11:20 8 лютого 2022 р.
200-річна гуцульська гражда, яка разом з 200-ма експонатами вщент згоріла у Музеї народної архітектури у Львові, не мала надійної охорони і протипожежного захисту та потрапила в драстичний проєкт, який поставив її під приціл спалення.
Про це написав голова Археологічної комісії Наукового товариства імені Шевченка у Європі Микола Бандрівський, пише Dailylviv.com.
Він також озвучив ймовірні причини пожежі.
"Почну з того, що взвод охорони зняли зі скансену одразу, як тільки його перевели з обласного у міське підпорядкування. Коли ще Музей архітектури і побуту перебував у віданні управління культури ОДА, то все, більш-менш, і з охороною, і з фінансуванням, було нормально. Але, як тільки львівські "патріоти" домоглися від Києва, переведення скансену до Львівської міської Ради, то одразу настав повний... Кажу те, що знаю, бо після демобілізації з армії кілька років працював там художником-реставратором",- зазначив Микола Бандрівський.
За його словами, колишні директори скансену Борис Якович Рибак та Архип Григорович Данилюк ще давали собі раду з охороною тих дерев'яних хат і церковець і вибивали кошти на протипожежне оприскування гонтових і солом'яних покрить, самі їздили косити зимою очерет у Кривчиці, щоб перекрити ним окремі об'єкти.
"Навіть тотальне відеоспостереження не врятує того Музею. Що з того, що оператор за пультом зафіксує загоряння чи спробу грабежу експонатів на об'єкті? Хто буде алярмово реагувати? Пожежні, які приїдуть через пів години, коли там все вигорить до тла (дерев'яна хата згорає за 15-20 хвилин), чи наряд поліції, який годину в нічній темряві з ліхтариками буде відшукувати ту гражду чи хату серед того лісу на Кайзервальді?". - риторично запитує Микола Бандрівський.
Він вважає, що встановлення відеокамер і протипожежної сигналізації (вона там частково присутня) не порятує ситуації. Бо на такому важливому і територіально розкинутому об'єкті має бути свій внутрішній підрозділ швидкого реагування.
Але "спусковим гачком" нічної трагедії на Кайзервальді науковець вважає проєкт, який адміністрація музею планувала реалізувати до 14 жовтня 2022 року, коли наша Україна святкуватиме 80-ту річницю УПА.
"Першопричину вбачаю у тому, що саме на цій єдиній гуцульській гражді, яка сьогодні вночі пішла з димом, дирекція Музею народної архітектури і побуту тиждень тому планувала... вирити підземний 10-метровий тунель, який мав з'єднати оту нещасливу гражду з викопаною, поруч, "криївкою УПА". А, завершити цей "бомбезний" проект планувалося до 14 жовтня 2022 року, коли наша держава святкуватиме 80-ту річницю УПА (див. лінк на сторінку Музею, який подаю під дописом)", - написав Микола Бандрівський.
Відтак він запитує: "Хто отой невідомий ініціатор і розробник цього ура-патріотичного проекту? Він має, бодай, зелене поняття, що таке музей-скансен, специфіка його експонатури і які цілі музейництва загалом? Як можна було пропонувати таку нісенітницю для об'єкту пам'ятки архітектури, який, до того ж, позбавлений елементарних систем пожежогасіння і, навіть, банального відеонагляду? Невже не можна було передбачити ймовірність провокації (підпалу), у зв'язку з таким проектом та прорахувати технічні умови її здійснення?
І, звичайно ж, хотілось би глянути на кошторис проєкту, джерела фінансування, а також прізвища і посади задіяних у тому проєкті осіб".
Микола Бандрівський додав, що гуцульська гражда була розташована за 200 метрів від вілли міського голови Львова Андрія Садового.
"Цей факт, звісно, ні про що не свідчить, але вперте намагання деяких львівських (і позальвівських) чиновників та депутатів будуватися якомога ближче до лісистого і відносно ще чистого Шевченківського гаю, не може не турбувати. На час, коли я працював у скасені, його площа становила близько 70 га, а сьогодні - лише 40 га з лишком. Питання: якщо територія скансену - не льодовик, то чому вона починає танути..? - наголосив науковець.
Нагадаємо, вночі 6 лютого у Музеї народної архітектури і побуту (скансені), що у Шевченківському гаю, дотла вигоріла єдина гуцульська гражда, якій було близько 200 років. У гражді, на момент займання, було дві сотні музейних експонатів. Нічого врятувати не вдалося.
У мерії розповіли подробиці про нищівну пожежу Гуцульської гражди у Шевченківському гаю (відео)
На Львівщині почалося відновлення п’яти визначних пам’яток архітектури області
На саме Різдво у Львівській області згоріла церква: її гасили пожежники 4-х районів (відео)
У селі Велике Поле на Львівщині згоріла церква (відео, уточнено)
У Брюховичах горить дерев'яний костел
.