74 роки під землею: на Львівщині знайшли бочки з зерном страшного голоду 1947 року

Про це повідомив голова археологічної комісії у Науковому товаристві імені Шевченка в Європі, завідувач відділу Інституту релігієзнавства у Львівському музеї історії релігії Микола Бандрівський, пише Dailylviv.com.

За його словами, на світлині - дві металеві бочки, які по вінця засипані зерном.

"Це чергова - і, доволі несподівана знахідка - "чорних копачів" у лісах під Перемишлянами на Львівщині кілька днів тому. Скоріш за все, ці дві бочки - німі свідки страшного голоду, який спіткав Галичину у 1947 році (мені мама і бабця розповідали). Чому це зерно залишилося невикористаним тією особою (чи, особами), які його закопували, сьогодні навряд чи вдасться встановити.

Але отакі пам'ятки своєю несподіваною появою у нашому сьогоденні, ніби стукають у серце кожного з нас, щоб ми не забували ті лиховісні перші повоєнні роки під червоними звіздами", - написав Микола Бандрівський.

У коментарях під постом Миколи Бандрівського читачі пропонують висіяти це історичне зерно. Інші висловлюють сумніви, що здорове, на вигляд, збііжжя проросте.

"Навряд чи це зерно проросте - забагато часу пройшло. У мене на дачі, часом, були залишки насіння газонної трави, вівса, люцерни, соняшника, жита, гірчиці.
При зберіганні у нормальних умовах температури і вологості. Соняшник лежить найменше (тобто насіння стає неплідним, хоча ніби якість нормальна), найдовше з усього цього життєздатним залишається газонна трава та жито - десь 10 років. Решта набагато менше. Тобто перемолоти зерно на борошно ще можна,. А от отримати з нього врожай - вже ні. Саме тому у держрезервах зерно регулярно заміняють на свіже, а старше пускають у продаж на хлібозаводи", - пише Галина Потабенко.

Поблизу села Малі Підліски на Львівщині знайшли срібні римські динарії 1-2 ст (відео)

“Чорні археологи” знищили розкоп княжого Звенигорода під Львовом

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook