П'ять загроз від надтеплої ранньої весни

Ситуацію аналізують експерти для BBC-Україна, пише DailyLviv.com. В Україні був надзвичайно теплий кінець березня і початок квітня. Тільки у Києві цього місяця зафіксували 12 температурних рекордів.

Читайте також: П'ять західних областей зафіксували температурний рекорд

26 градусів у квітні – це найвища температура за десятки років спостережень. За словами синоптиків, середня температура у цей період зазвичай у межах 10-16 градусів.

Як наслідок такого тепла – рано зацвіли абрикоси, яблуні, груші, бузок.

Усі рослини помірної зони клімату, в якій перебуває Україна, на таке тепло реагують добре, але наслідки для них можуть бути різними, говорить Іван Хом’як, доцент кафедри екології та географії Житомирського університету імені Франка. Перш за все, на його думку, у дикій природі постраждають ті види рослин, які не здатні конкурувати з іншими. Йдеться про весняні першоцвіти.

"Вони не здатні конкурувати, тому і цвітуть ранньою весною, а тут їхні конкуренти вже прийшли. Це буде конкуренція не лише за сонячне світло, а і за комах-запилювачів, бо у цих комах вже є величезний вибір", - говорить Іван Хом’як.

У природі цвітіння і вегетація різних видів рослин відбувається у різний час. Є певна послідовність запуску процесів. Через раннє потепління цей процес порушено, тому менш конкурентні види будуть страждати.

Читайте також: У Львові для відвідувачів відкрили один з найстаріших садів України та Східної Європи (відео)

На таке тепло зреагували багато видів дерев, які почали цвісти рано. Це значить, що вони можуть постраждати від заморозків. Зазвичай заморозки загрожують тим видам, які цвітуть рано – це персики, абрикоси, сливи. Нині у зоні ризику ще і яблуні, груші, черешні, вишні.

"Ми протягом місяця аж до першої неділі травня будемо у зоні ймовірних заморозків. Особливо північ країни. Від цього можуть постраждати яблуні і груші, які почали цвісти", - говорить доцент кафедри екології Житомирського університету імені Франка.

Другою загрозою може бути те, що така тепла зима і весна спричинить масове розмноження комах, які завдадуть шкоди і диким, і домашнім видам рослин.

"Агрономи розповідають, що для деяких озимих культур шкідників вже є дуже багато. Це вимагатиме затрат для захисту рослин і понижуватиме якість рослинної продукції", - вважає експерт. 

Крім того, ще одним ймовірним наслідком теплої весни може бути порушення балансу між випаровуванням і опадами.

"Опадів зараз достатньо, але за таких температур волога з ґрунту випаровуються. Якщо така спека триватиме ще кілька тижнів, вологи у верхніх шарах ґрунту буде мало, це матиме тяжкі наслідки для рослин. Може бути засуха", - попереджає Іван Хом’як.

Зазвичай навесні в Україні не така висока температура, й тому навіть мінімальні опади дозволяють рослинам нормально функціонувати. Через порушення балансу випаровування засуха може загрожувати як сільськогосподарським рослинам, так і рослинам на відкритих просторах – на луках, у степах.

Під загрозою можуть опинитися ті культури, які сіють найраніше – ранні зернові, цукровий буряк.

"Ми не знаємо, яка погода буде далі. Над Атлантикою зараз є кілька потужних циклонів. Будемо надіятися, що вони до нас прийдуть. Нам зараз потрібен дощ. Без дощів така спека призведе до висихання ґрунту"- каже експерт.

В цілому те, що відбувається, Іван Хом’як називає природною аномалією. За його словами, якщо вона далі не розвиватиметься, то все буде нормально. Якщо температура буде далі зростати, то для рослин це погано.

"Таку температуру наші рослини ще витримають, адже ще не дійшло до температурного шоку. Сільськогосподарські рослини встигають перебудувати свою гормональну систему", - вважає вчений. За його словами, все залежить від того, як довго триватиме таке тепло, чи будуть опади, чи буде пониження температур.

Сподіваємось, говорить Іван Хом’як, що ще буде нормальна весна, нормальний прохолодний квітень 10-12 градусів з дощем.

Таке потепління навряд чи відобразиться на популяції птахів, говорить професор кафедри зоології Львівського університету імені Франка Андрій Бокотей.

"Потепління клімату відбувається вже давно. З кожним роком стає все тепліше. Птахи до певної міри пластичні і будуть пристосовуватися до цього. Наприклад, науковці вже давно спостерігають, що деякі види почали прилітати з зимівлі раніше, ніж це було 10-20 років тому. Це вже звичне явище", - говорить професор Бокотей.

Звичним він називає ранній приліт зябликів, шпаків, гусей, чайок. Але, що здивувало науковців цього року, то це ранній приліт білих лелек.

Перші зграї в Україні спостерігали вже 25 лютого. Це найбільш рання дата прильоту цих птахів за 50 років. Зазвичай білі лелеки прилітають всередині березня. Очевидно, що це пов’язано з теплим лютим, вважає експерт.

Потепління і ранній приліт для птахів може означати, що вони раніше почнуть гніздування, раніше виведуть своє потомство. Тоді молоді птахи встигнуть набратися сил перед польотом у вирій.

Для дрібних птахів наслідком може бути те, що вони встигнуть вивезти 2-3 покоління пташенят, якщо ця тепла погода протримається довше.

"Але ми не знаємо, якою погода буде далі і скільки ще протримається тепло. Набагато гірше, якщо буде різке похолодання, морози, сніги. Якщо вдарять морози, птахи можуть втратити перші кладки яєць", - каже експерт.

Якщо загине перша кладка, то у великих птахів може взагалі не бути гніздування, або будуть пізні пташенята, які не наберуть потрібної маси, щоб здійснити міграцію.

За словами професора, найбільше на птахів вплине те, яка саме погода буде далі. Якщо буде різке похолодання, то для птахів будуть набагато гірші наслідки.

Таке раннє потепління є ризиком для комах, говорить ентомолог Валерій Корнєєв. Комахи, які розвиваються лише ранньої весни, отримують стрес, коли є різкі зміни клімату.

Через таке потепління, говорить експерт, є загроза появи на території України нових інвазійних видів комах.

"Непокоїть, що до нас прийдуть теплолюбні види комарів та інших комах, які можуть переносити небезпечні інфекції. Ми не можемо спрогнозувати подальше потепління, але воно зсуне багато явищ. З'являтимуться ще і ще більш несподівані види шкідників", - вважає Корнєєв.

Через різний час раннього цвітіння рослин та появи їхніх комах-запилювачів відбуваються зміни в екосистемах. Це, говорить експерт, як ланцюгова реакція впливає на рослинний та тваринний світ. Також тривале перегрівання водойм, призведе до підсилення "цвітіння" води та ще гірших змін. Наприклад, погіршення кормової бази для водних тварин, прогнозує експерт.

Нещодавно разом з теплом з південних широт до України прийшов і пил з пустелі Сахара.

Вересень 2023-го у Києві також став найтеплішим за останні 142 роки.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook