Чим може відповісти Україна на запуск росією ракети з ядерним зарядом

Ці міжконтинентальні ракети націлені на стратегічного противника Росії - США і перебувають під пильним контролем двосторонніх та міжнародних договорів.

Про це інформує ВВС, пише Dailylviv.com.

Але зовсім інша ситуація з тактичною ядерною зброєю (ТЯЗ). Це зазвичай боєзаряд до кількох кілотонн. Відносно невелику потужність, однак, компенсує різноманіття способів доставки смертоносного боєприпасу.

Він може бути, наприклад, поміщений в міну для міномета, артилерійський снаряд чи боєголовку крилатої ракети середньої дальності.

Така зброя може бути застосована безпосередньо на полі бою для прориву оборонних порядків противника чи його деморалізації. Щоправда, жодного разу в історії вона так і не була використана.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов запевняє, що українська влада вже підготувала інструкцію саме на випадок застосування ТЯЗ.

За дещо застарілими і приблизними даними у Росії може бути приблизно 2 тисячі одиниць тактичних ядерних зарядів.

Однак, мова йде лише про боєголовки до ракет. Інформації про артилерійські боєприпаси немає. Ще за часів СРСР їх кількість також була приблизно 2 тисячі одиниць.

Для відстрілу таких снарядів в Росії можуть використовувати самохідну артустановку (САУ) "Піон" (модернізована версія відома також як "Малка"). Ця САУ, розроблена ще 50 років тому в СРСР, є найбільш потужною у світі та має калібр 203-мм.

Ядерні заряди до неї мають потужність у півтори кілотонни та застосовуються на дальність 18-30 км.

САУ "Піон", до речі, є на озброєнні і українських Збройних сил. Звичайно, без ядерних боєприпасів, оскільки усіх запасів ТЯЗ Київ був змушений позбутись ще в середині 1990-х років.

Окрім "Піона", РФ може застосовувати 152-мм і 240-мм міни з ядерним зарядом. Перші можуть буди відстріляні гарматою Д-20 чи САУ "Мста-С" і "Акація", а другі - самохідним мінометом "Тюльпан".

Слід зауважити, що саме про його використання проти українських захисників Луганського аеропорту заявляв у вересні 2014 року тодішній міністр оборони Валерій Гелетей. Щоправда, згодом він пояснив, що це було лише його припущенням, оскільки завдані по об'єкту удари були настільки потужними, що "повністю зруйнували будівлю від п'ятого поверху до підвалу".

Доказів, що РФ вже використовувала ТЯЗ на українському фронті, так і не було надано.

Фахівець з артилерій, колишній заступник начальника факультету ракетних військ і артилерії Академії сухопутних військ Петро П'ятаков не бачить практичного сенсу у використанні Росією ядерних зарядів для САУ чи мінометів.

За його словами, ресурс стволів цих систем достатньо невеликий, тож ще в радянські часи, наприклад, "Тюльпани" великої потужності були вилучені з військових бригад і відправлені на зберігання.

До того ж невелика потужність вибуху і близька відстань застосування таких установок не дають значної тактичної переваги для військ.

"При застосуванні 152-мм ядерного боєприпасу потужністю 0,4 кілотонни відстань безпечного розташування дружніх військ має бути 1,5 км. Тобто реальний вплив цього боєприпасу - це повне ураження взводного опорного пункту противника, але ротний опорний пункт буде живий", - пояснює Пятаков.

За його словами, цю зброю розробляли не для наступу, а для оборони, щоб зупиняти атакувальні потуги армії противника. Основне ураження від артилерійської ТЯЗ - це не радіаційне зараження місцевості, а вибухова хвиля.

Фахівець наводить приклад, як така зброя може бути застосована на полі бою.

"Даємо 3 удари цими боєприпасами і маємо 3 км абсолютно рівної місцевості які може подолати особовий склад, не пішки, а в захищених танках і БТР, тобто прорватися в тил противника і здійснити якісь там дії".

Але практичного сенсу у використанні саме ядерної зброї експерт не бачить.

Ця зброя не надто точна і не надто далекобійна.

Інша справа - ракети, які можуть вражати певні об'єкти в глибині території противника.

На відміну від артилерії, саме застосування ТЯЗ у ракетах є найбільш імовірним варіантом, впевнений аналітик Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Олексій Їжак.

"Навряд чи це буде пов'язано з артилерією. Просто артилерія на полі бою не має вирішального значення, бо фронт занадто гнучкий", - каже він.

В розмові з ВВС News Україна експерт взагалі відкидає варіант застосування артилерійських боєприпасів і ранжує ракетні ядерні загрози від Росії у такому порядку:

• крилата ракета Х-101
• надзвукова ракета Х-22.
• балістична ракета "Іскандер" чи "Кинджал".

