Розпад і засудження СРСР: все більше українців схвалюють це

Такі результати соціологічного опитування, що проводилося Фондом «Демократичні ініціативи»  імені Ілька Кучеріва з соціологічною службою Центру Разумкова з 5  до 12 серпня  2022 року, пише Dailylviv.com.

67% опитаних громадян позитивно оцінюють розпад Радянського Союзу. Частка тих, хто негативно ставиться до розпаду СРСР, становить 16% і приблизно дорівнює частці тих, хто не визначився зі своїм ставленням до цієї історичної події (17%).

Якщо порівняти з 2020 роком, то українці почали значно схвальніше ставитися до розпаду Радянського Союзу. За два роки частка тих, хто позитивно оцінив розпад СРСР, зросла на 18% паралельно зі зменшенням негативної оцінки цієї події на 16%.

Позитивно розпад СРСР оцінює абсолютна більшість респондентів у всіх вікових категоріях. 

Найбільше задоволених розпадом Радянського Союзу серед громадян, які не жили у ті часи чи застали кінець СРСР у юному віці. Серед них позитивно оцінили розпад Союзу 70–72% опитаних. 

Найменше тих, хто позитивно оцінив розпад СРСР, серед громадян, яким за 60 років. 

Українці, котрі народилися після 1991 р., найменше ностальгують за Радянським Союзом і не бажають його відновлення.

Найбільше сум через розпад СРСР поширений серед українців, які нині проживають у південному макрорегіоні – 29%. Стільки ж людей там не має чіткої позиції щодо цього питання. Проте більшість мешканців Півдня все ж радіє розпаду радянської держави (42%).

Громадяни, які мають вищий дохід та кращу освіту, більше задоволені розпадом СРСР, порівняно з громадянами, які мають нижчі доходи і гіршу освіту. Наприклад, респонденти з вищою освітою на 11% частіше позитивно відгукувалися про розпад Радянського Союзу, ніж опитані з загальною середньою освітою. Аналогічно фінансово забезпечені громадяни частіше позитивно оцінюють розпад СРСР, ніж незаможні.

Абсолютна більшість респондентів, незалежно від мови повсякденного спілкування, вважають розпад Радянського Союзу позитивною подією. Серед україномовних українців цю тезу підтримало 74%, серед російськомовних – 52%.

59% українців підтримують рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму. Негативно до такого рішення органів центральної влади ставиться лише 13% опитаних. 15% респондентів повідомили, що їм байдуже, і 14% – не змогли відповісти на запитання. Порівняно з 2020 роком на 25% зросла підтримка рішення про засудження СРСР як тоталітарного, репресивного режиму. Водночас за два роки на 19% зменшилася частка респондентів, які виступали б проти такого рішення центральних органів влади.

Найбільш суперечливе ставлення до засудження СРСР спостерігається на півдні України. Там 25% підтримують рішення про засудження СРСР, 27% виступає проти такого рішення, 22% вказали, що їм байдуже, і ще 25% не змогли відповісти на запитання.

Серед тих, хто позитивно оцінює розпад Радянського Союзу, 78% чітко визначилися, що підтримують також засудження СРСР за вчинений ним державний терор. Серед громадян, які негативно ставляться до розпаду СРСР, питання чи був Радянський Союз тоталітарною державою, яка вдавалася до терору, менш однозначне. 

Майже 57% опитаних підтримують ідею перейменування вулиць та площ, пов’язаних з РФ, Російською імперією та Радянським Союзом. Так, більшість українців прихильно ставляться до ініціатив органів місцевої влади щодо перейменування топонімів, пов’язані з Росією.

За СРСР ностальгують негідники і падлюки, - Казарін

Пропаганда в РФ досягла сталінського рівня в СРСР

Минуло 83 роки від нападу СРСР на Польщу, якого поляки не чекали

Нацизм і сталінізм – зведені брати не тільки за пактом Молотова-Ріббентропа

Путін копіює «Ґляйвіцький інцидент» 1939 року?

Путін копіює «гляйвіцький прецедент» Гітлера, сфабрикований для «виправдання» агресії в 1939 році?

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook