09:38 23 вересня 2021 р.
Майже 70% коштів з програми підтримки садівників на Львівщині розподілили між п’ятьма підприємствами. Усі вони пов’язані з представниками влади або великим бізнесом. Тоді як решту коштів отримало 43 господарства.
Про це інформують Наші гроші Львів, пише Dailylviv.com.
Урядова програма підтримки садівництва виноградарства і хмелярства працює за принципом відшкодування. Тобто господарство спочатку витрачає, а вже потім держава компенсує до 80% від цих витрат, якщо вони потрапляють під конкретні категорії.
Хто отримає ці кошти вирішує обласний департамент агропромислового комплексу. Там збирається комісія, яка розглядає заявки від господарств і розподіляє між ними гроші.
Редакція підрахувала, що з 2017 до 2020 року у Львівській області за програмою підтримки фермерів, які займаються садівництвом, виноградарством і хмелярством, компенсацію отримало майже 50 господарств. Хтось отримав 30 тисяч, а хтось – майже 30 мільйонів гривень.
Ми звернули увагу на ті підприємства, яким спрямували найбільше коштів, і з’ясували, що це п’ять компаній. «ТБ Сад» – підприємство пов’язане з мільйонером Тарасом Барщовським, який контролює 10% світового ринку соків, «Сади Галичини» – з групи компаній народного депутата Андрія Кота, «Львівський сад» –пов’язане з родиною колишнього заступника голови Нацполіції Ігоря Купранця, «Екогаличпродукт» – з секретарем Львівської міської ради Маркіяном Лопачаком та «Агро Фрутіка Бишків» – фірма, що є одним з найбільших постачальників полуниці в Україні. Повний перелік отримувачів дивіться в кінці тексту.
Ці п’ять компаній отримали майже 70% від усіх коштів, які спрямували садівникам у Львівській області впродовж чотирьох років. Це понад 60 млн грн із 92.
І перша несподіванка полягає у тому, що конкурсу як такого немає. Це підтверджує Світлана Долинська, начальниця відділу рослинництва і тваринництва управління сільськогосподарського виробництва, інфраструктури та земельного розвитку у Львівській області:
«Як таких критеріїв немає. Господарство має подати пакет документів, де є підтверджуючі документи про купівлю відповідних товарів, акти виконаних робіт на конкретні послуги. Сума, яка передбачена на конкретний рік, розподіляється серед тих господарств, які подали заявку на отримання підтримки».
Тобто завдання комісії – це перевірити, чи підприємство не збанкрутувало, не має боргів і надало всі чеки, акти виконаних робіт і фотопідтвердження. Далі рішення управління має затвердити профільне міністерство. Виглядає досить просто. Але не для всіх.
«Це дуже бюрократичний процес і на збір усіх паперів може піти декілька місяців. Фермери – не бюрократи, вони хочуть вже приймати рішення, а не збирати папірці», – каже засновник господарства «Файна Беррі» Микола Стецьків, який цього року він вперше планує взяти участь в програмі.
«Для цього нам треба було зробити проєкт насаджень. В результаті тепер маємо кілограм розписаного, розмальованого паперу, за який ми заплатили 30 тис. грн. Цей документ для звичайної діяльності господарства не потрібен», – каже він.
Невелике господарство «Корсад» за програмою отримало 148,5 тис. грн компенсації у 2019-му. Але співвласник компанії Роман Бенцаровський про ініціативу також говорить скептично.
«Те, що описано в програмі, і те, що є по факту – не збігається», – вважає фермер. Каже, що на практиці процес збору документів дуже часозатратний і більш реалістичний для великих господарств, які мають в штаті людей для паперової роботи: бухгалтера, юриста, менеджера. Тоді як для маленьких господарств це складне завдання.
Він розповідає, що їхнє підприємство подавалося на програму підтримки вдруге, але коштів вже не отримало:
«Нам нічого не пояснювали, але суб’єктивно, я думаю, що просто забракло якогось папірця. А, можливо, треба було більше пооббивати порогів».
З іншого боку господарства, які отримали кілька мільйонів державної підтримки, на програму так не нарікають. Наприклад, «Екогаличпродукт».
Це підприємство, що під торгівельною маркою «Ековіста» постачає у великі супермаркети свіжі овочі, фрукти та ягоди. За даними компанії, площа їхнього господарства – це більше 360 гектарів.
Належить ця компанія депутату Львівської міської ради Андріяну Гутнику, секретареві Львівської міської ради Маркіянові Лопачаку, мешканці Хмельницької області Оксані Федорчук та киянці Юлії Мирній. Заснована понад чотири року тому компанія вже встигла отримати більше 10 млн грн компенсації за програмою.
«Гріх жалітися на програму. Процедура не є дуже складною», – говорить директор Юлій Рудницький.
