12:20 29 жовтня 2022 р.
Якби Німеччина поставила Україні бойові танки «Леопард-2», то Путін міг би застосувати ядерну зброю, вважають німецькі експерти.
19 листопада у Німеччині запланований загальнонаціональний день дій за мир в Україні. Dailylviv.com переповідає основні тези великої публікації у німецькому Spiegel про ставлення громадян Німеччини до російської агресії в Україні.
Німцям пригадують слова колишнього керівника СРСР і лідера комуністичної партії Михайла Горбачова, які він сказав журналісту Францу Альту: «Тільки за допомогою західного руху за мир я зміг перемогти своєю політикою роззброєння прихильників жорсткої лінії в СРСР». За угодою про РСМД (раекти середньої і малої дальності) у грудні 1987 року ядерну зброю середньої дальності наземного базування було заборонено. Через кілька років Радянський Союз розпався.
Згідно з поточним опитуванням, проведеним для SPIEGEL, настрої у Німеччині такі: 51 відсоток німців стурбовані можливістю спалаху ядерної війни. 57% побоюються ядерного удару Росії по Україні і 37% по Німеччині. Згідно з літнім опитуванням Центру військової історії та соціальних наук Бундесверу, 42 відсотки німців бояться війни з використанням ядерної зброї. Попит на приватні бункери зріс щонайменше на 300 відсотків.
У Німеччині знову поширився страх ядерної війни, але, на відміну від 1980-х років, це не відображено у великому русі за мир. Ця традиція, здається, перервана.
Однак у відомстві федерального канцлера є людина, яка була сформована рухом за мир і яка, очевидно, перетворює цей вплив на політику. Головний пріоритет Олафа Шольца: запобігти ядерній війні.
Німеччина – «під прицілом», Німеччина – «основна цільова зона», стверджує 71-річний Краузе — директор Інституту політики безпеки в Кільському університеті. Краузе каже, що зараз немає про що домовлятися. Він бачить тільки один шлях до миру: президент Китаю та прем'єр-міністр Індії скажуть Путіну, що досить і він повинен припинити війну.
«Я не думаю, що Путін піде на ядерну зброю, але я не можу цього виключити», — каже Краузе.
У довгостроковій перспективі Краузе бачить лише один спосіб зупинити Путіна: переозброєння, ліквідація ракетного розриву між Росією і НАТО, повернення до логіки стримування. І все це треба робити у рамках підготовки до наступного, ще більшого конфлікту - з Китаєм.
Краузе вважає холодну війну менш ризикованою порівняно з поточною ситуацією. На його думку, на той час була лише одна справді небезпечна ситуація: під час Кубинської ракетної кризи в 1962 році американські кораблі змусили радянський підводний човен спливти, не знаючи, що він був озброєний ядерною торпедою. Якби командир підводного човна випустив цю торпеду, це могло б стати прелюдією до ядерної війни.
Краузе думає, що якби Німеччина поставила Україні бойові танки «Леопард-2», то Путін міг би застосувати ядерну зброю. Такі чутки ходять по Берліну вже кілька місяців. Розказують, що Путін по телефону погрожував федеральному канцлеру Німеччини Олафу Шольцу ядерним ударом. Сам Шольц це заперечує. Але кілька джерел зі служб безпеки підтвердили SPIEGEL, що західні спецслужби перехопили радіоповідомлення російського флоту з маневру в Балтійському морі наприкінці минулого року. Говорилося про ядерні удари по Німеччині і було названо три цілі: Берлін, авіабаза США в Рамштайні й авіабаза Бюхель, де американці зберігають свої атомні бомби. Однак деякі експерти з безпеки вважають, що росіяни навмисно назвали цілі, щоб залякати Захід, звісно знаючи, що їх перехоплять. Таким чином вони хотіли розпалити страх, який їм потрібен, щоб тримати Захід під контролем.
Це особливо тривожно, оскільки Німеччина не має адекватних протиповітряної оборони, ядерної зброї та повністю залежить від американців, які мають лише 100 досить старих ядерних бомб вільного падіння, розміщених у Європі. Але й ці бомби можна використати лише тоді, коли президент США санкціонує атаку.
ДНК Німеччини: відповідальність за дві світові війни і за Голокост. Історик Френк Бісс у своїй книзі «Республіка страху» пише: «Культура пам’яті у Федеративній Республіці активізувала різні аспекти цього минулого, що потім сформувало основу для хитких, часто тривожних і часом апокаліптичних уявлень про майбутнє». Яскраво виражений страх перед ядерною війною, отже, є проекцією катастрофічного минулого в майбутнє.
Ця історія страху почалася наприкінці 1950-х років, коли федеральний уряд розглядав можливість оснащення збройних сил ядерною зброєю. Багато німців вийшли на вулиці під девізом «Боротьба проти ядерної смерті». План було відкинуто, і протести згасли.
Його ненадовго відродили на початку 1960-х років, коли федеральний уряд розіслав німецьким домогосподарствам брошуру під назвою «У кожного є шанс». Громадян просили самостійно облаштувати бомбосховища. Серйозно рекомендувалося надягати на голову портфель, щоб захиститися від радіації.
Незабаром після цього журнал «Quick» показав фотографії ядерно-безпечного укриття для федерального уряду. Цей бункер зараз можна відвідати: 203 метри з 17,3 кілометрів відкриті для екскурсій. Похмурий, майже безбарвний світ за воротами вагою понад 25 тонн; довгий шланг, душ для знезараження та вузьке ліжко для канцлера. 3000 людей знайшли б тут безпечне місце на чотири тижні. Після цього їм довелося б вийти у світ, який міг би виглядати як Хіросіма, де у серпні 1945 року американська атомна бомба все знищила і забруднила.
Вторгнення в Україну - це напад на все, що відстоюємо ми, німці, - Штайнмаєр
Німеччина передала Україні першу радіолокаційну систему TRML-4D для виявлення ворожих ракет
Перша німецька система ППО IRIS-T уже виконує бойове завдання. Де саме
Шольц дав сигнал бізнесу - вкладати в Україну сьогодні як інвестицію у майбутню країну ЄС
Шольц закликав розширяти ЄС на схід і пообіцяв дотримати слова перед Україною