19:15 6 лютого 2022 р.
До такого висновку кандидат у майстри спорту з плавання дійшла після багатьох років занять спортом і йогою.
Співрозмовниця журналіста Dailylviv.com після годинної розповіді про свій багаторічний досвід використання апітерапії мала лише одне прохання - змінити у публікації її ім’я та прізвище.
- Знайомі і без цього нас впізнають, бо ми часто самі їм радимо цей метод лікування, а незнайомим людям не хочу розповідати про наші болячки і агітувати за бджоловжалювання, - сказала вона. - Бо я не вірю в масовий похід хворих на бджоловжалювання через пропагування апітерапії. Для профілактичного лікування, зміцнення імунної системи до неї вдаються лише одиниці порівняно здорових людей, а решту - вже аж тоді, коли, як кажуть, припече, бо не бачать іншого порятунку. Так влаштовані люди, мабуть: програмка у них така.
Ірина Мельник (назвемо умовно цю жінку так) за фахом програміст. Працює на JavaScript. Цю мову вивчила самотужки після закінчення навчання у Львові у комерційній академії. Тоді у студентські роки проблеми з болями у спині для дівчини ставали інколи майже нестерпними. Ірина пояснює їх тим, що в шкільні роки інтенсивно займалася в рідному Ужгороді плаванням - стилем батерфляй: виконала норматив кандидата в майстри спорту. Але на початку 90-х років минулого століття спортивні секції припинили роботу з економічних причин і довелося зупинити заняття спортом. Різко припинила тренування і навантаження на м'язи.
- Якось удома після ванни раптом дуже скрутило мене: як гострий радикуліт. Лікарі сказали мені, що почалися серйозні зміни в хребті - є зміщення дисків, - пригадує Ірина. - Так я почала ходити в Ужгороді на лікування до мануального терапевта. Голковколюванням лікував мене. Цього він навчився в Китаї. На деякий час голковколювання допомагало. Курси лікування треба було повторювати через певний період. Але згодом мій лікар виїхав за кордон - спочатку в Польщу, а потім в Словенію. Кілька років мучилася-терпіла: у мене був час від часу дискомфорт, спина боліла, не могла стояти на одному місці, таз ніби тягнуло вниз і перекошувало на один бік, лівий. Зайнялася йогою, але це слабко допомагало.
З бджоловжалюванням Ірина познайомилася вже коли мешкала у Львові. Завдяки молодшому братові, тоді студенту Львівського медичного інституту. Брат займався активно спортом, накачував м'язи, гирі піднімав. Та настільки інтенсивно, що зрушив у спині диски. На консультації в професора хтось з його помічників порадив хлопцеві спробувати бджоловжалювання. Він пішов до апітерапевта Івана Йоспиповича Пилипчука, і це лікування йому допомогло. Впродовж трьох років пройшов кілька курсів бджоловжалювання.
- Зараз брат працює в Ужгороді - ортодонтом, - розповідає Ірина. - При роботі користується поясом. Була б можливість, каже він, також би ходив на бджоловжалювання, але в Ужгороді цим ніхто не займається. Принаймні братові не вдалося довідатися про такого апітерапевта там. А ось моя мама виявилася наполегливішою. За моєю порадою одного разу спробувала бджоловжалювання і після цього вже кілька років поспіль приїжджає влітку на один курс бджоловжалювання до Львова. Апітоксин знімає її проблеми з суглобами. Колись їй було важко ходити, а тепер ноги служать нормально.
Пацієнтом апітерапевта Івана Пилипчука став і чоловік Ірини - також програміст. Щоправда, вже після невідкладного оперативного втручання. Мав велику килу у гострій стадії захворювання - оніміння ніг почалося, тому одразу ліг під скальпель.
- Чоловік нарікає на інтенсивні масажі, які були організовані для айтівців їхньою фірмою, - каже Ірина. - Нібито не дуже вправний, але наполегливий масажист з сильним руками спровокував появу кили. Так чи ні - не знаємо достеменно, але після операції чоловік підтримує свій стан у нормі лише бджоловжлюванням. Від масажів відмовився. Ходимо разом на апітерапію. Я - трохи частіше.
Ірина розповідає, що у молодому віці ходила на бджоловжалювання раз в рік або й навіть раз два роки. Результати були дуже добрі і цього вистачало, щоб не мати клопотів зі спиною. Але впродовж останніх семи років жінка почала ходити на бджоловжалювання кожні пів року. Тому що зробила магнітно-резонансну томографію, яка виявила в поперековому відділі грижу Шморля і в шийному відділі - триміліметрову протрузію. Больові загострення відбуваються у перехідні погодні сезони: з осені - на зиму і з зими - на весну.
- Тоді раптом, як-то кажуть, хапає, біль - нібито безпричинно. Але мені досить кілька перших укусів бджіл і той біль одразу відпускає, - говорить Ірина. - Перцевий пластир навіть близько так не допомагає, як укуси бджіл. Перед Новим роком мене знову схопило, пішла до Івана Йосиповича і на третьому сеансі повністю відпустило. Я тепер з першого сеансу беру одразу чотири бджоли - ударну дозу. Це при тому, що маю алергію на мед. Крім того, що щезає біль у спині, відчуваю після апітерапії в організмі багато позитивних побічних оздоровлюючих ефектів. Те ж саме кажуть завжди мої мама і чоловік. Якби від мене залежало, то на комп'ютерних фірмах, де фахівці засиджуються, пропонувала би колегам не масаж, а апітерапію. Звісно, що масаж приємніша процедура, але важливий лікувальний ефект.
Ірина запевняє, що ані вона, ані брат, ані мама, ані чоловік ніколи не приймали медикаментів для лікування тих діагнозів, з якими зверталися до бджоловжалювання.
Перелік хвороб з показами для бджоловжалювання збільшується, – львівський лікар
Бджоловжалювання зменшило міжхребцеву килу у львів'янина у 8 разів
Лікування аритмії бджоловжалюванням дослідили вчені у Львові
Львівський апітерапевт повідомив, які бджоли лікують найефективніше