Феномен бджолиної отрути і болю, які лікують

11:45 25 березня 2024 р.

Фото до новини

Бджоловжалювання є унікальним природним механізмом введення отрути в шкіру живих організмів.

Бджола - єдина комаха на нашій планеті, яка природно включена в замкнений цикл розвитку з рослинами. Бджолина сім'я — це функціонально живий організм , в якому є одна матка, кілька сотень трутнів і кілька тисяч бджіл. Жити окремо від сім'ї бджоли не можуть - гинуть. Все, що стосується їхньої життєдіяльності, бджоли можуть робити лише колективно: збирати нектар та квітковий пилок і переробляти їх у мед та пергу, будувати з воску щільники, які служать житлом і резервуаром для зберігання меду та перги, вирощувати молоді покоління бджіл, прибирати гнізда і т п. Увесь неймовірно складний процес розвитку та функціонування бджолиної сім'ї формувався мільйони років і передається спадково дотепер.

Нектар, пилок квітів і мед

Харчуються бджоли нектаром і пилком квітів. Квіти рослин яскравим кольором та ароматним запахом приваблюють бджіл збирати нектар і квітковий пилок. Супутньо бджоли мимовільно запилюють ці рослини, щоб дозріло насіння, з якого виростуть молоді рослини. Не буде у рослин нектару - загинуть бджоли з голоду, а не буде бджіл, які запилюють рослин – загинуть рослини.

У літній період, коли мало квітучих рослин, то й нектару в природі дуже мало. Тому бджоли змушені споживати соки фруктів, овочів та медвяну «росу» (падь) - солодку клейку рідину з листків дерев чи трав, яку виділяють окремі рослини за певних умов. Мед зі соків листя рослин в окремих регіонах може бути дуже поширеним: його називають падевий. Падевий мед дуже цінний на харчовому ринку завдяки великій насиченості мікроелементами, але він не придатний для зимівлі бджіл - від споживання його комахи гинуть. Мед зі соків плодів збирають в обмеженій кількості. Бджоли споживають його у літній період за відсутності правдивого меду. Для зимівлі бджіл він теж непридатний.

Простори Землі покриті килимами квітучих рослин, які цвітуть циклічно впродовж цілого літа. Для запилення цих рослин потрібна величезна кількість бджіл. Порушення балансу - зменшення бджіл або зменшення рослин - може спричинити катастрофу.

Галузь бджільництва - надпотужна в сільськогосподарському виробництві. У ній працюють тисячі бджолярів, помічників бджолярів й технічного персоналу, які постійно контактують з бджолами і вимушено отримують численні вжалення. Бджоли в природі тісно контактують з людьми й тваринами, які можуть отримувати величезну кількість випадкових вжалень і важких ускладнень після цього у вигляді алергійних реакцій.

Реакція на бджоловжалення

Чи є природною алергійна реакція на бджоловжалення? За всіма науково-практичними показниками, такої реакції не існує. За мільйони років контактування людей з бджолами у нас виробилась абсолютна резистентна (захисна реакція) до впливу бджолиної отрути. За всіма хімічними складниками бджолина отрута не є алергеном для людського організму. Більше того. Що частіше і більше людину жалять бджоли, то міцнішим і здоровішим стає організм людини.

Особливо наглядно це видно у професійних бджолярів. За робочий день вони можуть отримувати по кілька десятків вжалень без жодних скарг на погіршення здоров’я. Середній вік життя українців складає 60 – 65 років, а середній вік бджолярів - 80-85 років. При тому, що спосіб життя і побутові умови бджолярів мало чим відрізняються від більшості людей.

Професійного рівня пасічників поділяють на дві категорії: ті, хто не боїться вжалень бджіл і працює з ними без спеціальних засобів захисту тіла, використовуючи лише лицеву сітку, і ті, хто не терплять бджоловжалювання, тому для захисту тіла одягають бджолярський костюм зі щільної тканини, шкіряні бджолярські рукавиці й лицеву маску. Такий захист є гарантом того, що за робочий день жодна випадкова бджола не повинна вжалити бджоляра. Спостерігаючи тривалий час за цими двома групами пасічників, зауважено, що пасічники першої групи, які не захищені від вжалень, є довгожителями на відміну від пасічників другої групи. В чому таємниця такого феномену? Мабуть, у позитивній дії на людський організм бджолиної отрути. Якби ж бджолина отрута була токсином або алергеном, то люди б масово гинули від неї.

