Українську економіку треба перевести на шлях повної інтеграції зі Заходом, - NYT

Про це написав у New York Times доктор Ніколас Малдер (Nicholas Mulder), автор книги "Економічна зброя", інформує Dailylviv.com.

У грудні 2021 року президент Байден попередив президента Росії Путіна, що будь-яке вторгнення на територію України призведе до «економічних наслідків, яких він ніколи не бачив». 

Америка та її європейські союзники виконали цю загрозу, застосувавши найбільші економічні санкції в новітній історії.Через рік російська економіка пережила шок набагато краще, ніж очікувалося.

У березні 2022 року Інститут міжнародних фінансів прогнозував, що російська економіка скоротиться на 15 відсотків до кінця року. Проте за останній рік російська економіка, здається, скоротилася на значно меншу суму - трохи більше, ніж на 3 відсотки. 

Рік тому очікування економічного Армагедону були масовими. Міжнародне енергетичне агентство попередило, що санкції проти експорту нафти Кремля викличуть «найбільшу кризу постачання за десятиліття». 

До кінця 2022 року більшість західних держав суттєво скоротили або повністю припинили імпорт російської нафти, газу та вугілля. Додатковим шоком для Москви став вихід західних компаній з Росії. Сотні транснаціональних компаній залишили російський ринок, ліквідували місцеві дочірні компанії або взагалі відмовилися від інвестиційних проектів. Мабуть, обмеження ціни на експорт російської нафти з «Групи 7» працює без збоїв на світових ринках, тоді як десятки мільярдів активів, що належать російським олігархам, заморожено.

Але минулого місяця середні чотиритижневі обсяги російського експорту сирої нафти були на найвищому рівні з червня 2022 року.

У той час як торгівля Росії зі Заходом зазнала краху, її комерційні обміни з країнами Азії, Близького Сходу, Латинської Америки та Африки розширилися. Поки світ оговтується від пандемії та пристосовується до шоку війни, російський товарний експорт є надто привабливим, щоб повністю уникати його. Спокуса дешевої сировини з Росії спонукає до ухилення від санкцій у небачених раніше масштабах.

Глобальний «чорний флот» незастрахованих танкерів, які важко відстежити, блукає океанами, щоб доставити російську нафту покупцям скрізь. Трейдери, які колись базувалися в Швейцарії, переїхали в Емірати, щоб торгувати вантажами російської нафти, газу, вугілля, добрив і зерна. Туреччина стала основним каналом для глобального бізнесу, який хоче продавати в Росію, оскільки довгі колони вантажівок змійкою з’являються через гірські перевали Кавказу. Індійські нафтопереробні заводи та сінгапурські нафтосховища отримують значні прибутки, купуючи російську нафту за зниженими цінами та продаючи її по всьому світу.

Через безліч посередників мікрочіпи західного виробництва продовжують потрапляти до російських вертольотів і крилатих ракет. Невеликі країни, такі як Вірменія та Киргизстан, є  торговельними пунктами для смартфонів, пральних машин та інших споживчих товарів, які доставляються до Росії. Це дозволило російському імпорту відновитися до довоєнного рівня.

Санкції не спромоглися спричинити руйнівні та непереборні проблеми, які призведуть до колапсу російської економіки чи військових зусиль Путіна.

Мабуть, найважливішим уроком обмеженого впливу санкцій є жахливе економічне становище України й те, що Захід може зробити, щоб його підтримати. Насправді, зосередивши громадську думку на економічних показниках Росії, 11-ї за величиною економіки світу у 2021 році, санкційна кампанія відвернула увагу від набагато більш руйнівних наслідків жахливої ​​війни Росії для меншої та слабшої економіки України.

Російська економіка з 1,8 трильйона доларів скоротилася на 3 відсотки, а українська економіка з 200 мільярдами доларів втратила третину ВВП. Тож Захід має зосередитися, перш за все, на довгостроковій допомозі Україні. Хоча військова допомога, зрозуміло, була першочерговою в останніх дебатах, довгострокове завдання полягає в тому, щоб перевести українську економіку на шлях повної інтеграції із Заходом, щоб запобігти її обвалу. Це завдання не може чекати, доки закінчиться війна.

Економічне зміцнення України вимагатиме дуже великих інвестицій в інфраструктуру, промисловість та сільське господарство. Це також вимагає масової допомоги у сферах освіти, охорони здоров'я, соціальних послуг та створення компетентних інституцій. Європейському Союзу знадобилося 30 років і трильйони євро на структурну економічну підтримку, щоб вивести свої східноєвропейські країни-члени на нинішній рівень розвитку. Подібний виклик чекає на Захід, якщо він хоче допомогти побудувати процвітаючу, вільну та демократичну Україну. Санкції важливі як вияв підтримки оборонної війни України. Але вони є відволіканням від економічної боротьби проти Росії за Україну, яка справді має значення в цьому конфлікті.

Російські збройні магнати, які не потрапили під санкції Заходу, - дослідження Reuters

Кремлівського тирана треба ізолювати від грошей за продаж нафти і газу