09:20 17 грудня 2013 р.
Фото: korrespondent.net
За даними колишнього першого заступника глави МЗС Валерія Чалого, «вже є інформація, що будуть розглядати питання наближення України до правил Митного союзу для взаємної торгівлі та питання енергетики»
У вівторок український президент Віктор Янукович вирушить до Москви і зустрінеться зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Про що йтиметься під час цієї зустрічі і яких результатів варто очікувати?
Українці запевняли, що ніяких документів, які наблизили б Київ до Митного союзу підписано не буде. Деякі російські експерти вірять у це. Проте, на думку декого з українських фахівців, питання щодо Митного союзу таки обговорюватимуть.
Під час засідання українсько-російської міждержавної комісії Володимир Путін та Віктор Янукович обговорюватимуть питання двосторонньої співпраці у торговельно-економічній, енергетичній, авіаційній, та космічній сферах, атомній енергетиці, транспорті, а також щодо гуманітарної співпраці. Про це повідомив керівник Адміністрації українського президента Сергій Льовочкін.
Підписання жодної із угод у Москві не наблизить Київ до Митного союзу. Про це заявив перший віце-прем’єр Сергій Арбузов в інтерв’ю телеканалу «1+1».
«Я запевняю вас, що всі ті документи, які будуть підписані, будуть націлені на економічну безпеку нашої країни, на торговельні відносини з нашими партнерами у тому числі і з Росії. Ніяке підписання ніякої угоди не призведе до нашого вступу до Митного союзу», – сказав Арбузов.
У свою чергу прем’єр-міністр Микола Азаров запевняв, що питання пов’язані із Митним союзом взагалі не обговорюватимуться.
Янукович розчарує і Антимайдан?
Очікувати від цієї зустрічі якихось конкретних результатів не варто, вважає заступник директора московського Інституту країн СНД Володимир Жарихін. Він переконаний, що ніяких рішень ні щодо Митного союзу, ні щодо співпраці в енергетичній сфері ухвалено не буде.
«Я не думаю, що буде названа якась конкретна цифра щодо вартості газу для України, – говорить Жарихін. – Оскільки питання створення тристороннього консорціуму є непростим. Є певні перешкоди у зв’язку з приєднанням України до третього енергопакету. Як наслідок, ця зустріч до певної міри розчарує і прихильників Євромайдану, і Антимайдану».
Але пан Жарихін припускає, що після зустрічі Януковича-Путіна стане відомо, що Росія погоджується виділити Україні якийсь кредит.
«Я не думаю, що це будуть легендарні 20 мільярдів доларів, але якесь просування щодо надання кредитів має бути», – зазначає російський експерт.
Митний союз обговорюватимуть – експерт
Утім колишній перший заступник міністра закордонних справ України Валерій Чалий переконаний, що під час зустрічі Януковича з Путіним питання і Митного союзу і енергетики обговорюватимуться.
«Вже є інформація, що будуть розглядати питання наближення України до правил Митного союзу для взаємної торгівлі та питання енергетики, – говорить Чалий. – Я не здивуюся, якщо в енергетичних питаннях йтимуть вимоги щодо виходу України з Енергетичного співтовариства. Очевидно, йтиметься про фінансову підтримку. Йдеться про різні варіанти, зокрема через певний контроль над цими виділеними фінансами. І якраз той механізм, який у майбутньому унеможливить вихід України з цих домовленостей. Як приклад, ми вже бачили так звані харківські угоди».
При цьому, Валерій Чалий припускає, що зважаючи на нинішню ситуацію в Україні, сторони можуть зробити нинішнє засідання досить відкритим, а підписання більш серйозних документів можуть дещо відтермінувати.
Про це повідомляє сьогодні, 17 грудня, «Радіо Свобода».
Ймовірно, що 17 грудня президент Росії Володимир Путін на зустрічі з Віктором Януковичем зробить Україні щедру пропозицію. Водночас, Москва має довгий послужний список гучних обіцянок фінансової допомоги, які ніколи не були виконані.
Кредит для порятунку економіки України? Газова угода? Торговельні пільги? Оглядачі припускають, що президент Росії Володимир Путін пообіцяє Януковичу серйозну допомогу, щоб втримати Київ на орбіті Кремля.
У той час, як економіка України у кризі, а тисячі українців вже четвертий тиждень мітингують проти зупинки євроінтеграції на користь більш тісних зв'язків з Москвою, що ж може запропонувати Путін?
І щоб це не було, чи можна розраховувати на цю пропозицію? Короткий огляд обіцянок Москви країнам, на які вона прагне впливати, ставить це під питання.
Росія і Сербія
У відносинах з Сербією, Москва також використовувала «пряник допомоги та інвестицій» – щоб зберегти Белград залежним.
Одним із яскравих прикладів є угода між двома країнами в 2011 році – про пакет допомоги Белграду в розмірі близько 1 мільярда доларів. 200 мільйонів доларів мали піти на компенсацію бюджетного дефіциту, а завдяки 800 мільйонам доларів мали модернізувати державну залізницю.
Меншу з двох сум Белград отримав, але Москва постійно відкладає надання 800 мільйонів. Пояснення ж незмінне: Сербія поки не має достатньо надійного проекту, який виправдав би виділення такої суми.
Росія і Киргизстан
Москва погодилася надати Бішкеку кредит у 2 мільярди доларів у лютому 2009 року. Це був період загострення протиріч Кремля із Заходом, і Росія виступала проти використання Америкою авіабази Манас під Бішкеком.
Курманбек Бакієв, тодішній президент Киргизстану, заспокоїв Москву, заявивши, що база буде закрита, і після цього Росія оголосила про надання коштів Бішкеку.
Але новий грошовий потік з Росії «вичерпався» майже відразу ж. Бішкек отримав лише близько 450 мільйонів доларів у вигляді грантів, коли Москва заморозила співпрацю на тлі нового конфлікту. На цей раз, безпосередньо між Кремлем і Бакієвим. Киргизький лідер заявив, що він веде переговори з Вашингтоном, щоб дозволити американським військовим використовувати Манас як транзитний центр.
Росія відповіла – припинила надання обіцяної допомоги Бішкеку, звинувативши сім’ю Бакієва у привласненні частини цих грошей.
Росія та Ісландія
Напевно, найдивнішою пропозицією допомоги від Росії була ідея надання 5,4 мільярда доларів Ісландії, яка потерпала від краху банківського сектора в 2008 році.
Від початку здавалося, що в пропозиції було більше «показухи», ніж змісту. Адже з’явилася вона в той час, коли навіть традиційні західні банківські партнери Ісландії не пропонували Рейк'явіку допомогу.
Навіть посол Росії Ісландії публічно висловив скептицизм, припускаючи, що Москва сподівається отримати у відповідь не гроші, а «знаменитий ісландський оселедець, популярний в Росії з радянських часів».
Проте, як Москва неодноразово демонструвала , слова можуть бути настільки ж ефективним, як і дії. Обіцянка допомогти Ісландії заполонила світові новини і підкреслила безпорадність Заходу. Той факт, що Москва ніколи не наполягала на виконанні цієї унікальної обіцянки залишився непоміченим.
Про це інформує у вівторок також «Радіо Свобода».
Як повідомляв «Щоденний Львів», за даними опозиції, Янукович говоритиме з Путіним про Митний союз.