11:21 18 березня 2024 р.
Бджолина сім’я, яка формується для лікування, має бути функціонально повноцінною, але в ній повинні переважати дорослі зрілі бджоли – у бджільництві вони називаються робочими льотними бджолами
У пошуку чудодійної речовини
Археологічними дослідженнями встановлено, що бджоли існують на землі понад 50 мільйонів років. Люди активно почали втручатися в життя бджіл і співпрацювати з ними ще з епохи кам’яної доби. У багатьох народів і релігій бджола вважається Божою комахою. За знищення бджіл карали смертною карою.
Вивчати бджолину отруту вчені почали понад 150 років тому. Стимулом для цього стали її вражаюче широкі лікувальні властивості. Всі наукові дослідження бджолиної отрути проводились для того, щоб виділити з неї якусь окрему чудодійну речовину з широким спектром лікувальних властивостей і впровадити її у фармацевтичне виробництво.
Час бджолиної зрілості
Для лікування бджоловжалюванням слід брати функціонально зрілих бджіл, які досягли 17-20 денного віку. У таких бджіл отрута за біохімічним складом є повністю сформованою й ідеально сприймається людським організмом при вжаленні. Технологія відбору функціонально зрілих бджіл для лікування проводиться на пасіці і є досить складним технологічним процесом, від якого залежить лікування та запобігання ускладнень у процесі лікування.
Бджолина сім’я, яка формується для лікування, має бути функціонально повноцінною, але в ній повинні переважати дорослі зрілі бджоли – у бджільництві вони називаються робочими льотними бджолами. З таких сімей легко відбирати тих бджіл, які потрібно для лікування.
Без агресивного втручання
Будь-яке агресивне втручання в життя бджолиної сім’ї негативно впливає на бджіл, яких використовують для лікування. Дуже часто лікування бджолами дає низькі результати в лікуванні та побічні реакції через неправильне, а інколи і варварське ставлення до бджіл. Це стається тоді, коли бджіл набирають у спеціально сконструйовані коробочки або баночки, в яких вони тривало перебувають, харчуючиь штучним кормом або медом. Не можна також вимащувати бджіл цукровим сиропом або медом, щоб вони не могли злітати, і насипати їх у скляні банки, які закривають накривками з отворами для доступу повітря. Лікування такими бджолами буде сумнівної якості.
Уникнути стресу бджіл
Адже стрес, який отримують бджоли в таких випадках, суттєво впливає на біохімічний склад гемолімфи та отрути, яка може спричинити непередбачувані побічні реакції. Для збору бджолиної отрути для медичних потреб бджіл розміщують у ящиках з дрібної металевої сітки, до яких під'єднують струм відповідної напруги, що змушує бджіл виділяти отруту у посудину, розташовану під ящиком. Через такі маніпуляції бджоли отримують стрес, що змінює біохімічний склад отрути, яку вони виділяють. Крім того, зібрана отрута зазнає впливу сонячних променів, окислюється газами повітря та втрачає воду. Використання такої отрути для приготування настоянок або мазей значно змінює її лікувальні властивості порівняно з живою отрутою. Постає запитання: чи доцільно використовувати зібрану так отруту для лікування? Позитивна відповідь можлива лише за умови, коли від цієї отрути є ефект в лікуванні. Адже як би не змінився склад отрути, вона залишиться природним засобом і лікування нею також буде природним.
Бджола - не скальпель і не шприц
Бджола - це не скальпель і не шприц, а жива істота. Тому не можна користуватися нею як металевим чи пластмасовим предметом, а потрібно знати все, що стосується життєдіяльності бджіл, і лише тоді приступати до лікування. Лікар-апітерапевт, який не знає фізіології, біології бджіл та основ бджільництва дуже швидко під час проведення сеансів бджоловжалювання опиняється в такій критичній ситуації, коли пацієнт не знає, що з ним твориться, а лікар не розуміє, чому так сталося і що з цим робити. Як наслідок перший відмовляється від лікування, а лікар починає думати, чи є зміст йому надалі ризикувати власною професійною репутацією.
Лікарів-апітерапевтів в усій Україні є одиниці, які працюють у різних містах. Тому лікар будь-якого рівня кваліфікації, який займається бджоловжалюванням, може лише мріяти потрапити в колектив фахівців, де можна навчитись і здобути досвід. Такі лікарі змушені набувати його самі.
Бджоловжалювання набуло офіційного статусу на державному рівні в 1959-у році, коли будь-хто з лікарів отримав змогу оволодіти цією професію і стати апітерапевтом. За часів незалежності в Україні в медичних університетах відкрили кафедри підвищення кваліфікації, де можна пройти підготовку з народної та нетрадиційної медицини, в тому числі і з апітерапії.
Місце вжалення має значення
Бджолярі, які працюють на пасіці, отримують спорадичні, хаотичні вжалення в будь-які доступні для бджіл місця на людському тілі і таким чином вони - навіть без осмислення результатів впливу отрути на організм людини - отримують потужні сеанси системного оздоровлення. Якщо ж лікування проводять фахові апітерапевти по активних зонах на тілі людини, то лікування буде значно ефективнішим і прискориться процес одужання.
Стремління людей довго жити було завжди. Для цього вони не перевантажувались фізично, повноцінно спали, своєчасно оздоровлювались на курортах. Особливу увагу приділяли повноцінному харчуванню. Продукти харчування повинні бути екологічно чистими, максимально свіжими та широкого асортименту. Окрім того, застосовувались різні методи і напрями регенеративної медицини, включаючи пересадки органів від молодих людей та, навіть, від мавп, лікування стовбуровими клітинами та інше. Як правило, всі ці методи не дають бажаного результату для продовження життя, але лише оберігають організм від різних хвороб. Досягнути більшого не вдається тому, що всі зусилля скеровуються на народження молодих клітин, але нічого не робиться, щоб позбутися старих, хворих та ушкоджених клітин, які мали би звільнити місце для молодих. Видалення відпрацьованих клітин у молодому віці проходить дуже добре, але з кожним наступним роком цей процес погіршується. У людей старшого віку таке видалення можна досягати лише 50 відсотків, а це дуже мало.
Читайте також: Жало лікувальної бджоли не можна виймати ще 20 хвилин, - лікар
Знищення лише ушкоджених клітин
Явище видалення відпрацьованих клітин у людей носить назву фагоцитоз-процес, при якому фагоцити (клітини крові або тканин організму) захоплюють і перетравлюють інші клітини. Професійними фагоцитами у людей є клітини крові - нейтрофіли і моноцити. Фагоцити притягують до себе ушкоджену клітину, захоплюють, поглинають і перетравлюють її ферментами. Один фагоцит може поглинути до десяти клітин. Якщо процес фагоцитозу з віком погіршується – старіння організму є неминучим. Якщо фагоцитоз пригнічується, то це спричинює зниження активності фагоцитів: зменшується їхня притягувальна сила, а клітини, які захоплені, не піддаються перетравленню і загнивають, перетворюючись у гній. Можливість активізувати фагоцитоз у медичній практиці обмежена і потрібно шукати шляхи для утилізації цих клітин іншими природними методами. У внутрішньо ушкоджених клітин міцною залишається їхня оболонка і тому їх важко руйнувати. Досліджуючи відібрані аналізи клітин у лабораторних умовах, науковцям вдалося виявити, що на оболонки цих клітин чудово діє бджолина отрута, яка їх розчиняє, вивільняючи вміст клітин у міжклітинну рідину. Дуже важливим є те, що бджолина отрута жодним чином не впливає на здорові клітини незалежно від того, яка кількість бджіл вжалить одночасно. Якщо кількість бджіл, які одночасно вжалять людину, сягає кількох сотень, то настає смерть від паралічу дихального центру, але, як з'ясувалося при дослідженні відібраних тканин організму, оболонки здорових клітин все одно залишаються неушкодженими.
Іван Пилипчук, лікар-апітерапевт, м.Львів.
Читайте також: Божі комахи у Львові запобігли рецидиву онкозахворювання, – пацієнтка