Істинна (правдива) алергійна реакція у людському організмі має три стадії розвитку: імунологічну, патохімічну і патофізіологічну. На першому етапі ця реакція виникає завжди при першому в житті потраплянні алергена в організм людини. Це призводить до імунологічно опосередкованого підвищення чутливості організму до алергенів. За будь-якого першого потрапляння правдивого алергену в організмі людини виникає складна імунологічна реакція захисту на повторне потрапляння алергену. На друге потрапляння цього алергену виникає різного ступеня правдива алергійна реакція. А ось бджолина отрута ні при першому, ні при другому вжаленні ніколи алергії не викликає. Істинної алергійної реакцій на бджолину отруту ніколи немає.

Значення болю

Постає запитання чи може бути алергійна реакція на бджолину отруту при повторних багаторазових вжаленнях? Може виникати будь-коли, незалежно від частоти і кількості вжалень, але такі реакції називаються псевдоалергічними (неправдивими, хибними). У механізмі виникнення цих реакцій відсутня імунологічна стадія. Псевдоалергічні реакції при вжаленні бджолами виникають лише тоді, коли в організм людини потрапляють хімічні речовини, які мають токсичні властивості. Такі речовини можуть потрапити в організм через органи травлення, органи дихання та через шкіру. Бджолина отрута для людського організму не є токсином або алергеном, вона є біохімічним засобом діагностики токсичних речовин.

Після вжалення бджолою у людини виникає гострий пекучий біль, який триває 10-15 секунд і переходить у ледь відчутний біль, що триває 10-15 хвилин. Біль є миттєво сильним для людей будь-якого віку, статі та фізіологічного стану. До болю, який викликає бджолина отрута, ніхто ніколи не міг і не зможе звикнути або адаптуватись. Він є завжди! Сильний біль при вжаленні бджолою на мить тамує подих, втрачається дар мови, виникає страх і бажання втекти подалі від бджіл.

Спостережено також, що помірно сильний біль при вжаленні є фізіологічною нормою, а надмірний біль - стимул до негайної діагностики та лікування. Відсутність болю після бджололвжалення – критичний стан.

Потрібно знати також що різні ділянки тіла людини мають різний поріг чутливості. Є ділянки, де біль при вжаленні є неймовірної сили і вжалювання в таку ділянку може спричинити навіть короткочасну втрату свідомості.

Феномен болю в бджолиній отруті формувався мільйони років, і він є засобом відлякування нападників, які прагнуть поласувати цілющим кормом з гнізда бджіл. Якщо трапляється, що за короткий часовий проміжок людину жалить кілька бджіл, то жодних ускладнень від різкого болю не виникає, а перше вжалення гальмує больові відчуття наступних вжалень. В екстремальних, критичних ситуаціях, коли одну людину вжалюють кілька десятків бджіл – больового шоку не буває.

Набряк без паніки

Набряк - це другий генетично закладений фактор дії бджолиної отрути, який захищає бджіл від знищення нападниками і розрахований він насамперед на ділянку очей. Бджоли-охоронці на рефлекторному рівні особливо відчувають біополе очей людини, куди і намагаються вжалити. Для цього вони кружляють навколо голови, вишукуючи ділянки очей. Реакція людей на такі польоти у всіх однакова. Голова закидається до гори, щоб побачити бджолу і махають руками, щоб її відбити, а це дає можливість бджолі сісти на ділянку ока і вжалити.

Якщо бджолі вдалося вжалити в повіки очей, то це є місце для якого і призначена отрута. Через кілька хвилин після вжалення виникає потужний набряк повік, який переходить у набряк тканин обличчя. Повіки набрякають так сильно, що повністю закриваються очні яблука і набряк швидко переходить на лице. Через 10-15 хвилин лице нагадує надувний шар. Бачити навколишній світ вжалений може лише тоді, коли триматиме пальцями повіки. Тримається набряк 1-4 доби і жодних слідів на місці від вжалення не залишається.

Потужний набряк після вжалення в будь-яку ділянку тіла викликає страх та вводить в шоковий стан не тільки звичайних людей, але навіть медичний персонал високої кваліфікації, який вважає такий стан важкою алергійною реакцією, за якої безапеляційно необхідно надавати інтенсивну невідкладну медичну допомогу. Така психологічна реакція на набряк є оманливою і не потребує надання медичної допомоги, оскільки жодні ліки на неї не впливають.

При апітерапії бджоловжаленням кожні наступні послідовні вжалення - до 6-8 разів в одну і ту ж ділянку тіла — вже не спричиняють набряку. Всі наступні послідовні вжалення проходять без набряків і загальний стан організму ідеально відновлюється. Продовження вжалювання бджолами дає лише позитивні результати в оздоровленні та лікуванні. Що триваліший курс лікування терапевтичними дозами бджоловжалювання, то ефективнішим стає лікування.

Токсична і смертельна дози

Рідина жалоносного апарату бджоли ніколи не була отрутою, це засіб відлякування. Та людина, яка колись визнала бджолу отруйною комахою, зробила для бджіл злочинну послугу. Бджіл почали фанатично боятись, уникати з ними контакту - як у побуті так і в бджільництві. Бджолина рідина містить 0,2 мг отрути, кількість якої не є шкідливою ні для дорослих, ні для дітей. Прояви токсичної дії проявляються при одночасному вжалені близько 100 бджіл. При вжаленні 200 бджіл виникає сильне отруєння, а при вжаленні 300 бджіл настає смерть.

Різниця між однією дозою бджоли і токсичною дозою у 100 бджіл є природною гарантією того, що бджоли не можуть завдати шкоди ні людям, ні тваринам. Бо навіть теоретично важко уявити як в природних умовах людину можуть вжалити 100 бджіл одночасно.

100 природних ліків в одному жалі

Бджолина отрута - живий біохімічний «організм», який функціонує мільйони років. Всі діючі речовини бджолиної отрути, а їх близько ста, ідеально сформовані та збалансовані між собою і функціонувати в такому складі можуть лише в бджолиній отруті. Кожна діюча речовина в складі отрути має свою чітко виражену функцію, а об'єднані в комплекс формують цілісність бджолиної отрути.

Усі діючі речовини живої отрути, які в процесі вжалення проникають в організм людини, ідеально вписуються в біохімічні процеси людського організму, активно відновлюючи порушені фізіологічні функції. Діючі речовини бджолиної отрути, які фармацевти штучно виділяють з отрути в чистому вигляді, виявляють зовсім інші фізіологічні та лікувальні властивості, ніж в складі отрути. Тому жодна з цих діючих речовин не стала придатною для використання в медичній практиці. А біологічний синтез таких речовин для фармацевтичної промисловості втратив доцільність.

Діючі речовини бджолиної отрути на клітини тканин людського організму як природні ліки. Вони мають властивість фізіологічно впливати на ці клітини і не мають жодного патологічного впливу. Практично це можна бачити при вжаленні бджолами в повіки очей. Незалежно від того скільки разів і яка кількість бджіл вжалить, отрута впливає лише на повіки, в яких від набряку підвищується тиск, який ніколи не впливає на тиск в очному яблуці і жодної шкоди йому не завдає. А зір при повторних таких вжаленнях значно покращується, відновлюється функціональний стан очей. Більше 100 років існує практика використання бджоловжалювання в народній медицині при найпоширеніших хворобах. Таких як радикуліт, стенокардія, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, побутові травми та інші.

Без аматорства

Як правило, лікуванням займаються ентузіасти лікарі та науковці. Дотепер не було жодних фундаментальних наукових досліджень і намірів впровадження лікування бджолами в практичну медицину. Головною причиною такого стану справ є те, що бджола як лікувальний засіб немає жодної матеріальної цінності і будь-хто безкоштовно може використовувати бджіл для лікування.

Вільне аматорське використання бджоловжалювання для лікування породило багато сумнівних методик лікування, які, по-перше, порушують фізіологію та біологію бджіл, що жалять, а, по-друге ці методики в процесі лікування можуть викликати побічні реакції, які спроможні фальшувати процес лікування.

Механізм бджоловжалювання

Феноменальним є те, що бджоловжалювання є унікальним природним механізмом введення отрути в шкіру живих організмів. Після вжалення жалоносний апарат бджоли відривається від черевця і залишається в шкірі вжаленого організму, продовжуючи ритмічно скорочуватися впродовж 20 хвилин. За цей час кількість таких скорочень сягає кількох тисяч, тобто доза однієї бджоли ділиться на тисячі мікродоз, що максимально зменшує негативний вплив отрути на вжалений організм. Такого механізму введення будь-якої рідини, не обов’язково отрути, в природі не існує.

У практичній медицині всі методики лікування, які використовують, найчастіше порушують природний механізм введення бджолиної отрути:

- невчасно знімають жало після вжалення;

- черевце бджоли прикладають до шкіри не перпендикулярно, а горизонтально;

- витягують жало пальцями або пінцетом, витискаючи всю отруту з міхурця одномоментно (миттєво).

Іван Пилипчук, лікар-апітерапевт.

Читайте також: Перелік хвороб з показами для бджоловжалювання збільшується, – львівський лікар

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів