У Львові слухають музику, яку забороняли тоталітарні режими Сталіна і Гітлера (відео)

22:42 19 жовтня 2021 р.

У Львові прозвучали симфонічні твори репресованих композиторів, написані у концтаборах, та політичних вигнанців з радянської України й нацистської Німеччини.

19 жовтня у Львівській органній залі відбувся третій, заключний симфонічний концерт у рамках міжнародного проєкту «Заборонена музика», що тривав від липня цього року, пише Dailylviv.com. Він розповідає про долі українських і німецьких композиторів, які потрапили у жорна диктаторських режимів - нацистського і радянсько-більшовицького. Когось фізично знищили, комусь вдалося вижити і творити на чужині. Але спільним є одне: музичні твори цих композиторів у переважній більшості були забутими, а імена авторів стали опальними. 

Різні народи, але спільна трагедія. У 20-40-ві роки минулого століття якраз в Україні й Німеччині композитори зазнавали найбільших утисків і репресій. 

Всеволода Задирацького заарештували за те, що у 1935-му він дав концерт «фашистів» Ріхарда Вагнера й Ріхарда Штрауса. Коли після тривалого заслання у Сибіру його таки звільнять, до України він добереться завдяки найщедрішому подарунку від співкамерника: старий  крадій віддав йому сховану у своєму роті обручку. Злодій тримав її для себе «на чорний день», але, наслухавшись розповідей Задирацького про музику, вирішив допомогти йому рятуватися. 

Борис Кудрик, заарештований 1945-го року, таємно напише свої дві симфонії у мордовському таборі «Дубравлаг» на дрібних клаптиках паперу. Хворий і знесилений, він так і не побачить волі, але рукописи врятує інший композитор-геній – Василь Барвінський, що також був в’язнем «Дубравлагу». 

Ернст Тох після приходу до влади нацистів був змушений утікати з Берліну спочатку до Парижу, а згодом до США. Його романтичні симфонічні твори, яким рукоплескав увесь світ, доводили до сказу Адольфа Гітлера: диктатор потребував бравурних маршів, а Тох не вмів чи не хотів їх писати. 

Пауль Гіндеміт змушений був емігрувати до Великої Британії, потім Туреччини, а у 1939 р. він оселився у США. Геніальний композитор викладав у Єльському, Гарвардському університетах, періодично приїздив з лекціями до Цюриху. Але у рідній Німеччині йому загрожував концтабір за дружбу з музикантами-євреями. 

Більше про драматичні долі цих та інших композиторів можна буде довідатись з книги відомої музикознавиці Любові Морозової «Заборонена музика» – видання побачить світ вже до кінця жовтня цього року. 

- Ця книга не є музикознавчою, вона для широкого кола читачів, – розповіла Любов Морозова під час пресконференції у Львівському пресклубі. – І я сподіваюсь, що кожен знайде у книзі «свою» історію. Парадокс: попри страшні темні часи музика композиторів, що таємно творили у неволі, є надзвичайно світлою. Вона давала надію і була єдиним порятунком від жахливої реальності.    

Яку ж небезпеку вбачали диктатори тих часів у симфонічній музиці? Адже йдеться навіть не пісні, які можуть містити крамольні думки чи заклик до супротиву, а лише – звуки музичних інструментів! Любов Морозова пояснює це так: 

- Музика – прямий досвід людей, які переживають той чи інший стан. Нам не треба продиратися крізь текст, щоб отримати емоції, ми отримаємо їх відразу. Партитури – це живий емоційний документ епохи. Якщо ми хочемо відчути епоху, то найкраще це зробити через музику. Відтак, музика виконує не лише розважальну функцію, вона є справжнім історичним документом, який нам зараз дуже потрібен.  

Чому музика і композитори потрапляли під заборону? Диригент Іван Остапович, арт-керівник проєкту, розповів, що умовно можемо говорити про заборонену, «шкідливу» й нелегальну музику. 

- Під поняття «заборонена» музика потрапляють ті композитори і твори, які забороняються постановами і указами, що діяли в радянській Україні або нацистській Німеччині. У Німеччині те, що не вписувалось в уявлення панівної ідеології, відразу ж таврувалось терміном «дегенеративним мистецтвом». А в Україні щось більш-менш складне і глибоке відразу ж потрапляло у поняття «формалізм». Вважалось, що радянська людина не повинна думати і насолоджуватись «важкою» музикою, їй досить пісень про доярку чи колгосп і оди «Слава Лєніну!».  Під «нелегальною музикою» ми насамперед розуміємо твори, які писались у складних умовах концтаборів і заслання – таємно, бо писати композиторам не дозволяли. Це непокора митця у боротьбі з насильством і злом. А до «шкідливої музики» відносимо ту, які вважали надто унікальною або ж мали претензії до особистості автора. 

Сумно, але і в сучасному світі табу на ті чи інші твори та авторів все ще існують: там, де немає свободи, політика неминуче тисне на мистецтво. Наприклад, ми не можемо знати, що насправді відбувається з музикою в Афганістані чи Північній Кореї, але не буває так, щоб у тоталітарних режимах композитор мав право на повне самовиявлення, не зазнавав цькувань і репресій. Даніель Ганссон зі Швеції, генеральний музичний керівник проєкту, зауважив, що певні заборонні тенденції іноді можуть спостерігатися навіть у державах з розвиненою демократією. Для прикладу, у 1940-х роках минулого століття у його країні спостерігався сильний вплив модернізму у всіх галузях мистецтва, тому «старша» музика певний час перебувала у затінку. 

- Тільки модерністська музика була «ходовою», а неокласику у Швеції нещадно критикували як щось застаріле і низькоякісне, - каже Даніель Ганссон. – Звісно, йдеться не про тиск держави, проте модерністи були дуже впливовими й авторитетними, вони формували чіткі настрої у суспільстві. Зараз це все вже у минулому, але ми пам’ятаємо ці сумні факти. 

Якщо говорити про заборонену музику у сучасному світі, то постає ще й питання декомунізованої музики в Україні, зауважує Любов Морозова. І воно достатньо актуальне на сьогодні. 

- Є чимало творів, які написали видатні композитори, такі як Борис Лятошинський, Леся Дичко. Щоб вижити в радянській Україні, композитори були змушені писати кантату «Лєнін», оперу «Щорс» чи щось у такому ключі. Нам сьогодні треба домовитись: а що робити з тим спадком? Адже він є. Можемо чи ні його озвучувати, в який контекст ставити, щоб ми не були у позиції репресій щодо цієї музики? Це не було мистецтво в класичному розумінні, якщо зважати, що твори складались на догоду владі. Але питання все ж відкрите: вважати такі твори мистецтвом чи ні? Така дискусія вкрай важлива, адже без неї ми не можемо говорити про повну історії музики XX століття. 

Попри те, що три концертні програми у Львові вже відіграли, вважати проєкт «Заборонена музика» завершеним не варто.  

- Незабаром відбудеться дводенна наукова конференція "Музика і політика" від Галицького музичного товариства, до якої залучено близько п’ятнадцяти музикознавців, істориків,  композиторів та виконавців, - повідомив Тарас Демко, директор проєкту.  – Є також онлайн частина проєкту: професійні записи концертних програм, що будуть доступні на Youtube-каналі Collegium Management. Також заплановано концептуальне тримовне видання про історії життя композиторів. Загалом ми будемо масштабувати цей проєкт. Будемо пропонувати концертні програми українських творів для симфонічних оркестрів Німеччини та інших країн. Нам важливо, щоб в історії української музики не залишалось «білих плям». Щоб люди розуміли роль митця в тоталітарному суспільстві. Сьогодні робимо це на прикладі німецької та української культур, порівнюючи спільний трагічний історичний досвід. Про це не можна забувати. Про це важливо говорити, доносити правдиву інформацію до молоді. Такі трагічні моменти не повинні повторитися знову у нашій історії. 

Що ж, допоки на планеті існують тоталітарні режими, заборони на мистецтво і музику, зокрема, будуть діяти. Але диктатори живуть і помирають. А музика – вічна, навіть якщо вперше звучить крізь десятиліття або віки. 

Довідка: 

«Заборонена музика» –  це спільний проєкт трьох країн України, Німеччини та Швеції, реалізований за підтримки Українського культурного фонду. Над проєктом працюють ГО Collegium, Львівський органний зал у рамках стратегії Ukrainian Live, Галицьке Музичне Товариство, Malmö University (Швеція) та Württembergische Philharmonie Reutlingen (Німеччина). Стежити за проєктом можна на офіційній сторінці Forbidden music, Facebook-сторінці Ukrainian Live та Youtube-каналі Collegium Management. Також проєкт «Заборонена музика» є частиною довгострокової стратегії промоції української музики Ukrainian Live, яку втілюють від 2019-го року. 

Відкриття століття: у Львові вперше прозвучать мініопери Довбуш і Біла циганка (відео)

Україна, США, Канада: мобільний додаток Ukrainian Live Classic набирає популярності в світі

«Органна мемарня»: в мережі набувають популярності українські меми про музичних геніїв

Музична сенсація: в органному залі Львова прозвучить справді перший український фортепіанний концерт


Відео:

dailylviv.com

До теми

21:25 3 грудня 2021 р.

Львів’ян кличуть на органний фестиваль, який стартує 5 грудня

У неділю у Львівському органному залі розпочнеться ХІ Міжнародний органний фестиваль, на якому звучатиме релігійна та класична музика, а також нові твори сучасних композиторів.

Рубрика: Культура

11:51 3 грудня 2021 р.

Музичний сквер Трускавця потрапив до Національного реєстру рекордів України

У Трускавці завдяки конкурсу проєктів місцевих ініціатив створили музичний сквер як освітньо-відпочинковий простір на території позашкільного навчального закладу Трускавецької дитячої школи мистецтв ім.Р.Савицького.

Рубрика: Культура

11:30 2 грудня 2021 р.

Львівські подарунки дітям з сімей переселенців зі Сходу: біля ялинки у костелі

Львів’ян запрошують долучиться до благодійної акції з нагоди дня святого Миколая, яка відбудеться в костелі святого Антонія Падуанського (вул. Личаківська, 49).

Рубрика: Культура

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Проблема з насильством на Львівщині: як запобігають і вирішують

Рубрика: Ситуації і пригоди

Правда про лікарню швидкої меддопомоги у Львові

Рубрика: Ситуації і пригоди

Тиск на релігійну громаду Гефсиманія

Рубрика: Культура

Рейд "Урок" у Львівській області

Рубрика: Ситуації і пригоди

Парки Львівщини: реконструкція та будівництво

Рубрика: Економіка

Всі відео розділу