Опубліковано перший проект так званої мирної угоди між Росією і Україною

Розслідувальний проєкт «Система» (RFE/RL) опублікував найбільш ранній з відомих раніше проєктів мирного договору між Росією та Україною, пише DailyLviv.com.

У документі від 7 березня 2022 року перелічено вимоги Путіна, які він висував в обмін на "режим припинення вогню". Слід підкреслити — про відведення російських військ у документі не говориться.

Документ надало «Системі» українське джерело, знайоме з перебігом переговорів. Його справжність підтвердило джерело з російської сторони (обидва вони попросили про анонімність, оскільки не уповноважені коментувати питання публічно).

Перемовини розпочалися в Білорусі через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення. До 7 березня, третього раунду переговорів, почалося обговорення конкретних документів. Одним з них і став проєкт «Договору про нейтралітет України», написаний у Москві та привезений на переговори у Білорусь – групою Володимира Мединського. На той час Росія вже щосили вела руйнівні бої за Київ та Маріуполь, було окуповано кілька областей у східній частині України. Проте взяття Києва «за три дні» не сталося, українські війська активно тіснили російські, і саме тоді Росія вийшла з пропозицією «заходів щодо припинення бойових дій» в обмін на кілька вимог.

Отже, які «цілі СВО» запропонувала Росія. Скоротити чисельність української армії до 50 тисяч осіб, включаючи 1,5 тисячі офіцерського складу (це вп'ятеро менше, ніж Україна мала до 2022 року). У разі виконання цієї вимоги в України залишилося б всього чотири кораблі, 55 вертольотів і 300 танків.

Україні не можна вступати до будь-яких військових союзів та укладати будь-які військові угоди з іншими державами.

Україні не можна «розробляти, виробляти, купувати та розміщувати на своїй території ракетні озброєння будь-яких видів базування з дальністю стрілянини понад 250 км».

Україна має «визнати незалежність» так званих Донецької та Луганської «республік», а також визнати Крим та Севастополь "невіддільною (частина/ознака) частиною Росії".

Саме Україна має взяти на себе витрати на відновлення інфраструктури Донбасу, зруйнованої з 2014 року. І віддати ці регіони Росії.

Усі санкції проти Росії — як українські, так і західні — повинні бути скасовані.

Усі міжнародні позови, подані з 2014 року, мають бути відкликані. Російська мова має стати державною в Україні.

Повинні бути скасовані і більше не запроваджуватися «будь-які заборони символіки, що асоціюється в державах з перемогою над нацизмом». Фактично від України зажадали знову узаконити радянські та комуністичні символи. Також до цієї вимоги додано перелік українських законів, які автори назвали прикладами «нацифікації та героїзації нацизму». Під цю категорію потрапили навіть закони «Про увічнення перемоги над нацизмом» та «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму».

Україна має припинити процедури щодо приєднання до Римського статуту Міжнародного кримінального суду (який пізніше видасть ордер на арешт Путіна).

Іншим країнам забороняється будь-яке військове співробітництво з Україною та використання її території для розміщення збройних сил або проведення навчань.

Що натомість отримувала б Україна. Російська сторона, як уже згадувалося вище, декларувала лише «режим припинення вогню» та деякі «заходи», а не відведення військ. Від України ж потрібно відвести всі свої війська на пункти постійної дислокації (або місця, «визначені РФ»), а іноземним партнерам – негайно припинити будь-яку допомогу та відкликати з України всіх співробітників, які мають стосунок до військових формувань, включаючи військових радників.

Водночас згідно з документом, російські війська разом з силами національної гвардії Росії, повинні були залишитися на позиціях та стежити за виконанням Україною «всіх зобов'язань за договором».

Це все, більше в документі немає інших умов. Фактично ввесь документ є переліком вимог до України в обмін на режим припинення вогню» російськими військами.

Остання версія мирного договору між Росією та Україною від 15 квітня 2022 року не надто відрізнялася від первісної. Видозмінився, зокрема, пункт про те, як Україна буде отримувати військову допомогу з інших країн, якщо знову виникне загроза для її безпеки. Київ хотів, щоб держави-підписанти могли робити це як спільно, так і кожна окремо. Росія ж наполягала, що рішення має ухвалюватися тільки колегіально за її участю. Тобто фактично, якщо Росія нападе, то й рішення про військову допомогу Україні має ухвалюватись за її участю. Україна заявила, що принципово не піде на цю умову.

Крім того, найважливішою перешкодою перед підписанням було питання територій і того, як позначати, на які землі поширюватимуться гарантії безпеки.

Документ у результаті ухвалено не було.

Читайте також: Україна демонструє, що територія Росії більше не є недоступною

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook