ЗМІ Львівщини найбільше бракує балансу думок, – дослідження

15:35 15 серпня 2014 р.

  • 0


Фото: portal.lviv.ua

ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 14 до 20 липня 2014 року моніторила шість друкованих видань у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «Комсомольская правда в Украине» (львівські сторінки) і дві інформаційні агенції – «ZIK» і «Zaxid.net».

Для моніторингу була використана методологія «Інтерньюз Нетворк», яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою». 
У липні експерти оцінили 98 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 42 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Експерти брали для аналізу тільки суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.
У липні, порівняно з попереднім моніторинговим місяцем – квітнем, збільшилася кількість друкованих видань, які не розміщували матеріали з ознаками замовності. Якщо у квітні три із шести друкованих видань не публікували «джинси»: «Експрес», «Ратуша», «КП в Украине», то в липні до цього переліку додалася також «Львівська пошта». Для порівняння, у березні всі 6 львівських видань розміщували матеріали з ознаками замовності.
Чверть (25%) усіх матеріалів з ознаками замовності припало на «Львівську газету», 11,11% – на «Високий замок». Політична «джинса» переважала над комерційною в пропорції 5 матеріалів до 1. У підсумку середній відсоток публікацій з ознаками замовності у друкованих львівських ЗМІ в липні становив 6,12%. Аналогічний показник за останні 11 місяців зафіксовано лише в січні – 6,06%. Тобто «джинса» в друкованих ЗМІ падала до мінімуму в пікові періоди майданівських протестів. Але з наближенням парламентських виборів експерти, передбачають, що крива матеріалів з ознаками замовності знову піде догори. 

В електронних ЗМІ, порівняно з друкованими, відсоток «джинси» майже втричі більший – 19,05%: 33,33% - ZIK, 4,76% – Zaxid.net. Однак в цих виданнях пропорція  матеріалів з ознаками політичної і комерційної замовності більше збалансована і становить 5 матеріалів до 3. 

Неналежно марковані матеріали в друкованих ЗМІ в липні не перевищили – 1,02% – це майже вдесятеро менше, ніж у квітні, коли відбувся попередній моніторинг – 9,52%. Ще один позитивний рекорд липня – в 5-и ЗМІ з 6-ти взагалі не зафіксовано неналежно маркованих матеріалів і лише у «Львівській пошті» їх виявлено 6,25%. У квітні, для порівняння, неналежно марковані матеріали були в 4-ох виданнях і тільки у двох – «Експресі» та «КП в Украине» експерти не зауважили таких публікацій.

Неналежно маркованих матеріалів в електронних ЗМІ у липні, як і в квітні, не виявлено.
Середній показник дотримання журналістських стандартів, який уже другий місяць поспіль падає, у липні показав незначний, але позитивний ріст. Якщо в квітні він опустився до позначки 3,24 бала із 6 можливих (у березні - 3,70), то в липні піднявся до 3,42. 
Найвищий середній бал у липні здобув «Високий замок» (3,69), другий результат у «Львівської пошти» - 3,60, третій у «Ратуші»  – 3,53, четвертий в «Експресу» – 3, 47, четвертий у – «Львівської газети» – 3,19 і найгірший показник – у «КП в Украине» – 3,06 бала.

Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувається за шістьмома критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
Рейтинг дотримання шести журналістських стандартів є найстабільнішим, порівняно з іншими критеріями оцінки журналістських матеріалів.Упродовж останнього року найвищий середній бал львівські друковані ЗМІ систематично отримують за «достовірність або посилання на джерела інформації» - від 0,88 до 0,95 з 1 можливого. Липень 2014 року не став винятком – 0,94 бала.
Другим в рейтингу є стандарт «точність», – 0,88 бала. На третій позиції – «відокремлення фактів від коментарів» - 0,60 бала. Стандарти «повнота поданих фактів» дотримано на 0,39 бала, «оперативність» – на 0,37 і «баланс думок» – на 0,24 бала.

Найбільш проблематичний для виконання стандарт - «баланс думок» у липні, за останні 9 місяців, упав до найнижчого показника. Для порівняння: квітень – 0,37 бала,б ерезень - 0,32, січень – 0,30, грудень 2013 року – 0,27, листопад – 0,31.
Журналістські стандарти у двох електронних ЗМІ Львівщини у липні були вищими, ніж у друкованих видань – 3,60 бала із 6 можливих, але гіршими за свої ж показники у попередні місяці: квітень: 3,67, березень – 3,81, січень - 4,19, грудень – 3,55, листопад – 4,57.

Окремі липневі результати такі: «ZIK» - 3,48, (квітень – 3,76, березень - 3,76, січень – 4,14, грудень – 3,38, листопад – 4,33), «Zaxid.net» - 3,71, (квітень - 3,57, березень - 3,86, січень – 4,24, грудень – 3,71, листопад – 4,8).

Стандарт «достовірність або посилання на джерела інформації» в електронних ЗМІ майже збігається з показником у друкованих виданнях. Його виконано на 0,95 з 1 можливого.  У квітні він становив 0,93 бала, березні – 0,95, січні – 0,95, грудні – 0,88, листопаді – 0,98. На другому місці – «точність» (0,79). Третім у рейтингу є стандарт – «відокремлення фактів від коментарів» (0,71). На четвертому місці – «оперативність» – 0,64.. П’ята позиція – у «повноти поданих фактів» – 0,38 бала. Останнє місце вже традиційно посів «баланс думок/точок зору», але з найнижчим за увесь час моніторингу показником 0,12 бала з 1 можливого. Для порівняння – квітень 0,26, березень – 0,14, січень – 0,24, грудень – 0,17, листопад – 0,24.

– У липні львівські ЗМІ, що включені у моніторинг, зафіксували рекордний мінімум матеріалів із ознаками замовності: чотири із шести друкованих видань не подали жодної такої публікації, – наголосив експерт, керівник медіа проектів Львівського прес-клубу Роман Шостак. – Зате у «Львівській газеті» було опубліковано аж 25% замовних матеріалів з числа відібраних для моніторингу. Ще більший відсоток матеріалів із ознаками замовності подала у липні інформаційна агенція ЗІК – 33%. Чотири друкованих видання – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «КП в Украине» (львівські сторінки) – досягли абсолютного результату за критерієм «достовірність (посилання на джерела)» – по 1. 

У липні львівські експерти моніторили також ЗМІ Вінницької області. Усього було оцінено  101 публікацію у шести друкованих виданнях – «РЕАЛ», «33 канал», «РІА», «МІСТО», «Внничина», «Вінницька газета» - і 42 інформаційних матеріали у двох електронних ЗМІ – «Вінницяінфо» і «Майвін».

-Журналістські стандарти у друкованих та інтернет-виданнях Вінниці в липні 2014 року були дотримані на достатньо високому рівні, – зауважує завідувач кафедри нових медій ЛНУ імені І.Франка професор Борис Потятиник, експерт моніторингу. – Немає претензій щодо достовірності в журналістських повідомленнях, які подають інформацію доволі точно та оперативно. Відсоток матеріалів із дотриманням балансу думок зазвичай низький, що зумовлює однобічність у висвітленні тої чи іншої проблеми, не дозволяє розкрити останню повно та без оціночних суджень. На шпальтах вінницької преси є цього разу незначний відсоток замовних матеріалів. У друкованих виданнях переважає кількість комерційної «джинси», а на сторінках інтернет-видань – політичного характеру, що, припускаємо, з’являтиметься у ЗМІ в щоразу більшій кількості у зв’язку з парламентськими виборами в Україні.

Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може бути трактована як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

dailylviv.com

Коментарі(0)

До теми

12:00 17 січня 2020 р.

Управління культури Львівської міськради отримало нову начальницю

Начальницею управління культури Львівської міської ради призначили кандидатку мистецтвознавства, кураторку, викладачку, дослідницю українського діаспорного мистецтва та громадську діячку Христину Береговську.

Рубрика: Культура

15:59 16 січня 2020 р.

Влодка Кауфмана і Тараса Прохаська – на здобуття Шевченківської премії

Інститут стратегії культури висунув на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка митця Влодка Кауфмана з проєктом «Бесіда» (номінація «Візуальне мистецтво»), а Мистецька рада «Діалог» – Тараса Прохаська зі збіркою есеїв «Так, але…» («Література»).

Рубрика: Культура