Щодо найбільш ймовірного варіанту - використання ракети Х-101, то Олексій Їжак звертає увагу, що її застосування є найбільш відпрацьованим механізмом в Росії.

"Найбільш відпрацьована у росіян система застосування і до то ж найменш контрольована міжнародними організаціями і американським спостереженням, це Х-101, які з бомбардувальників скидаються над Каспійським морем".

Така ракета летить на дальність приблизно 5 тисяч км і може нести термоядерний заряд до 250 кілотонн.

Однак такого плану крилаті ракети українська протиповітряна і протиракетна оборона вже навчилась збивати.

Складніше влучити в ракету Х-22. Такою, наприклад, був уражений торговий центр в Кременчуці 27 червня.

"Х-22 важче збити, бо там вища швидкість, вона надзвукова, але сама ракета складна, технологічно застаріла", - зауважує аналітик НІСД.

Наступні у його рейтингу "ядерних загроз" балістичні ракети "Іскандер" і їх повітряний аналог "Кинджал". Їх також важко збити засобами ППО, але дальність застосування відносно невелика - до 500 км.

Крім того, викликає великі сумніви, що РФ на практиці відпрацьовувала механізм застосування цих новітніх систем зі старими радянськими ядерними боєприпасами.

Якщо відкинути найголовніший засіб протидії ядерним погрозам Росії - дипломатичний, то деякі способи протидії залишаються в України і у військовому плані.

Звичайно, перехопити артилерійський снаряд майже неможливо, але це компенсується його неточністю і невеликою потужністю (0,4 - 2 кілотонни).

"Вибух в 2 кілотонни (ядерного снаряда) - це приблизно як був у порту Бейрута вибух селітри у 2020. Якщо він не влучить кудись, а буде в чистому полі, то його особливо ніхто не помітить", - каже Олексій Їжак.

Полковник П'ятаков вбачає, що прорив української оборони на декілька кілометрів чи сотень метрів не вартує застосування ядерних мін. Це не припинить спротив ЗСУ, а для Росії матиме суттєві політичні наслідки.

Щодо ракет, то, наприклад, Х-101 українські військові достатньо регулярно збивають, не даючи їм долетіти до цілі. Наприклад, 6 вересня Повітряні сили ЗСУ збили 5 із 6 ракет такого типу запущених з території над Каспійським морем.

Щоправда, визнають експерти, залишаються питання, що буде з ядерним боєзарядом ракети, яку підбили в польоті.

Олексій Їжак вважає, що він може залишитись неушкодженим, якщо влучання відбулося до того, як ракеті вдалось захопити ціль. Тим більше, що політ такої ракети з району Каспію може займати приблизно годину, що дасть час збити її заздалегідь.

"Ризик того, що ядерний боєприпас потрапить у руки України, високий", - зазначає він.

Професор Інституту Міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка, експерт з питань нерозповсюдження ядерної зброї Сергій Галака вказує на ймовірність зараження території в такому варіанті.

"Сам вибух навряд буде, але може бути радіоактивне зараження в результаті фізичного руйнування боєзаряду. Це буде розпорошення радіації на якійсь певній території".

Багато сподівань покладаються на механізми США з відслідковування стану ядерного арсеналу Росії. За словами Петра П`ятакова, тактична ядерна зброя, на відміну від стратегічної, зберігається на спеціальних арсеналах достатньо далеко від розташування засобів її застосування.

Відповідно, від моменту віддання наказу Путіним до безпосереднього переміщення ТЯЗ на поле бою в спецешелонах може пройти декілька діб. А значить, американські спостерігачі матимуть час здобути необхідну інформацію.

У будь-якому випадку навіть використання найменш потужної ядерної боєголовки матиме жахливі наслідки для світової безпеки, впевнений професор Галака.

"Це буде перехід червоної лінії, за якою валиться ввесь режим нерозповсюдження ядерної зброї, ввесь режим світової безпеки і вся її архітектура. Це буде просто крах", - запевняє він.

Немає ознак, що Путін вже прийняв рішення про ядерний удар, - очільник Пентагону

Зеленський сказав Раді Безпеки ООН, що треба зробити з Росією

США ударять по Чорноморському флоту рф і базах у Криму, якщо Путін застосує ядерну зброю в Україні

США підняли в небо літаки, які відстежують ядерну зброю росії

Білорусь не буде використана для завдання ядерного удару по Україні, - міністр у Нью-Йорку

У Львові навчають, як діяти під час ядерної, хімічної чи біологічної атаки (відео)

Росія розпочала навчання з ракетними ядерними силами

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook