Велика міжхребцева кила не витримала вулика з бджолами

Щодня дорога на роботу для 37-річної менеджерки з гуртової торгівлі Наталії Гук складалася з двох дистанцій. На першій їй допомагав батько: він на автомобілі підвозив Наталію до службового автобуса, який забирав доньку разом з працівниками фірми. На другій - Наталія сама, долаючи хронічний біль у спині і нозі, доходила від автобусу до офісу, щоб сісти за робочий стіл і отримати полегшення, пише Dailylviv.com.

“Добре, що в мене - сидяча робота. Я майже не рухалася, щоб не збільшувати ниючий пекучий біль у спині. На роботі від столу до столу перейшлася. Сіла - і знову працюю за комп’ютером. Ще більше боліла нога. Не могла довго ходити, та й навіть - стояти на місці. 15 хвилин - на ногах вартували мені великих фізичних зусиль”, - розповідає Наталія Гук.

Коли жінка поверталася додому, то мала одне бажання, знайти зручну позу, аби, бодай, трохи перепочити від болю: “Спати біль не давав. Лише в одному положенні - на боці, скрученою калачиком, мені ставало трошки легше. Хоча біль був постійний - просто різний за інтенсивністю”.

У цьогорічні різдвяні свята стан Наталії Гук погіршився.
“Важко було випрямитися. Переходила вдома з кімнати до кімнати напівзігнута і лежала постійно. Це якраз припало на різдвяні свята. На роботі були канікули, і я могла хоч вдома побути”, - невесело згадує Наталія Гук святковий період.

Менеджерка розповідає, що раніше на здоров’я не скаржилася. Воно похитнулося через шестирічну роботу на фірмі, яка реалізовувала канцтовари.

“Почалося з того, що на роботі я важке піднімала: пачки з папером, упаковки з зошитами. Відтак почала поболювати спина, але епізодично. Тому я не надавала цьому значення. Потім з’явилися болі в нозі  - нижче коліна, в литці. Я думала, що ногу застудила”, - згадує Наталія.

Зі симптомами, які наростали, і терпіти які вже була несила, довелося звертатися до невропатолога.

“Пішла до невропатолога.. Мені нічого не допомагало - ніякі таблетки, ніякі крапельниці. Змінила лікаря, але це також не зарадило проблемі. Випробувала і масажі, і дошку Євмінова. Ходила на плавання. Масажист, до якого мене невропатолог скерував, сказав, що в мене вже пішло зміщення хребта, через те, що я кривала. Ще один невропатолог порадив зробити МРТ”, - розповідає Наталія.

Магнітно-резонансна томографія виявила в жінки велику, за медичними мірками, поперекову килу завбільшки 6 мм. Діагноз звучав так: “Картина лівобічної дорфальної екструзії диску L-5-S-1,відносний стеноз вертебрального каналу на рівнях L-4, 5 і на рівнях L-5-S-1, спондилоартроз дегенеративно-дистрофічних змін в попереку відділу хребта, хрящеві вузли тіл L-4 і L-5”.

“Якщо говорити не суто медичною термінологією, - пояснює Наталія Гук, - то грижа - це розрив фіброзного кільця, яке є між хребцями. Як показало фото МРТ, це фіброзне кільце в мене витекло частково і хребці стискали корінці нерва, який, власне, відповідає за литку правої ноги. Якби була травмовані інші диски, скажімо, L-3 чи L-4, нога боліла би вище. І сідничний нерв міг би дошкуляти.

Після МРТ, за словами Наталії Гук, усі лікарі, до яких вона зверталася, пропонували лише радикальний метод лікування - операцію.

“Я багато прочитала інформації на цю тему. Писали, що кила заліковується. Але це довготривалий процес. Коли тебе болить, то не кожен витримає тривалий процес лікування і, щоб позбутися болю, піде не оперативне втручання. Хоча, на мою, думку, це - останній метод. Треба випробувати все. Боротися до кінця”, - розповідає Наталія про хід своїх думок.

Об’єктивно згадуючи кількарічний перебіг хвороби, Наталія Гук, каже, що був один період полегшення після медикаментозного лікування. Але цього року, після січневого загострення і прийому препаратів, які раніше трохи допомогли, поліпшення вже не було.

“Зателефонувала до останнього лікаря, який мені трошки підлікував: легше стало, біль дещо зняв. Знову почала пити таблетки, але вони, на жаль, ніякого ефекту не давали. І мене скрутило ще більше”, - каже Наталія.

Співробітниця мами Наталії порадила звернутися до лікаря, який займається  бджоловжалюванням. Розповіла, як завдяки бджолам вилікувала свою 76-літню маму, котра до сеансів апітерапії ледве пересувалася, зігнутою, через болі в спині. Навіть у таких поважних літах, за словами співпрацівниці, бджоли зробили диво: жінці сьогодні - 80 років. Ходить рівненько.

“Я, чесно, скептично до того поставилася. Якщо фармацевтичні препарати не допомагають, то як бджоли можуть вилікувати?, Але виходу не було: гірше би я собі точно не зробила. Бо гірше вже не було куди. Хто знає, що таке біль в хребті, в нозі, добре мене зрозуміє”, - розповідає Наталія про всі “за” і “проти” свого нетрадиційного рішення.

24 січня 2022 року вона розпочала лікування у клініці Івана Пилипчука.

“Уже за місяць біль у нозі цілковито минув. Ще трохи відчувала біль у попереку. Але вже могла вперше за кілька останніх років лежати на спині. А головне - ходити рівно. Єдине, що залишалася слабкість у хребті”.

Наталія Гук каже, що не може назвати день чи сеанс, коли почалося поліпшення. В якийсь момент вона не відчула болю. Приречено чекала на нього, а він, на щастя, не приходив.

Після першого курсу бджоловжалювання, вона пройшла ще два курси.

“Найліпший тест стану мого здоров’я, після лікування бджолами: неблизька подорож до сестри за кордон, в Іспанію. Тепер я не відчуваю себе обмеженою ані в бажаннях, ані в діях”, - щасливо повідомила Наталія.

DailyLviv раніше писав про Ефект побічного зцілення під час сеансів бджоловжалювання, - ексбанкірка зі Львова, Львів’янка зупинила коксартроз бджоловжалюванням за чотири курси, У Львові бджоловжалювання допомогло повернути мову пацієнтові нейрохірургії.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook