09:27 10 грудня 2022 р.
Відео:
У Львові розповіли про соціологічне дослідження, яке виявило екологічні проблеми, що найбільше хвилюють усіх українців у воєнний час.
Про це стало відомо під час обговорення у Львівському пресклубі результатів соціологічного опитування «Ставлення до екологічних проблем та питань захисту довкілля», яке провели фахівці Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” на замовлення МБО «Екологія-Право-Людина», пише Dailylviv.com.
- Наша організація реалізовувала дворічний проєкт, - пояснила Ганна Хомечко, керівниця проєктів і програм МБО «Екологія-Право-Людина». – Для нас було важливо зрозуміти, наскільки українці ознайомлені з екологічними проблемами, які з цих проблем вважають пріоритетними. На основі цього ми зможемо зробити висновки, як нам краще інформувати людей про реальний стан речей, як підвищити їхню активність щодо вирішення екологічних проблем. Це вже друге наше дослідження за останні два роки. І воно показує тенденцію змін сумлінного ставлення українців до довкілля.
Андрій Сухарина, аналітик Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, зазначив, що цьогорічні результати опитування порівняли з тими, які були у 2020 році. Як з’ясувалось, сьогодні респонденти рідше говорять про сміття (ця проблема хвилює людей на 10% менше, аніж два роки тому), натомість частіше турбуються екосистемами, питною водою та захистом тварин. Зокрема, 55% людей вважають найболючішою проблемою забруднення річок, озер та інших водойм (у 2020 році таких було 48,8%). Також збільшився відсоток тих, хто переймається проблемами знищення лісів та інших екосистем, забруднення грунтів (43,1% проти 36,8%). Стало більше і тих, хто скаржиться на забруднення повітря (42,2 проти 38%).
- Від серпня 2022 року також суттєво змінились пріоритети українців щодо джерел енергії, – зазначив експерт Андрій Сухарина. – Якщо два роки тому за розвиток альтернативних джерел енергії висловлювались 48% людей, то нині це число збільшилось до 55,6%. За енергетичну незалежність виступають 43,7% респондентів (було 37,5%). З огляду на воєнні події та енергетичну ситуацію, в якій опинився кожен з нас, зрозуміло, що це питання хвилюватиме людей дедалі більше. Крім того, понад 39% людей назвали новий виклик сучасності – авіаційні та ракетні удари, які є вкрай нищівними для екології.
Водночас Андрій Сухарина зазначив, що середньостатистичний громадянин не є екологічним фахівцем, а має власне уявлення про найгостріші проблеми. І це опитування відображає не реальний стан довкілля в Україні, а те, як бачать ситуацію звичайні люди. За словами експерта, джерелами екологічної інформації на сьогодні для більшості людей є телебачення та соціальні мережі. Телевізійні новини і надалі залишаються найбільш популярним варіантом отримання інформації про стан довкілля для респондентів. Однак до топ-3 способів отримання інформації про довкілля цьогоріч їх віднесли тільки 52% респондентів, на противагу 60% як це було два роки тому. З соціальних мереж про стан довкілля дізнаються 40% респондентів, з інтернету загалом – 34%.
Той факт, що аж на 10% зменшилась кількість людей, які перестали вважати поводження з відходами найболючішою проблемою, експертка Діана Попфалуші, засновниця ініціативи “Пояснизаеко”, трактує так:
- Вважаю, що важливу роль тут зіграло нове законодавство та бажання самих людей вирішити проблему. Як ми знаємо, у 2021 році був прийнятий закон про обмеження пластикових пакетів, і він дав свої результати. Інфраструктура поводження з відходами зазнала позитивних змін, 29% опитаних вказали, що сортують сміття, а 24% не використовують пластикових пакетів. Цікаво, що аж 90% респондентів вважають, що потрібне навчання, більше інформації щодо правильного поводження з пластиком. Отже, є попит у суспільстві на зменшення цього матеріалу і перехід до екологічно чистих матеріалів.
За словами Діани Попфалуші, не останню роль у цій ситуації відіграли й штрафи за порушення закону (до слова, 44% респондентів ці штрафи підтримують). Але, на її думку, корисними також є і стимули для тих, хто опікується середовищем: зменшення оподаткування для сумлінних підприємців, нижча вартість кави для тих, хто користується екопосудом тощо. Такі бонуси, хай навіть подекуди невеликі, стимулюють людей дбати про довкілля.
Зі свого боку Ігор Антахович, директор Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру, наголосив на важливості екологічної освіти людини вже змалечку.
- Наш колектив працює віддавна. З досвіду можу сказати, що значно швидше можна довести інформацію до дорослих через їхніх дітей. Дуже швидко та ефективно інформація про поводження з відходами, заощадженням води чи будь-яка інша доходить в родину через наймолодших. Екскурсії, майстеркласи для школярів і дошкільнят, екологічні експедиції на території Сколівських бескидів – це не лише для малечі. У нас діє екосадок «Зернятко». І дітки від 4 до 6 років, коли за ними приходять батьки, жваво розповідають, чого їх сьогодні навчили. І, повірте, приємно бачити, що дорослі щиро цікавляться цим досвідом, вони будуть використовувати його на практиці. Скажу також про те, що у соцмережах діти часто бачать позитивне ставлення наших воїнів на фронті до тварин. Такі теплі відео дуже важливі, адже вони виховують у наших людей правильні пріоритети: бережливе ставлення до природи, до усього живого. Навіть у часи війни.
Росія чинить екоцид: у Львові розповіли, як воєнні дії позначаються на довкіллі в Україні (відео)
Росія перетворила родючі чорноземи України в найбільш забруднені вибухівкою землі у світі
В Україні придумали як знешкоджувати міни олівцем
Після прильоту кожної ракети на Львівщині досліджують воду, атмосферне повітря, радіаційний фон