Управлінці восьми міст Європи і США вчилися у Львова, як жити й керувати містом під час війни

Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com

До Львова на тиждень приїхали представники різних міст - Бостон (США), Мехелен (Бельгія), Франкфурт-на-Майні (Німеччина), Тарту і Таллінн (Естонія), Тімішоара (Румунія), Вільнюс (Литва), Бреда (Королівство Нідерландів).

Віцемери, керівники служб охорони здоров’я, пожежної охорони, цивільного захисту, поліції та кризового планування європейських країн вивчали досвід Львова у часі війни на міжнародній Резиденції стійкості, яку організувала Школа муніципального врядування Університету UNBROKEN спільно з Львівською міською радою.

«Для мене було важливо, щоб партнери на власному досвіді відчули, що означає жити й керувати містом під час війни. До нас приїхали представники Бельгії, Німеччини, Румунії, Естонії та Нідерландів. Протягом тижня вони чули повітряні тривоги, реагували на повідомлення про загрозу балістики й паралельно вчилися практичним речам: як зберегти тепло і світло, як захистити критичну інфраструктуру, як організувати приймання масового напливу ВПО, вивчали досвід наших освітян, пожежників і волонтерів», — розповів мер Львова Андрій Садовий.

Найбільша зацікавленість була до медичної та реабілітаційної системи у Львові, що, власне, стала можливою завдяки підтримці міжнародних партнерів і їхніх громад.

Стівен Вермеерен, координатор з питань кризового планування у Мехелені (Бельгія) розповів, що час, проведений у Львові, став справжнім «сигналом до пробудження», а досвід міста й країни загалом є дуже цінним для Європи, особливо те, як тут впоралися у перші тижні й місяці війни.

«Перебування тут стало для нас справжнім „сигналом до пробудження“. Ми дізналися так багато, що візьмемо це з собою, і ми схиляємо голови перед досягненнями Львова та України, нам багато чого є перейняти. Вважаю, що стійкість та винахідливість, які продемонстрували нам ваша країна та ваше місто, — це величезний урок для нас, міст Західної Європи. Ми стільки всього дізналися, що тепер нам справді потрібен час, щоб усе це „вклалося“ у голові. Кожна хвилина, проведена тут, була більш ніж цінною.

Я працюю координатором із планування надзвичайних ситуацій, ми дивимося на потенційні загрози у найближчому майбутньому. Я не кажу, що ми обов'язково пройдемо через такі ж важкі випробування, як Україна, але ми можемо відчути це на собі побічно, можемо зіткнутися, наприклад, із гібридною війною в найближчому майбутньому.

Впевнений, що у Європі ми готові, коли йдеться про короткострокові кризи або дуже локальні надзвичайні ситуації. Але ми не маємо жодного досвіду в довготривалих руйнівних подіях, з якими Україна стикається прямо зараз. Тому для нас дуже важливо взяти наші протоколи та плани на випадок надзвичайних ситуацій і спроєктувати їх на те, через що проходить Україна. І я майже впевнений, що ані ми як уряд, ані наше населення не готові до того, з чим стикаєтеся ви — навіть до малого відсотка цього.

Тому той досвід, який ми переймаємо від вас, і те, як ви з цим впоралися, особливо в перші тижні та перші місяці конфлікту, дуже важливі, щоб краще підготуватись до майбутніх викликів», — поділився Стівен Вермеерен, координатор з питань кризового планування у Мехелені (Бельгія).

Натомість Петер Тіннеманн, директор управління з питань охорони здоров'я у Франкфурт-на-Майні (Німеччина) запевнив, що приїхав сюди з думкою про те, що Франкфурт може зробити для Львова, а повертається до дому з дуже цінними знаннями й розумінням того, що зі Львова можна перейняти досвід стійкості й готовності до кризових ситуацій. А ще наголосив, що справді потрібно створити коаліцію міст для обміну досвідом.

«Я приїхав сюди з думкою про те, що Франкфурт може зробити для Львова. А повертаюся додому, дізнавшись багато нового, і вважаю, що нам потрібно набагато більше вчитися стійкості та готовності до кризових ситуацій. Також я зрозумів, що Львів — це європейське місто, і хоча це місто у стані війни, воно дуже живе; це місто людей, які чинять опір.

Думаю, що те, що сталося в Україні за останні кілька років, — це те, що ми зараз бачимо і в інших країнах Європейського Союзу. Світовий порядок під загрозою. Міста в інших частинах Європи мають готуватися до наслідків, які можуть зачепити і їх. Мати електроенергію 24/7 — це те, що ми сприймаємо як належне, але це не є чимось гарантованим. Тут я дізнався, що міська рада децентралізує свої різноманітні служби підтримки — електропостачання, водопостачання тощо. Це те, що нам у Європі потрібно враховувати у майбутньому.

Було неймовірно бачити колег з різних міст Європи, які зібралися разом, щоб послухати, побачити та відчути те, що відбувається у Львові. Нам справді потрібно створити коаліцію міст, щоб обмінюватися досвідом та ідеями на робочому рівні, вчитися один у одного. Гадаю, ці дні стали справді визначальним моментом, який можемо використати для розбудови мережі по всій Європі, щоб вчитися на прикладі того, що відбувається в Україні, на основі інноваційного підходу, який ми тут побачили», — розповів Петер Тіннеманн, директор управління з питань охорони здоров'я у Франкфурт-на-Майні (Німеччина).

Маркус Рьок, керівник пожежної охорони, начальник професійних та добровольчих пожежних команд Франкфурта-на-Майні (Німеччина) відзначив стійкість людей та швидкість усіх процесів, які відбуваються у Львові. А також наголосив, що зараз потрібно максимально працювати для спільної мети, адже «між досвідом тут і досвідом у мирній частині Європи може бути всього рік або два різниці».

«Мене вразило те, наскільки люди зосереджені, витривалі та стійкі, як вони працюють разом, коли кожен знає, що робити, всі згуртовуються. Мене справді вразило те, як тут усе швидко робиться. Річ у тім, що люди завжди кажуть, мовляв, „все інакше“, але між вашим досвідом тут і нашим досвідом у мирній частині Європи може бути всього рік або два різниці. Тому маємо відкинути такі думки й працювати разом як єдина Європа, щоб стати сильнішими. На відміну від інших ідей, що існують зараз у світі, я особисто щиро вірю: якщо працювати разом, можна створити кращий світ.

Спершу ми починаємо читати одне про одного, потім спілкуємося, тепер ось зустрілися тут, а наступним кроком має бути наше залучення до реальних проблем, спільна робота, яка зробить нас сильнішими разом.

Наступним кроком має бути ось що: ви озвучуєте проблеми, які маєте тут, а ми допомагаємо вам із ними. Працюючи над конкретним завданням, над робочим кейсом, ми будемо вчитися, ви отримаєте зворотний зв’язок, можливо, ресурси, і це має стати наступним рівнем розвитку цієї програми. Бо якщо ми просто приїжджаємо і дивимося — це гарно, це важливо, але справжній наступний рівень — це спільна робота. Вважаю, що тут є величезний потенціал, тому що ми перебуваємо на „польовому дослідженні“, а це справді нова річ — навчання в режимі реального часу. Це абсолютно новий підхід, і ми маємо його розвивати. Звісно, війна — це жахливо, але ми мусимо бути здатними витиснути з неї максимум корисного досвіду», — поділився Маркус Рьок, керівник пожежної охорони, начальник професійних та добровольчих пожежних команд Франкфурта-на-Майні (Німеччина).

Чому побачене тут є так званим «холодним душем» для європейців і чому кожен має приїхати сюди — поділився Богдан Пушкашу, віцепрезидент Асоціації місцевих менеджерів Румунії. Він також запевнив, що рекомендуватиме румунським муніципалітетам переймати досвід Львова.

«Перш за все мушу сказати, що читати звіти чи бачити новини по телевізору — це зовсім не те, що бачити все це на власні очі. Тож для мене це стало справжнім „сигналом до пробудження“. Львів має реальну можливість стати хабом стійкості для всієї Європи, тому що всі управлінці з інших міст, у яких, звісно, є свої комітети та процедури, мають приїхати сюди і прийняти цей „холодний душ“.

Ми запустимо план поширення цієї цінної інформації у нас. Звісно, ми не думаємо про найгірші сценарії. Можливо, у нас і не буде поля бою, але це може статися будь-коли…

Мене вразило вміння керувати великою кількістю людей за такий короткий час. Тож я рекомендую їм (румунським муніципалітетам — авт.) краще організовувати все це. От ви очікуєте від громади відгуку та значної підтримки, проте ви мусите добре це все координувати. Прийняти тисячі або сотні тисяч людей за короткий період, розсортувати всі ці товари, допомогу і передати їх саме тим людям, які цього потребують — це величезні зусилля. Вважаю, що нашим містам ще доведеться довго працювати, щоб підготуватися до такого», — розповів Богдан Пушкашу, віцепрезидент Асоціації місцевих-менеджерів Румунії.

Важливо зазначити, що в межах Резиденції Львів і столиця Естонії — Таллінн — підписали меморандум про співпрацю у сфері інновацій цивільного захисту, стійкості громад та підготовки до кризових ситуацій.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook