17:17 14 жовтня 2023 р.
У такому випадку можна сперечатися лише про терміни: скільки часу та хвиль нальотів знадобиться ізраїльським ВПС, щоб знищити всі російські бази у Сирії.
"Росія - друг мого ворога", - так називається стаття Сергія Ауслендера в ізраїльському виданні Detaly, пише Dailylviv.com.
«Палестинський рух ХАМАС цінує позицію Владіміра Путіна і зусилля, які докладаються Москвою з врегулювання ситуації в секторі Газа, йдеться в заяві організації». Це публікують офіційні інформагенції РФ.
А ось що пише «Комсомольськая правда»: «Щоб виключити найменший шанс на примирення, у масову свідомість вкидаються моторошні фейкові історії, які геть-чисто відключають здатність простої людини тверезо оцінювати те, що відбувається. Торік щось подібне на прикладі вигаданих подій у Бучі провернули українські провокатори, зібравши на своїй фальшивці жирні пропагандистські вершки у всьому світі. Тепер їхніми стопами вирішили піти ізраїльтяни».
У принципі навіть цих двох цитат достатньо (хоча можна збирати їх десятками), щоб зрозуміти найпростішу річ — Росія не друг і не партнер Ізраїлю, Росія — друг нашого ворога, а значить, перефразовуючи відому приказку — наш ворог.
Читайте також: Війна в Україні та Ізраїлі - це одна війна, - Каспаров
Про те, як розгортатимуться відносини з Москвою, поки що особливо не говорять, не до того. Але з огляду на більш ніж тісні зв'язки РФ з Іраном, головним ляльководом цієї історії (співучасть Росії в ній поки що не доведено), нам потрібно буде ухвалити рішення про відносини з режимом Путіна. Яке воно буде і чи взагалі буде? З огляду на крайню нерішучість (якщо не сказати гірше) Єрусалима у всьому, що стосується ізраїльсько-російських відносин, відповісти на це питання зараз важко.
Але тепер можливість прямого військового зіткнення Ізраїлю з РФ у регіоні є не такою вже неймовірною. Є сенс спробувати уявити, до чого воно призведе.
Росія має у своєму розпорядженні в Сирії військове угруповання, яке має у своєму складі авіаційну групу, сили ППО і бойові кораблі. Все це розміщено на кількох базах: Хмеймім, Латакія, Тартус.
Читайте також: Україну та Ізраїль озброюватимуть синхронно
Головна ударна сила – літаки, розміщені на базі Хмеймім. До початку війни в Україні там було близько 25 важких перехоплювачів Су-35, Су-27 та Су-30 та близько 12 фронтових бомбардувальників Су-24. Близько року тому приблизно половину авіагрупи було перебазовано до Росії, ймовірно, для участі у війні проти України.
База прикрита зі землі комплексами ППО С-400, «Бук», «Печора», «Панцир». Необхідно враховувати і ППО кораблів. Можливості російської ППО не можна скидати з рахунків, але з огляду на досвід українського конфлікту вони були явно переоцінені. Крім того, впродовж багатьох років ізраїльські льотчики тренувалися протидіяти комплексу С-300, який надав Кіпр (за даними зарубіжних джерел).
Втім, не можна розглядати можливості РФ щодо завдання Ізраїлю військової шкоди винятково в контексті угруповання в Сирії. Є Каспійська флотилія, у складі якої носії крилатих ракет “Калібр”, які вже застосовувалися для ударів по Сирії. Теоретично, такою зброєю вони можуть "дотягнутися" і до ізраїльської території. Є й стратегічна чи далека авіація зі широким набором крилатих ракет з великою дальністю польоту. Деякі, наприклад, Х-101 мають дальність 5500 км. Подібні ракети РФ застосовує по Україні. Впоратися з такою загрозою привані багатошарова ізраїльська ППО і ВПС, які теж здатні збивати крилаті ракети. Але до бомбардувальників вони не дістануться, адже пуски можна здійснювати прямо з району Каспійського моря.
Читайте також: лавров зірвав плани Ізраїлю залишатися поза війною між Росією та Україною
Крім того, російське угруповання має можливості в галузі радіоелектронної боротьби (РЕБ), на базі Хмеймім були розгорнуті комплекси «Красуха». Такі ж використовувалися у війні проти України, один був захоплений ЗСУ та передано для вивчення до США. Засоби РЕБ Росія активно використовує, пілоти цивільних літаків, що прямують в аеропорт «Бен-Гуріон», неодноразово скаржилися на збої в системах GPS. Втім, ізраїльські можливості в галузі РЕБ значно ширші.
З усього цього висновок такий: у разі прямого військового зіткнення з контингентом РФ у Сирії можна сперечатися лише про терміни: скільки часу та хвиль нальотів знадобиться ізраїльським ВПС, щоб знищити всі ці бази. Ні про яке наземне вторгнення в Сирію не йдеться. І це ще без урахування можливостей Центрального командування США. Хоча очевидно, що американцям це видасться сценарієм фільму про апокаліпсис. Не слід забувати, що Росія все ще найбільша ядерна країна планети.
Важко уявити, що цього не розуміють у російському Генштабі. Але зараз, як ми переконалися на прикладі багаточисленних конфліктів останнього десятиліття, ніхто не веде прямих воєн (виняток: вторгнення РФ в Україну, але й там був розрахунок на бліцкриг). Наразі війни ведуться гібридні, або руками проксі: так Іран воює проти Ізраїлю руками ХАМАСу, «Хізбалли» та інших своїх сателітів. Ми поки що мало знаємо про те, яку допомогу Росія надає «Хізбаллі» чи тому ж ХАМАСу.
Тому поки що прямий військовий конфлікт між Єрусалимом і Москвою малоймовірний (хоча й виключати його цілком не можна). Але абсолютно відкрита підтримка, яку Москва надає терористам, котрі влаштували різанину 7 жовтня, має спонукати Єрусалим переглянути свої відносини з цією країною.
У прем'єра Нетаніягу більше не вдасться відбалакатися «інтересами Ізраїлю» у сфері безпеки, резюмує ізраїльський журналіст, автор телеграм-каналу "Війна з Ордою" Сергій Ауслендер.
Як писав Dailylviv.com раніше, ексголовний рабин Москви радить євреям покинути Росію, поки вони можуть, а також - Москва підраховує кількість євреїв та їхніх організацій