Абсолютний лідер цієї програми – підприємство «Львівський сад», якому за два роки спрямували майже 30 млн грн. За кошти держбюджету господарству, зокрема, компенсували будівництво холодильників та садивного матеріалу.
Територіально господарство розташоване в селі Стільсько Миколаївського району і відоме тим, що займається вирощуванням яблук для подальшого виготовлення соків під торгівельною маркою SOKO.
29,8 млн грн, які отримало господарство – це майже 30% від усіх коштів, які виділили за програмою на Львівську область.
Підприємство на 50% належить родині Купранців: батькові та дружині Ігоря Купранця, який був заступником голови Нацполіції. Він мав посаду начальника Департаменту захисту економіки Нацполіції з листопада 2016 року до серпня 2019 року. За збігом обставин – саме тоді, коли підприємство, яке наполовину належить членам його родини, отримувало гроші на підтримку садівництва.
Господарство «ТБ Сад» входить до групи компаній T.B. Fruit – яка належить бізнесменові Тарасові Барщовському. У інтерв’ю на власному сайті два роки тому він говорив, що контролює 10% світового ринку соку. Найбільш відома серед його компаній торгова марка соків Galicia.
Упродовж 2017 та 2020 року підприємство «ТБ Сад» отримало майже 5 млн грн компенсації від держави. Зараз воно належить дітям бізнесмена Ірині та Святославу.
Підприємство «Сади Галичини» в селі Вербиця – це ще одне господарство, яке також займається вирощуванням яблук. За програмою підтримки садівництва виноградарства і хмелярства господарство отримало відшкодування витрат у 2017 та 2020 роках на суму 9,8 млн грн. Найбільше на будівництво – 9,1 млн грн.
Серед власників підприємства дружина народного депутата Андрія Кота – Марія Кіт та його колишній помічник Ярослав Майборода. Цікаво, що Андрій Кіт був членом комітету з питань аграрної політики та земельних відносин у Верховній Раді.
Загалом в «групі компаній» Андрія Кота, згідно з YouControl, – 13 підприємств. «Сади Галичини» – підприємство, яке працює з 2014 року і має у власності більше 70 га.
Підтримка садівників державою у 2017-2020 роках на Львівщині (повний перелік):
Назва | Загалом, тис. грн (заокруглено) |
ТОВ “Львівський сад” | 29826 |
ТОВ “Екогаличпродукт” | 10137 |
ТОВ “Сади Галичини” | 9862 |
ТОВ “Агро Фрутіка Бишків” | 9500 |
ТОВ “ТБ Сад” | 4672 |
ФГ “Королівський горіх” | 3890 |
ФГ “Елітфрукт” | 3446 |
ТОВ “Буський консервний завод” | 2031 |
ФГ “Арсад” | 1826 |
ТОВ “Беррі Партнер” | 1647 |
ТОВ “Флора-захід” | 1540 |
ТОВ “Агро Буськ” | 1315 |
ТОВ “Органічний сад” | 1248 |
ФГ “Ролів-Агро” | 1029 |
ТОВ “Сварог V” | 999 |
ФОП Жаркевич Валентин Вікторович | 836 |
ФГ “Воля сад” | 811 |
ВК “Як бджола” | 808 |
ФГ “Гарден партнерс” | 774 |
ФГ “Грін Гарден” | 662 |
ТОВ “Прикарпаття Інвест” | 577 |
ФГ “Бонсай” | 469 |
ТОВ “Фермерське господарство “Розенбург” | 464 |
ФГ “МП Надія” | 455 |
ТОВ “Євронатс” | 429 |
ТОВ “Львівська ягідна компанія” | 382 |
ТОВ “Галіція гарден” | 328 |
ПА “Щедрий урожай” | 323 |
ФГ “Біоконцепт-Гарденія” | 283 |
СВК “Агровиріб” | 220 |
ТОВ “Тідберрі” | 198 |
ФОП Гальченко Надія Ярославівна | 171 |
ФГ “Золотий горішок Годвишні” | 162 |
ФГ “Захар-сад” | 156 |
СФГ “Хоробрий Сад” | 153 |
ФОП Коновал Андрій Іванович | 153 |
ТОВ “Корсад” | 149 |
ФОП Куксов Владислав Геннадійович | 136 |
СФГ “Ягоди Лонок” | 134 |
ТОВ “Прана Органік” | 123 |
ФГ “Яблунька” | 100 |
ФГ “Увин” | 75 |
ФОП Шиян Василь Васильович | 66 |
ТОВ “Берегиня-Львів” | 48 |
ФОП Волошин В. М. | 33 |
ПА “Галицька” | 15 |
ПП “Січ” | 9 |
ФГ “Золотий горішок” | 1 |
9 садівникам зі 180 дадуть 3,2 млн грн: ЛОДА забула назвати їх поіменно
На Львівщині заклали понад 600 гектарів нових садів
24 млн грн компенсацій отримають садівники на Львівщині. Найбільше - за будівництво холодильників