19:01 16 листопада 2021 р.
Міністерство юстиції продало її на аукціоні разом особовими справами тих, хто відбував там покарання.
Львівський дослідник, засновник проекту Explorer Lviv дигер Андрій Риштун опублікував у ФБ репортаж з виправної колонії, яку ще охороняють, але в якій уже немає ув'язнених - лише пам'ять про них:
"Ми дослідили територію виправної колонії №48, що на перехресті Стрийська – Наукова. Ми потрапили в цю закриту державу, що була непідконтрольна ані мерії, ані громаді міста. Ми пофотографували Львів з такого ракурсу, з якого раніше добровільно ніхто не погодився би.
Ми походили бараками та дізналися як тут жили люди останні 70 років. І підготували детальний фото-звіт для вас. Зараз колонія №48 не працює. Після бунту в 2018 році її закрили. А нещодавно територію зони викупила ІТ компанія SoftServe. Там, де раніше була тюрма, тепер сидітимуть ІТ працівники… Скоро ще одну сторінку історії міста буде перегорнуто. А я опишу та збережу для історії те, що є станом на зараз.
А є тут дуже і дуже багато всього. Мешканці міста зазвичай бачать лише стіни з колючим дротом та блокпости на кутах. Це зовнішній периметр охорони. А от як жили люди за цією огорожею їм не видно. По периметру колонії - величезні халабуди з дірками замість вікон. Це виробничі цехи. Ніхто тут не жив, лише працювали вдень. А спали вони в цілком комфортабельних гуртожитках посередині колонії.
Я добре пам'ятаю студентський гуртожиток НУ «ЛП». При поселенні нам запропонували кімнату без шиб, побілки та замка на дверях. Все це ми мусили зробити собі самі. Душ був в підвалі, туалет – в кінці по коридору. В 2005 році так жили майбутні випускники. Зеки в колонії 48 мали кращі умови. На території є кілька триповерхових і один п'ятиповерховий гуртожиток. Тут, власне, і мешкали ув’язнені. А зараз ними гуляє вітер та гніздяться голуби. Ходиш цими будинками наче по Чорнобильській зоні відчуження. Бачиш порожні кімнати та коридори, повсюди валяються матраци, тумбочки та особисті речі ув'язнених. Як і в Чорнобилі, відсутній зрізаний метал сходів та інших конструкцій, які можна продати. Як і в Чорнобилі, розкидано багато медичного приладдя.
Зрештою, тут те, що в народі просто кличуть "Зоною". Дивними видаються розбиті склоблоки та склопакети у вікнах гуртожитків. Стороннім потрапити на територію колонії дуже важко. А охорона навряд чи буде так розважатися… Тож, припускаю, що все це наслідки масштабного бунту, після якого колонію і покинули. Впадає в очі засилля християнської літератури. Вона тут повсюди. На кожному поверсі - образи та розп’яття, на підлозі валяються стоси Євангелій, а Біблії лежать навіть в туалеті. Окрім релігії, ув’язнені ще цікавилися машинами та голими жінками. Цих три теми: «Релігія, еротика та машини» домінують в оздобленні інтер’єру кімнат.
Що нас ще вразило? Ножі на кухні прив’язані до столів, колючий дріт є навіть на внутрішніх балконах гуртожитків, бачили ми ізолятор та небо в клітинку. З позитивного: тут була доволі розвинута внутрішня лікарня з рентен-кабінетом та клуб. Він - великий, оснащений апаратурою та з українським прапором над сценою. Декомунізацію тюрма пройшла на відмінно. Жодних залишків совка ми не побачили.
З негативу: це особові карточки ув'язнених, що валялися то тут, то там. З них на нас сумно дивилися чорно-білі очі ув'язнених. З цими очима, думав я собі, в реальному житті краще не зустрічатися. А якщо серйозно, то в цих документах міститься особиста інформація людей. Тож їх потрібно було належним чином утилізувати. Колюча сіра будівля з автоматниками на кутах - це не те, на чому хочеться затримувати погляд, коли йдеш попри колонію. Думаєш: «Добре, шо мене там нема» і дивишся собі в іншу сторону.
Натомість з самої території колонії відкривається зовсім інший вид. Ти оточений високими яскравими будинками, в яких вирує життя. Люди визирають у вікна, ходять по балконах, бавляться з дітьми. Звідусіль линуть запахи та лунають звуки. А ти сидиш тут за подвійною стіною «колючки», пускаєш слину та розумієш, яку дорогу ціну платиш за свої вчинки. Оце споглядання нормального життя «через скло», усвідомлення, що ж ти, мудак, втратив - перевиховує навіть більше, ніж повчання та настанови. Ймовірно, що після мого репортажу багато хто захоче потрапити на територію колонії. Це ж така крута та велика «заброшка» посеред міста! Зазначу, що вона і далі загороджена двома рядами паркану з колючим дротом та охороняється. Є камери, що працюють навіть вночі, та підсвітка периметру. Так що це не «баян». І краще туди не потрапляти взагалі".
Довідка
Львівська виправна колонія № 48 — виправна колонія середнього рівня безпеки суворого режиму управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області, що розташована за адресою: 79031 м. Львів, вул. Хуторівка, 2. Діяла з 1946 до 2018 рр. Колонія складалася з двох частин і мала будівлі загальною площею 39,8 тис м² на земельній ділянці площею 13 гектарів. На початку лютого 2018 року у ній почався бунт засуджених з тяжкими наслідками, тому було прийнято рішення про закриття ЛК 48, та переведення засуджених в інші установи. У 2021 році територію колонії продано з аукціону. Приіщення купили за 407,5 млн грн ТзОВ «Девелопмент інжиніринг сервіс», що входить у групу компаній «SoftServe», і ТзОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар». За кошти від продажу 48-ї колонії Мін'юст пообіцяв збудувати нове СІЗО на вул. Збиральній у Львові.
У п'ятницю IT-фірмі урочисто передадуть колишню виправну колонію у Львові
У Львівській виправній колонії №48 просять послати їх на фронт (відео)
У Львові збудують європейської якості в`язницю за більше, ніж 1 млрд, - міністр
У Львові пікетували виправну колонію