00:23 17 липня 2014 р.
На цьому керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор «Інформаційного Спротиву» Дмитро Тимчук наголошує за підсумками 16 липня.
Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у четвер коментувати (на сайті «ІС» та на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook») підсумки 16 липня традиційно для нього – «з поганого:
1. У зоні АТО йдуть важкі бої. Сьогодні – біля н.п. Амвросіївка, Маринівка, Ізварине та інших населених пунктів.
У РНБО сьогодні заявили, що жодне місто, яке раніше було звільнене від терористів, українськими військовими не залишене. «Аі на метр наші військові не відійшли», – сказав з цього приводу спікер інформцентру РНБО Олександр Лисенка.
Від себе додамо, що саме вістря протистояння сьогодні – це прикордонна територія. Росія допомагає терористам зі свого боку як може – і зброєю, і особовим складом, і обстрілами з власної території. Путін знає, що як тільки перерветься в бойовиків «наземний зв'язок» із Росією, – кінець конфлікту на Донбасі. Він намагатиметься не допустити цього будь-якою ціну.
2. Нас, групу «ІС» дуже насторожує нова фаза прихованого військового вторгнення Росії в Україну. Хоч, здавалося б, 300 військовослужбовців РФ, яких ми нарахували сьогодні – це ніби небагато.
Але реально саме вони знову стають кістяком терористичних груп, і саме професіоналізм російських військових – це те, за рахунок чого триває нинішня донбаська м'ясорубка. Місцеві «ополченці» – в основному криміналітет, наркомани та інший маргінес – серйозну техніку і озброєння, які йдуть із Росії, застосовувати просто не змогли б. Це зрозуміло й Кремлю, який кидає зараз на Донбас своїх військових.
На початку квітня ми, група «ІС», повідомляли про вхід російських ДРГ (диверсійно-розвідувальних гркп. – «ЩЛ») на Донбас (до слова, тоді вистачило скептиків, які затято не вірили у факт цього вторгнення). Через пару днів ми отримали Слов'янськ.
На початку травня військовослужбовці РФ зникли – їх замінили найманці. У новій появі російських «солдатушек» ми нічого доброго не бачимо.
...До слова, Росія так і не пояснила факти повернення в РФ з України трупів своїх солдатів, які просочилися в ЗМІ. Наприклад, зі 45-го полку спецназу повітряно-десантних військ. Хотілося б почути версії від Кисельова.
3. У Луганську терористи організовують позиції в житлових кварталах. Тактика, їм властива, – прикриватися щитом з мирного населення.
І ця тактика спрацьовує. Проведення операцій з мінімальною загрозою для життя населення в таких умовах – це головний біль сил АТО.
У терористів все, як і раніше, – як заповідав Владімір Влодіміровіч (російський президент-диктатор Путін. – «ЩЛ»): діяти за спинами жінок, дітей і старих. Вважаю, предки Путіна крутяться в трунах зі швидкістю вентилятора від сорому за свого талановитого нащадка.
Із хорошого:
1. За добу військова авіація здійснила 29 вильотів. Весь день завдавалися авіаудари по позиціях бойовиків, доставлялися гуманітарні вантажі, проводилися пошуково-рятувальні дії.
Кожен виліт бойового літака – це ще один крок до повного очищення Донбасу. Кожен виліт транспортної авіації – це врятовані життя й допомога мирному населенню.
Нехай же, як кажуть авіатори, кількість вильотів дорівнює кількості посадок.
2. Президент України Петро Порошенко підписав закон про надання учасникам АТО статусу учасників бойових дій.
Це – найменше з того, чим Україна зобов'язана своїм героям. Але саме ця тема цілком виправдано викликала довгий час резонанс в українському суспільстві. Справедливість восторжествувала.
Закон делегує Кабміну повноваження з визначення порядку надання статусу учасника бойових дій тим, хто воюють нпДонбасі. Будемо сподіватися, що розроблений урядом механізм не дозволить давати такий статус безлічі військових чиновників, які на пару-трійку днів кинулися в штаб АТО у відрядження.
3. Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв сьогодні повідомив, що прокуратура Туреччини почала розслідування за фактом порушення турецьким круїзним лайнером заборони України на захід до портів окупованого Криму.
Це було б дуже правильним і логічним ходом турецької влади. Туреччина, яка має серйозну діаспору кримських татар, сьогодні є природним союзником України. Саме так ми сприймаємо цю державу. Будь-який крок турків, котрий виглядає як зрада, буде болісно сприйматися українцями. Віримо, що Анкара все ж на нашому боці.
Але й з нашого боку є зобов'язання перед кримськими татарами, як і перед нашими співгромадянами в Криму. Не будемо ж забувати про це».