14:34 17 липня 2024 р.
Росія здатна мобілізовувати близько 25 тис. солдатів щомісяця, щоб підтримувати чисельність армії на фронті на рівні 470 тисяч, проте питання полягає в тому, як довго Росія зможе підтримувати нинішній темп своїх операцій, оскільки запаси радянської техніки з часом вичерпуються.
Про це інформує The Economist, пише DailyLviv.com.
Попри всі розмови про те, що Росія перевела свою економіку на воєнні рейки, спрямовуючи близько 8% свого ВВП на військові витрати, вона здатна компенсувати великі втрати танків, броньованих машин піхоти і артилерії лише за рахунок запасів, накопичених за радянських часів. Хоча ці запаси величезні, але вони не безмежні, зазначають автори статті.
За оцінками більшості розвідок, за перші два роки повномасштабної війни Росія втратила близько 3 тис. танків і 5 тис. інших броньованих машин. Oryx – нідерландський розвідувальний сайт, який працює з відкритими джерелами, – оцінює кількість втрат російських танків, щодо яких є фото- або відеодокази, на рівні 3235, але припускає, що реальна цифра "значно вища".
За словами аналітика Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Александра Гольца, радянські лідери знали, що західна військова техніка набагато досконаліша за їхню, тому вони зробили вибір на користь масового виробництва, випускаючи тисячі бронемашин у мирний час на випадок війни. Напередодні свого розпаду, як розповів Гольц, Радянський Союз мав стільки ж бронетехніки, скільки решта світу разом узятих.
Павло Лузін, експерт з питань російського військового потенціалу з вашингтонського Центру аналізу європейської політики, вважає, що здатність Росії будувати нові танки чи БМП або ремонтувати старі ускладнюється проблемами з отриманням складникsd. Склади компонентів для виробництва танків, які до війни планували використати у 2025 році, вже зазнали прильотів, а критично важливе обладнання, яке раніше імпортували з Європи, зараз заблоковане санкціями. Брак високоякісних кульковальниць також є стримувальним фактором. Іноді доступні китайські альтернативи, але вони не відповідають стандартам радянської техніки.
Крім того, за даними експертів, старого радянського ланцюга постачання озброєнь більше не існує. Україна, Грузія та Східна Німеччина були важливими центрами виробництва зброї та її компонентів. За словами Лузіна, кількість працівників військово-промислового комплексу також різко скоротилася з 10 млн до 2 млн.
Ще однією серйозною проблемою, як зазначає видання, є виробництво артилерійських стволів. Наразі завдяки КНДР Росія має достатньо снарядів – близько 3 млн цього року, переважаючи українців щонайменше у співвідношенні 5:1, а іноді й набагато більше. Але зворотною стороною такої високої інтенсивності вогню є зношеність стволів, деякі з яких потребують заміни уже кілька років.
Проте найбільшою проблемою, як зазначається у публікації, є танки і бойові машини піхоти, які все ще відіграють вирішальну роль у будь-яких масштабних наземних наступальних операціях. Якщо нічого не зміниться, до кінця цього року російські війська, можливо, будуть змушені змінити свою позицію на більш оборонну, пише видання. Це може стати очевидним вже до кінця літа.