Один суглоб замінила, а другий - не дають бджоли

21:49 23 січня 2025 р.

Фото до новини

Історія львівської пенсіонерки, колишньої викладачки вишу, яка вибрала бджоловжалювання основним методом лікування своїх захворювань.

"Перший раз я звернулася до апітерапії, коли взимку застудила праву руку, - розповіла пані Н. журналісту DailyLviv.com. - Було це давніше. Везла важкі сумки, потім несла їх задовго і, як кажуть, на морозі десь перетиснула кровопостачання в кисті руки. Не відморозила пальці, але вони дуже затерпли і перестали згинатися. Я не відчувала кисті руки і геть перелякалася.

Одразу почала розпитувати всіх знайомих, чи з ними такого не траплялося і що мені робити. Колега по роботі сказав, що мав аналогічну проблему і реанімував собі рухливість руки бджоловжалюванням. Так я довідалася про апітерапевта Івана Йосиповича Пилипчука

Після двох курсів бджоловжалювання пальці запрацювали, рука ожила, повернулася до норми. Тоді я одразу закохалася у чарівних красунь - так я називаю тепер бджілок. Я викладала у закладі вищої освіти, але не медичного профілю. До лікарів, відверто кажучи, не дуже любила звертатися - доки не припече біль. І за кілька років мене припекло. 

Через свій спосіб життя, а, може, й генетичну спадковість якусь я маю надмірну вагу. З нею, по правді, не боролася особливо - любила й люблю добре з'їсти те, що мені смакує. Дозволяю собі цю слабкість. Не думала, що покарання за неї настане так швидко. 

Раптово почала боліти у стегні права нога. Знаю, що є десяток причин виникнення деформуючого коксартрозу, але то знання мене не заспокоїло. Біль ставав нестерпним, особливо під час ходи. Я - ноги в руки - і до апітерапевта, на бджоли. Розповіла про симптоми - лікар скерував мене на рентген. "Треба переконатися, в якому стані кульшовий суглоб", - сказав Іван Йосипович. Пішла робити рентген. Діагноз поставили в лікарні - артроз третьої стадії. Треба замінювати суглоб, сказали хірурги.

Я вперлася і напросилася на бджоловжалювання. З вірою у те, що після бджоловжалювання мені буде так само ліпше, як і з рукою. Апітерапевт таким оптимістом не був - запізно звернулася. Бджоли можуть дуже багато, але не все. А я не здавалася - приймала апітоксин з жал бджіл як Божу росу. Стало трохи легше, але біль не щезав.

Зрештою, я змушена була погодитися на заміну кульшового суглобу. Не забуду, як хірург, порівнюючи два рентгенівські знімки - перший, який я зробила за порадою апітерапевта Пилипчука, і другий - передопераційний, запитав мене: "А як ви лікувалися? Видно, що хрящова тканина, яка покриває голівку стегнової кістки, почала регенеруватися". Я, спантеличина, нічого конкретно не відповіла, бо була дуже зла на себе - швидше мені треба було йти на бджоловжалювання, а не чекати, коли вже на палицю довелося спиратися.

Читайте такожУ Львові бджоли “закусали” хронічні хвороби двох найрідніших жінок

Тому, коли після операції хірург майже безальтернативно спрогнозував, що невдовзі я прийду до нього замінювати суглоб і у лівій нозі, яка також уже починала боліти, я погідливо відповіла: "Так, звісно, докторе". А сама подумала, що зроблю все, щоб відкласти другу операцію на найтриваліший термін. Бо вже знаю, як це зробити.

Тим паче, що у післяопераційний період у мене спухли і коліна, і ступні ніг. Взути чобітки тоді я не могла вже без того, щоб не закривати їх на замок або не зашнуровувати. Тож, пригадую, торік навесні, покинувши лікарню, я невідкладно пройшла два курси бджоловжалювання, а з вересня минулого року і досі - ще п'ять поспіль. Результат? Тепер легко взуваюся - напухлість ніг щезла. Коліна не болять. А головне - не болить уже суглоб у лівій нозі! А на правій, де він замінений на штучний, відчувається холод. Це метал у тілі дається чути.

Ходжу далі з паличкою, бо боюся впасти. Наслухалася історій про те, що ті пацієнти, які, не дай Боже, зламали штучний суглоб, стають лежачими хворими, прикутими до ліжка назавжди. Тому всіляко намагаюся берегтися від падінь і різких рухів тіла.

Читайте такожЛьвівський апітерапевт повідомив, які бджоли лікують найефективніше

Розкажу, що рік тому мене спіткала ще одна вікова біда - катаракта. Зір впав до 30%. Не пішла я до офтальмологів замінювати кришталик на штучний. Попросила ставити мені бджолині жала на шиї і скронях. Читала про таке лікування. Ще не перевіряла, який відсоток зору зараз маю. Напишіть - нормально тепер бачу. Поліпшилося загальне самопочуття.

У мене з'явилося таке тверде переконання, що мій організм знайшов те, чого прагнув, догодила я йому. Колись давніше я профілактично п'явки брала - добре було після них. Але то укуси з ранками і кров'ю, бо не одноразові п'явки як бджолині жала. Не та трохи у них стерильність. 

Читайте такожАпітерапія. Бджолина отрута, яка дає найбільший ефект у лікуванні

Лікуватися цілющою бджолиною отрутою - ото поєднання слів "цілющою отрутою"! - треба з вірою в неї. Сам віриш і зустрічаєш тих, хто додає віри. Я в медцентрі пана Пилипчука бачила сусіда, лікаря-кардіолога, який, трохи приховуючи голову, ходив на бджоловжалювання. Чомусь не хотів, певно, щоб його впізнавали серед пацієнтів. Тепер він практикує у Польщі і займається там бджільництвом. Зустріла я тут і колишнього працівника так званої залізничної лікарні у Львові, де понад сорок років тому починав Іван Йосипович свою успішну практику апітерапевта. Він мені розповів. Зізнався, що в той час він занадто скептично ставився до апітерапії - більше покладався на аптечні ліки. І аж тепер, вилікувавши бджоловжалюванням якесь серцево-судинне захворювання, змінив свою думку на захопливу. 

Якщо будете описувати мою історію, мусите згадати, що пацієнтка я далеко не ідеальна, чесно кажу. Лікар Пилипчук розказав мені, яку дієту маю тримати в харчуванні, щоб зменшувати ризик розвитку моїх хвороб. Я все дуже уважно слухала, нотувала, але сили волі виконати ці настанови не маю.

Так, на жаль, я належу до числа тих, що кажуть "скільки того життя" та й їдять, що хочуть. Можу навіть опівночі піти до холодильника. Картаю потім себе за це, але так є. Одна картоплина, одна морквина, один бурячок - то не для мене. Хіба що хрящів більше стала споживати, а вже на рекомендований мені холодець часу не вистачає.

Також не люблю робити аналізи, діагностику і ходити-скаржитися до лікарів. Та й хто то любить? Усі мої теперішні надії на чарівних красунь. Дуже шкода лише, що, лікуючи нас, бджоли гинуть. Я вважаю - жертовно". 

Читайте такожАпітерапія. Лікування бджоловжалюванням у Львові

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів