09:44 18 вересня 2021 р.
885 мільйонів гривень передбачили на фінансування статутної діяльності політичних партій наступного року.
Про це повідомляє Рух ЧЕСНО з посиланням на додатки до проєкту державного бюджету України на 2022 рік. Відповідний законопроєкт за поданням Кабміну цього тижня зареєстрували у парламенті. Куди витрачають державні кошти, перераховані партіям у 2020 та 2021 році — невідомо, пише Dailylviv.com.
Цьогоріч на фінансування партій передбачено 697 мільйонів гривень. Тобто бюджет на наступний рік зріс на понад 21%. Він є рекордним з моменту запровадження держфінансування у 2015 році.
Державне фінансування партій є частиною ширшої реформи політичного фінансування. Вона встановлює правила щодо приватного фінансування партій та запровадження щоквартального звітування останніх (фінансові звіти подають до НАЗК).
У комплексі всі ці зміни мали сприяти зменшенню залежності партій від великих донорів загалом та від олігархів зокрема.
Водночас у квітні 2020 року народні депутати прийняли зміни до закону “Про політичні партії в Україні”. Нововведення дозволили партіям не подавати фінансові звіти аж до завершення карантину, який триває досі. Уже близько 1,5 років парламентські партії продовжують отримувати державне фінансування і при цьому не подають фінансових звітів.
У січні цьогоріч нардепи від “Слуги народу” зареєстрували законопроєкт, який поновлює звітування. Але після його розгляду у профільному комітеті про цей документ “забули”.
Як формують щорічний обсяг державного фінансування?
Формула розрахунку загального обсягу державного фінансування встановлена законом “Про політичні партії в Україні”. Вона така:
14759548* х 60** = 885572880***
* кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на останніх парламентських виборах
** одна сота розміру мінімальної заробітної плати у році, який передує року виділення коштів
*** загальний обсяг державного фінансування
Формула, закладена у законодавстві, є причиною неконтрольованого і нічим необґрунтованого росту обсягів державного фінансування. Причина: прив’язка до розміру мінімальної заробітної плати. Вона й у гривневому, і в доларовому еквіваленті за останні роки зросла у чотири рази. Якщо парламент не внесе змін до закону, то у 2023 році обсяги державного фінансування зростуть до 956 мільйонів гривень, а у 2024 році перевищать мільярд гривень.
Розподіл державного фінансування
Гроші з бюджету розподіляють виключно між парламентськими партіями. Реформа 2015 року передбачала фінансування і позапарламентських партій, але у 2019 році за ініціативи Володимира Зеленського парламент вилучив із законодавства згадки про це.
90% від загального бюджету державного фінансування розподіляється між парламентськими партіями пропорційно до їхнього результату на останніх парламентських виборах. Тож на те, хто і скільки грошей з бюджету отримує, основний вплив мають саме виборці. Ще 10% від загального фонду розподіляють між партіями, які дотримались гендерної квоти (не більше ⅔ представників однієї статі у парламенті). Право на отримання “гендерної” надбавки у цьому скликанні парламенту отримали “Голос” та “Європейська солідарність”. У наступному році це дозволить їм отримати додатково по 44,3 мільйона гривень.
Хто і скільки отримає у 2022 році?
Найбільше державного фінансування наступного року отримає партія “Слуга народу” — понад 439 мільйонів гривень. Найменше коштів матиме партія “Батьківщина” — 83 мільйони. “Батьківщина”, хоч і отримала на виборах вищий результат, ніж ЄС та “Голос”, але не отримала додаткового фінансування у вигляді “гендерної”надбавки через домінування чоловіків у прохідній частині її виборчого списку.
Нагадаємо, наприкінці 2020 та на початку 2021 році НАЗК зупиняло виплату держкоштів трьом парламентським партіям: “Слузі народу”, “Голосу” та “Батьківщині”. Причина зупинки: порушення, які НАЗК виявило у їхній звітності за перший та другий квартали 2020 року. Станом на вересень фінансування усіх партій поновили. Зупинка держфінансування на основі перевірки квартальної звітності апріорі неможлива, адже партії користуються “карантинними” змінами до законодавства і не подають своєї фінзвітності.
Винятком є лише “Слуга народу”. Вона нещодавно подала звіт за 3 квартал 2020 року (за звичайних обставин партія у серпні цього року мала б подати звіт за два квартали цього року, але подала лише за третій квартал минулого року). Тобто, освоївши близько мільярда гривень з бюджету за 2020 та 2021 роки, парламентські партії не звітують, куди витрачають кошти платників податків. Приміром, з цих звітів мало б стати відомо, хто профінансував їхні кампанії до місцевих рад.