Львівський апітерапевт повідомив, які бджоли лікують найефективніше

Про це DailyLviv на основі науково-практичних спостережень розповів львівський лікар-апітерапевт Іван Пилипчук, який 45 років займається бджоловжалюванням.

- Бджолина сім’я - це функціональний живий організм. Окремо ані бджоли, ані матка, ані трутні жити не можуть. Якщо вони - разом, тоді сім’я буде розвиватися і буде живучою. Незалежно від того, чи маленька вона: одна матка, кілька десятків бджіл і кілька десятків трутнів, чи велика: одна матка, кілька сотень трутнів і кілька тисяч бджіл. Чому має бути така пропорція? Бо кожен член сім’ї виконує свою функцію. Бджола, яка вийшла з чарунки, народилася, вже за кілька годин починає у вулику прибирати. Минає час - її обов'язки змінюються: вона береться доглядати за маткою. Ще за якийсь період - продукує бджолине молочко, потім маткове, які є кормом для вирощування личинок. На наступному етапі свого розвитку бджола виробляє віск, - пояснює Іван Пилипчук.

Коли апітоксин - найкращий

За його словами, лише через 20 днів після народження бджола стає повноцінною сформованою робочою комахою. Тоді вона може виконувати будь-які функції за межами вулика: охороняти його, літати за нектаром, прополісом, квитковим пилком. І відповідно - лікувати людей. Бо саме за цей час формується багатокомпонентний апітоксин - секрет отруйних залоз бджіл, який вони вводять в організм людини при вжалюванні.

- Якщо влітку бджола живе 45 днів, то наступні після “повноліття”, 25 днів з них, вона - дуже ефективна в лікуванні. Її легко розпізнати. Це - та бджола, яка сидить на квітці, -  наголошує Іван Пилипчук.

Найбільша помилка, якої припускаються при лікуванні бджолами, це використання молодих комах, які не досягли робочої зрілості. Друга помилка - застосування бджіл, які перебувають у стресовому стані, вважає лікар-апітерапевт.

- Коли приходять до вулика, витягають рамку, струшують бджіл в якусь місткість, щоб потім “начерпати” їх для апітерапії, то вже цим запрограмовують увесь лікувальний процес на ризиковий, малоефективний результат. Бо матка залишається у вулику. А якщо забрати матку, то, за якихось дві години, в бджіл починається шокова паніка. Така неповноцінна сім’я не годиться для лікування. У стресовому стані в отруту потрапляють адреналін та інші речовини, що їх організм бджоли виробляє у відповідь на зовнішні подразники. Внаслідок цього змінюється хімічний склад апітоксину, - каже лікар Іван Пилипчук.

Апітерапевт проводить аналогію для такої бджоли з людиною, яку посадили в ізольовану камеру чи льох і змусили творити шедеври. Мало кому вдасться це. До цього висновку щодо ефективності бджіл лікар-апітерапевт дійшов після багатьох років клінічної практики і аналізу тисяч історій хвороб своїх пацієнтів, які пройшли через бджоловжалювання.

- Траплялося, що ставив 15, 30 бджіл, а отримував посередній результат, бо з них ефективних, робочих, як потім з’ясовувалося, могло бути лише 5 бджіл. У підсумку мав велику витрату бджіл, зайву роботу і невеликий результат, - каже Іван Пилипчук.

Через це чимало апітерапевтів, за спостереженнями львівського лікаря, згортали практику.

- Не було ефекту, а інколи ще й поставало багато ускладнень. Рік-два апітерапевт промучився і -  припиняв лікування, - підсумовує Іван Пилипчук.

Апітерапевт - той, хто "читає" і людей, і бджіл

Специфіка апітерапії, на відміну від інших галузей медицини, полягає в тому. що лікар- апітерапевт має бути фахівцем на перетині двох галузей: медичної, яка займається фізіологією людини, і бджолярства, яке неможливе без глибокого розуміння біології бджоли, переконаний Іван Пилипчук.

- Я - не тільки лікар, але й досконало знаю бджільництво. За забарвленням бджоли можу відрізнити хвору від здорової, як людину - за зовнішніми ознаками, що прийшла на прийом до лікаря. Може тому, що пасікою почав займався ще зі шкільних років: батьки залучали мене до цієї справи змалку. У дитинстві робив це не з любові, а з примусу. І лише коли став уже студентом Львівського медінституту, то на професійному рівні зрозумів справжню силу апітерапії, - розповідає Іван Пилипчук.

Клінічні випробування методики бджоловжалювання Іван Пилипчук розпочав у Центральній транспортній клінічній лікарні у Львові ще у 1981 році. За ініціативи її головного лікаря Едуарда Гофмана, прихильника апітерапії, - спеціально для молодого лікаря Івана Пилипчука - у цьому лікувальному закладі було створено перше в світовій практиці науково-практичне відділення апіфітотерапії.  Офіційною підставою цієї новації була "Інструкція щодо застосування апітерапії шляхом бджоловжалювання" Міністерства охорони здоров'я колишнього СРСР, затверджена ще в 1959 році. Керівником цього відділення ЦТКЛ Іван Пилипчук пропрацював 25 років. Доки не розпочав власну приватну практику.

- Коли я працював у залізничній лікарні, як її традиційно називають, то переді мною тоді не стояло завдання руба - досягти абсолютного результату. У відомчому медзакладі критерієм був показник прийнятих за день пацієнтів. Цю норму я виконував. Але не в кожного хворого був той ефект від лікування, якого я хотів. Висновок про те, що вік бджоли в цьому процесі має ключове значення, я зробив лише після перших п’яти років клінічних випробувань, - каже Іван Пилипчук.

Особливості бджоловжалювання взимку або Лікувальний вулик

Продовжуючи напрацьовувати в залізничній лікарні авторську методику, Іван Пилипчук запровадив тоді сеанси бджоловжалювання взимку, що з ніг на голову перевернуло традиційну уяву про сезонне лікування бджолами: лише в теплу пору року.

- До мене ніхто взимку не лікував бджолами. Лише - в літній сезон. У 90-х роках дивитися до бджіл взимку і чіпати вулик вважалося табу. Всі знали: якщо вулик відкривали взимку, сім'я гинула. Але що це за апітерапевт транспортної лікарні, який влітку лікує, а взимку сидить і, образно кажучи, файку курить. Поставало питання: як набрати взимку бджіл? Я ставив вулик на вулиці, робив у ньому дірку, бджола виповзала на світло, я її хапав і йшов до пацієнта. То було ходіння по муках, - згадує Іван Пилипчук.

Але як це не парадоксально, за словами лікаря, взимку ефективність бджололікування стала набагато вищою, ніж влітку.

- У літературі пишуть, що ліпше лікувати навесні, коли бджоли літають, світить сонце, квітнуть перші квіти і є багато природних антибіотиків. Але навесні бджоли - слабкіші, бо вони виростають у лютому, коли немає стабільної високої температури у вулику і відповідної вологості. Натомість взимку бджола живе до 5 місяців. Вона міцніша, загартованіша, у неї - ліпший імунітет, бо виросла вона влітку, - наголошує Іван Пилипчук.

Саме тоді - понад 30 років тому - в апітерапевта з’явився задум  створення “лікувального” мобільного вулика спеціальної конструкції, де би бджоли жили повноцінною сім’єю, почувалися комфортно незалежно від сезону і - завжди були в кабінеті лікаря під рукою.

- Цей лікувальний вулик дотепер під час сеансів бджоловжалювання заношу в процедурний кабінет. А коли прийом закінчую, повертаю вулик надвір, де бджоли живуть вільним повноцінним життям. Час від часу роблю селекцію бджіл: відбираю для лікування сім’ї, які мають багато робочої бджоли, - пояснює один з принципів своєї методики Іван Пилипчук.

У “формулі бджоли”, яку Іван Пилипчук використовує для лікування, окрім дорослого віку і антистресового стану, мають бути ще дві складові - харчування і проживання в екологічних вуликах.

- Бджола має харчуватися нектаром або пилком. Узимку - медом. Дорогий і дуже цінний для людини падевий мед може використовуватися для бджоли як тимчасовий корм влітку. Взимку комаха на ньому гине. У ньому немає пилку і біологічно активних речовин, які дають квіткові рослини. Велике значення має захист вулика від інфекцій. Бджоли це роблять прополісом, який є потужним бактерицидним засобом. Я використовую також перевірені природні, як кажуть, дідівські методи. Бо лише здорова бджола може оздоровити людину, - підсумував Іван Пилипчук.

Методику бджоловжалювання Івана Пилипчука використовують його учні і колеги в Україні, Польщі, США, Канаді.

DailyLviv раніше писав про Ефект побічного зцілення під час сеансів бджоловжалювання, - ексбанкірка зі Львова, Львів’янка зупинила коксартроз бджоловжалюванням за чотири курси, У Львові бджоловжалювання допомогло повернути мову пацієнтові нейрохірургії.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook