6 з 10 українських біженців залишилися б в Європі

Про це повідомив The Economist, пише DailyLviv.com.

З початком війни українці в Польщі просили допомогти знайти житло та роботу. Зараз, каже координаторка інформаційного центру у Кракові Людмила Дімітрова, здебільшого звертаються за порадою щодо отримання ПМЖ чи польського громадянства. Заняття польською процвітають. «Щоразу, коли ми відкриваємо новий курс для 25 осіб, заявки подають 400», — каже пані Дімітрова.

До теми: Дефіцит робочої сили в ЄС ускладнює повернення біженців до України

Термін дії схеми «тимчасового захисту» Європейського Союзу, яка пропонує 4,3 мільйона українських біженців з ЄС доступ до житла, роботи та пільг, закінчується в березні наступного року. Європа, ймовірно, не буде наслідувати Дональда Трампа, який розглядає можливість скасування статусу українських біженців в Америці. Але незалежно від того, чи буде продовжено програму ЄС (вдруге), українці в еміграції все частіше відмовляються від ідеї повернутися додому.

Згідно з нещодавнім дослідженням Центру економічної стратегії (CES), української дослідницької групи, лише 43% біженців у всьому світі планують повернутися, проти 74% двома роками раніше. Для багатьох важливо не тільки те, коли закінчиться війна, але й те, як. Зростаюча перспектива припинення вогню без членства України в НАТО чи ЄС разом із продовженням російської окупації п’ятої частини країни не викликає особливої ​​довіри. Багато українців побоюються, що Росія незабаром знову нападе.

Колись українські жінки, які становлять основну частину біженців від війни, після війни повернулися додому. Сьогодні вірогідніше, що припинення воєнного стану призведе до виїзду з країни ще більшої кількості українців, особливо чоловіків призовного віку, яким зараз заборонено виїзд. Дослідження CES говорить, що понад 500 000 чоловіків можуть виїхати. Оскільки це було б катастрофою для українського ринку праці та для його здатності захищатися, країна вагатиметься пом’якшувати обмеження. 

Українці в Європі пускають коріння. У Польщі частка біженців, більшість з яких жінки, які працюють або активно шукають роботу, перевищила 67%. Уряд планує дозволити біженцям обмінювати тимчасовий захист на дозвіл на проживання терміном на три роки.

Однак у більшості країн ЄС картина більш похмура. У Німеччині рівень зайнятості серед українських біженців становив лише 43% на кінець 2024 року. В Італії та Іспанії ця частка ще нижча, хоча майже всюди вона зростає. У Німеччині біженці вважають відсутність догляду за дітьми найбільшою перешкодою. Проте інші звинувачують у цьому щедрі державні пільги. З майже 1,2 мільйона українських біженців у Німеччині понад 700 000 отримують соціальну допомогу в розмірі 563 євро (607 доларів) на місяць. Християнсько-демократичні політики запропонували скоротити виплати, щоб підштовхнути біженців до роботи.

Теоретично ринок праці в Європі повністю відкритий для українців, які охоплені тимчасовим захистом. На практиці біженцям важко знайти роботу для білих комірців. У Польщі 48% іноземців, переважно українців, працюють на посадах, нижчих за кваліфікацію. У Німеччині 72% дорослих українських біженців мають вищу освіту, але більшість з них працюють на низькокваліфікованих роботах або є безробітними. Мова може бути перешкодою, а визнання професійних ступенів і сертифікатів відбувається повільно або й неможливі. Роботодавці також неохоче беруть українців на роботу через те, що країни можуть позбавити їх захищеного статусу, кажуть аналітики.

До теми: Майже 300 тисяч українців знайшли роботу у Німеччині. Де працюють

Коли біженцям з України у Словаччині зменшать допомогу

Українським біженцям у Швеції платитимуть у 4 рази більше

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook