13:56 3 вересня 2022 р.
Гуманітарна допомога Християнської Євангельскої церкви «Гефсиманія» вийшла далеко за межі Львова. Віряни церкви надають прихисток і харчі вимушеним переселенцям і жителям міста, які мають потребу в продуктах, а також працюють з найгарячішими точками на сході і півдні України.
Сьогодні, як зазначив старший пастор церкви Валерій Марченко, завдяки «Гефсиманії» гуманітарну допомогу – продукти і дитяче харчування - отримав сиротинець «Благодать» на вулиці Папарівка 1 у Львові, де перебуває 27 сиріт. Про це Валерій Марченко розповів журналісту Dailylviv.com.
Два тижні тому 20 тонн харчів отримав Харків. Вони вже посортовані у продуктові пакети і доставлені людям. А саме зараз церква «Гефсиманія» завантажує ще один великогабаритний автомобіль, який повезе більше 20 тонн харчів і гігієнічних засобів, які партнери церкви передадуть жителям Харкова і області. Наступного тижня продукти і гігієнічні засоби поїдуть до Миколаєва.
І це – лише кілька з багатьох епізодів піврічної постійної допомоги, яку церква провадить від початку повномасштабної війни Росії проти України.
- З перших днів війни при церкві “Гефсиманія” працює логістичний хаб і центр гуманітарної допомоги, який виконує різні функції. Це і перемовини з партнерами в Україні і за кордоном щодо постачання гуманітарної допомоги, і логістична організація перевезення гумантірного вантажу від кордону до складів у Львові. Звідти вантажі йдуть до населених пунктів у прифронтовій зоні: як на великих фурах, так і транспортом менших габаритів. Ми тримаємо постійний контакт з єпископами, церквами, благодійними організаціями на сході і півдні. Волонтери отримують вантаж, сортують, пакують у продуктові пакети і доставляють його людям”, - розповідає старший пастор церкви “Гефсиманія” Валерій Марченко.
За словами пастора, гуманітарна допомога надходить від французьких, угорських, польських і американських партнерів. Останні 1,5 місяця дуже ефективною є співпраця з міжнародною благодійною організацією «Сумка Самаритянина».
Як наголошує Валерій Марченко, у Львові спонсорами є місцеві бізнесмени. Наприклад, власник мережі магазинів і складу керамічної плитки «Плиточка» Микола Зятик уже через чотири дні після початку війни надав стаціонарні приміщення для складу гуманітарної допомоги. Там усі гуманітарні вантажі ретельно пакують і звідти їх везуть у прифронтову зону, великі міста і малі села.
За місяць церква в середньому переправляє від 100 до 150 тонн найнеобхідніших харчів, ліків, предметів гігієни, одягу. А загалом, за 6 місяців, за підрахунками священника, загальний вантаж склав більше 700 тонн продуктів і засобів гігієни. Відправлення лише однієї великогабаритної машини, 20 тонн, на Харків чи Миколаїв коштує до 800-900 доларів, бо за пальне, дизель потрібно платити.
Валерій Марченко принагідно надав свою банківську картку для донатів (5375 4115 -582 4461 Марченко Валерій Павлович), якщо небайдужі люди також захочуть долучитися до гуманітарної місії.
- Звертаюсь до всіх, кому небайдужі наші люди, які живуть під обстрілами у Харківській, Миколаївській областях, долучатись до підтримки переселенців, наших воїнів на фронті, яким постійно відвантажуємо продукти, - наголосив Валерій Марченко.
Він також зауважив тенденцію повернення людей, які приїхали зі сходу, на звільнені від окупації території.
- Якщо на початку війни була проблема з евакуацією людей, то нині ми бачимо, що багато хто з них повертається на відвойовані території, – зазначає Валерій Марченко. - Попри небезпеку, люди вірять у наші збройні сили і хочуть жити вдома, відбудовувати втрачене. Їх не зупиняє те, що не вистачає продуктів харчування, що зачинені магазини. Сьогодні у Харкові стало в два рази більше людей, ніж під час активних бойових дій, і всі потребують їжу - щодня. Зараз досить напружена ситуація у Харкові, куди ми скерували свої сили. Наші партнери-волонтери у центральному бомбосховищі влаштували справжню кухню і годують всі 6 місяців, щодня, майже 500 людей. У коротких перервах між обстрілами, а часом і під вибухами снарядів, вони привозять їжу до будинків. Там є люди з інвалідністю або ж літні люди, які не можуть виїхати з різних причин. І ми розуміємо, що мусимо допомоги їх нагодувати, тому налагодили регулярне постачання вантажів з продуктами у ці регіони.
Дмитро Колесник, священнослужитель і депутат Львівської міськради, наголошує, що головна місія євангельської церкви – це не служіння лише своїм вірянам, а церковна робота для всього суспільства, особливо у такий нелегкий час.
- З перших днів війни багато наших вірян пішли на передову, – каже Дмитро Колесник. – Деякі з них воюють і тепер, інші працюють на перемогу в тилу. Уся церква перейняла на себе місію стати волонтерами гуманітарної допомоги. Ми закупили 62 транспортних засоби, передавши їх організаціям, що займаються евакуацією, або ЗСУ. Деякі з них ми скерували на Львівську обласну військову адміністрацію, інші - на госпіталі: це «швидкі», реанімобілі, буси для евакуації людей. Ми стали ХАБом – місцем, де живуть переселенці.
- Ми працюємо у тісному контакті з Іриною Верещук. Люди чекають на нас, – каже пастор Дмитро Колесник. – Наші волонтери забирають їх з найбільш гарячих точок, перевозять у безпечніші місця і предають їх під опіку місцевим органам влади й організаціям, які займаються прихистком.
Церква Гефсиманія - дім, у якому творять Добро (фото, відео)
Суд земний у Львові: 130 квадратних метрів неправди
Хто зі Львова може потрапити до списку Магнітського за переслідування релігійної громади (відео)
У церкві «Гефсиманія» також надали постійний прихисток 30 людям, яких війна вигнала з власних домівок. П'ять кімнат недільної школи, дитячих клубів і один малий зал переобладнали для проживання переселенців.