Це трапилося майже рік тому і було кульмінацією хвороби, що її в Марата Кухара діагностували як “міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, грижі (кили) МХД С5-С6, С6-С7, спондильоз С6, вторинний цервікальний стеноз. Рекомендовано: оперативне лікування”. А поштовхом до початку недуги, вважає адвокат, стала легка травма - 14 років тому.

- У 2007 році я потрапив у ДТП. Трохи травмувався. Точніше - невдало вдарився. Отримав забій, але у лікарню не звертався, бо не було потреби, - згадував пан Марат.

Адвокат розповів Dailylviv про драматичну ситуацію, яка з ним почалася 9 років тому: від перших проявів хвороби і до дивовижного одужання.

- У 2012 році я зробив МРТ. Шия мене боліла, але не критично. Медики заспокоїли, що нічого поганого немає. Уже пізніше, через вісім років, коли інші лікарі подивилися той старий знімок, то сказали, що вже тоді можна було побачити загрозливі прояви хвороби, - згадує пан Марат Кухар.

- Вас тоді турбував лише біль чи й - запаморочення, інші неприємні симптоми?

- Лише біль. Епізодичний. А 24 лютого 2020 року ввечері, коли збирався спати, невдало сів на ліжко: здалося, що найменшенька 4-річна дитина заховалася під ковдру на ліжку, і я в останній момент смикнувся, щоб на неї не сісти. Відтак - з'їхав з ліжка на підлогу і відчув різкий біль у плечі. Пролежав кілька хвилин на підлозі, і коли дружина підійшла та запитала: “Що сталося?”, я не міг навіть пояснити, що зі мною відбувається. Той біль розлився тілом такою теплою хвилею. Коли трохи попустило, я спробував піднятися - а правою рукою навіть поворухнути не можу. Відняло праву руку. Нога права також не слухалася. Викликали мені швидку, забрали на Топольну в лікарню швидкої допомоги з підозрою на інсульт. Але на МРТ у той вечір я не потрапив.

- Чому?

- Черга страшна.

- Навіть якщо ургентного привозять?

- Так. Домовились, якщо хтось не приїде, мене візьмуть. Госпіталізували мене в неврологію.

- Цілу ніч чекали, поки з'явилася шпарина в черзі?

- У палаті лежав, рукою поворухнути не міг. Я посивів навіть тоді. За попередніми показниками, ніби, виключили інсульт. Але з’ясувати, що відбувається зі мною без серйозної діагностики не могли. Зранку скерували на МРТ голови, аби кінцево переконатися, що інсульту немає. Я попросив зробити також МРТ шиї, оскільки вже сюди потрапив. Інсульт виключили, а з МРТ шиї зробили висновок, що в мене сильне зміщення хребців С5-С6, С6-С7. Діагноз - міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, грижі МХД С5-С6, С6-С7, спондельоз С 6, вторинний цервікальний стеноз.

- А чому ви це зміщення пов’язуєте з аварією?

- У мене не було інших травм. І коли я підняв МРТ за 2012 рік, то там уже початковий процес зафіксовано.

- Наскільки сильним було це зміщення? За симптоматикою, окрім болей, відняття руки, що ще турбувало?

- Неконтрольоване сіпання руки, потім - нога була погано керована. Керівник центру нейрохірургії Андрій Юрійович Токарський показав, щоб я зрозумів, як не фахівець, що в мене діється в шийному відділі хребта. Спинний мозок людини одягнутий, образно кажучи, в грубу оболонку. А в мене, внаслідок зміщення, хребці вже ту оболонку протискали і торкалися нервів. І хоча лікували мене досить інтенсивно - крапельниці, таблетки, ліпше не ставало.

- Скільки ви часу в лікарні пролежали?

- Два чи три тижні. Оскільки ефекту не було, все йшло до оперативного втручання. Але почалася епідемія коронавірусу - і планові операції призупинили.

- А як же ви жили з цією хворобою?

- Аптека стала для мене супермаркетом. Замінювали медпрепарати, коригували дози. Реально намагалися допомогти. Якісь симптоми на короткий час ліки знімали. Але серед ночі прокидався від того, що нога живе окремо від мене. Нарешті, на 13 травня 2020 року була призначена операція.

- Сумнівів ніяких не було?

- Навпаки. Чекав як на єдину рятівну соломинку в моїй ситуації. Уже я був в палаті, уже спілкувався з анестезіологом, і тут прийшов завідувач нейрохірургічного відділення Остап Іванович Федорко, дуже хороший фахівець, ще з одним лікарем і каже: “Ти знаєш, ми не впевнені, що наше втручання матиме позитивні наслідки. Щиро - боюсь нашкодити”. Якесь специфічне розташування мали ті хребці. Лікарі зібрали консиліум, ще раз оглянули знімки МРТ і прийшли до остаточного висновку, що ймовірність негативного наслідку від оперативного втручання набагато вища, ніж позитивний результат. Я не втомлююся повторювати, що лікар - то інструмент в руках Божих. І якщо лікар вчасно зрозуміє, що втручання може бути неоднозначним або негативним і вчасно зупиниться, то це говорить про його високий рівень: і професійний, і моральний. Мені пощастило на лікарів.

- Альтернативну вам запропонували?

- Остап Іванович сказав тоді, що реабілітацію якусь треба шукати. Бо після того, як прооперують, про реабілітацію говорити пізно. Мій товариш лікувався в апітерапевта Івана Йосиповича Пилипчука. Також - шийний відділ хребта його непокоїв. Він каже: “Ти розумієш, мені допомогло. Терапія болісна, але ефективна”. У нас дуже багато спільних знайомих з лікарем Пилипчуком. В одного були болі сильні. Він з ліжка не міг злізти, й бджоловжалювання йому допомогло. То було років 15-20 тому. Я взяв свою медичну документацію і поїхав до Пилипчука.

- Могли їхати за кермом?

- Я намагався, але зрозумів, що мене має дружина возити. Бо до всіх проблем зі здоров’ям додалася ще одна - корчі. І ногу вони хапали найбільше. Іван Йосипович подивився діагнози і каже: “Я лікував людей з такими діагнозами. Почнемо, подивимося”.

- Ніяких гарантій не давав?

- Ні. Він - фахівець з великим досвідом. А кожна людина - індивідуальна, і ситуація в мене була дуже непроста. Знімок МРТ збільшуєш, а там не видно проміжку між хребцем і спинним мозком. Я ще тоді ходив у фіксуючій пов’язці на шиї. Імунітет був знищений медикаментами. Тобто лікар взяв мене в дуже поганому стані.

- А як ваш організм на бджоловжалювання відреагував? Часто згадували під час сеансів товариша, який нарікав на болісну терапію?

- Справді, дуже болісна процедура спочатку. Було таке враження, що окропом облили спину, і кіт по ній бігає. Іван Йосипович зі мною, як з дитиною маленькою обходився. По одній бджолі обережно ставив, напевно, упродовж місяця. Бо в мене ще були алергійні реакції. Тому лікар призначав також протиалерйгійні препарати. Але - мінімальні дози.
Колєги казали: “Не зупиняйся”. А в мене навіть таких думок про зупинення бджоловжалювання не було. Бо коли мав одну надію на операцію, на якій поставили хрест, то альтернативи іншої, крім бджіл, не залишалося.

- І скільки часу ви їздили на сеанси бджоловжалювання?

- З 15 травня і до кінця осені, у понеділок, середу та п’ятницю.

- Вірили, що допоможе?

- Скептицизму в мене з самого початку не було. Бо я знав, що це - людина з вищою медичною освітою. І відгуки знайомих мене переконали в ефективності методу. Коли я бачив, що приходили до лікаря хворі з паличками, ледве шаркали ногами, а потім, сеанс від сеансу, крокували бадьоріше, це мене також надихало.

- Коли відчули, що ваш стан почав поліпшуватися?

- Восени. Тоді я брав уже по 21-й бджолі за сеанс. Лікар спочатку не дуже коментував процес лікування. І лише згодом він сказав, що побачив прогрес, коли почав збільшувати кількість бджіл. А згадуючи першу реакцію мого організму на бджоловжалювання, Іван Йосипович думав, що це той випадок, коли йому не вдасться мені допомогти. Але ми разом йшли тим шляхом - поступового збільшення бджіл. Я закiнчив лікування наприкiнцi осені і почував себе дуже добре.

- Щезла симптоматика хвороби?

- Мій організм повернувся до стану 2012 року. Коли час від часу щось віддає в шию. До лікування я пальців правої руки не відчував, розписатися не міг. Зуби не міг почистити. А про дрібну моторику не було й мови. Коли почали рухатися пальці, я втішився дуже. Коли вперше опустив слухавку телефона і побачив, що зміг її протримати біля вуха дві хвилини, а не десять секунд, як раніше, це також було маленькою перемогою. Тепер можу нормально писати. Я вважаю себе практично здоровою людиною. Я можу їздити за кермом. Просто акуратніше себе поводжу. І в квітні-травні треба буде закріпити лікування. Для мене все, що відбулося - на рівні дива.

У Львові бджоловжалювання допомогло повернути мову пацієнтові нейрохірургії

Перелік хвороб з показами для бджоловжалювання збільшується, – львівський лікар

Львівський метод бджоловжалювання продублювали німецькою мовою (відео)

Проривом у медицині стане вивчення механізму введення бджолиної отрути, – львівський лікар

У Львові бджоли вилікували хворих на Лайма

Лікування аритмії бджоловжалюванням дослідили вчені у Львові

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook