000 полонених померли тут від голоду, хвороб.

Загалом у регіоні було близько 20 таборів для полонених, у тому числі один в Унтерлюсі, де містилися жінки, змушені працювати на Rheinmetall-Borsig AG, як це було тоді відомо. Компанія оплатила будівництво меморіалу в місті. Його офіційно відкрили для відвідувачів 21 лютого минулого року, за три дні до того, як російські танки вкотилися в Україну.

За два кілометри звідси, на території лютеранської церкви, металева клітка закриває бетонні сходи, що ведуть униз до бомбосховища часів війни, де під час нальотів союзників збиралися діти з сусідньої школи. На пам’ятній дошці зовні написано: «Європа, ти не навчилася?»

Після поразки Німеччини у Другій світовій війні країна була демілітаризована. Але з появою радянської загрози перемогла реальна політика, і окупаційна влада благословила створення Бундесверу в 1955 році. Армія Західної Німеччини була оплотом передової оборони НАТО біля залізної завіси. На піку свого розвитку, з 1970-х років і до моменту возз'єднання зі Східною Німеччиною в 1990 році, вона налічувала близько 500 000 військовослужбовців і 7 000 бойових танків.

Коли загроза холодної війни зникла, об’єднані збройні сили Німеччини були ліквідовані, обов’язкову військову службу скасовано, а витрати на оборону скоротили. Пост міністра оборони, який колись обіймали такі політичні важковаговики, як Франц Йозеф Штраус і Гельмут Шмідт, став глухим кутом.

На відміну від США чи Великої Британії, російське вторгнення та його наслідки ніколи не зникнуть у Німеччині. Україна розташована за 10 годин їзди від Берліна; Німеччина приймає мільйон українських біженців; і країна переживає болісний процес відмови від дешевого російського газу, що ставить під сумнів життєздатність німецької промисловості.

Для Девіда Макалістера, колишнього прем’єр-міністра землі Нижня Саксонія, який зараз очолює комітет із закордонних справ Європейського парламенту, агресія Путіна змусила Європу розпочати новий розділ у своїй історії. 

«Ми ще не всі на 100% усвідомлювали, через які епохальні зміни ми проходимо», - каже Макалістер, батько якого був шотландцем, і сам служив у Бундесвері. «Багато речей, які були гарантовані навіть у найхолодніші дні та тижні холодної війни, очевидно, зараз активно ставляться під сумнів російським вторгненням».

Як слюсару британської армії в Німеччині під час холодної війни, Малкольму Чемберлену сказали, що йому залишилося жити 24 години у разі нападу сил Варшавського договору через річку Ельба. Передбачалося, що радянські танкові батальйони, перетнувши перший великий бар'єр на захід, перекинуть все перед собою.

Прослуживши сім років, Чемберлен є малоймовірним пацифістом. Після служби в Мюнстері, в 1974 році він покинув армію, одружився з німкенею Карін, у них народився син. Відтоді Чемберлен жив і працював у цьому регіоні, включно з коротким періодом роботи в Rheinmetall.

“Це - жахлива ситуація. Я не знаю нікого, хто б не симпатизував українцям, але чим це закінчиться?» Чемберлен, худорлявий 70-річний громадянин Німеччини та Британії, запитує за кавою у своєму будинку поблизу Унтерлюса, що стоїть на дорозі від артилерійського полігону № 21. «Усі кажуть, що це може бути лише дипломатичне рішення, тож скільки смертей ми хочемо?».

18 танків Leopard 2 прибули до України з Німеччини

Канцлер Німеччини про швидке завершення війни і відновлення в Україні

Німці хочуть збудувати в Україні танковий завод

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook