Львівські десантники вибили окупантів з другого поверху нового терміналу аеропорту Донецька, – журналіст (відео, оновлено)

19:20 15 січня 2015 р.

Фото до новини


Фото: Reuters

Головний редактор інтернет-порталу «Цензор.Нет» Юрій Бутусов повідомив у четвер подробиці запеклих боїв на головному летовищі Донеччини.


Головний редактор інтернет-порталу «Цензор.Нет» Юрій Бутусов повідомив подробиці запеклих боїв на головному летовищі Донеччини:

«Донецький аеропорт, обстановка на 17.40, 15 січня. Контратака «кіборгів» в новому терміналі!

З причини загрозливої обстановки й прориву противника на другий поверх нового терміналу сьогодні вдень в аеропорт на допомогу захисникам прибув свіжий підрозділ наших десантників. За даними «Цензор.Нет», годину тому українські підрозділи в новому терміналі здійснили контратаку на другому поверсі терміналу, щоб відкинути штурмові групи російської бригади «Спарта». У запеклому ближньому бою противник був вибитий з більшості приміщень на другому поверсі, який має ключове тактичне значення для утримання будівлі.

Запеклий ближній бій з великими силами піхоти противника сьогодні триває весь день, і триває в ці хвилини. Кілька разів майже доходило до рукопашної – противників розділяли 3-5 метрів. Це реальний Сталінград в 21-му столітті.

Контроль за терміналом в наших руках. Противник встановив прапори «ДНР» на краю будівлі, й зберігає позиції в підвалі нового терміналу, на третьому поверсі. Встановлення прапорів – це єдиний «успіх» противника за день.

Чергове 156-те «захоплення аеропорту» «Моторолою» закінчилося тим же, що й усі попередні штурми. Російські загони зазнали великих втрат. Новий термінал під нашим контролем, відступати з терміналу наші війська не збираються.

Російські війська ведуть артилерійський вогонь по всьому фронту в районі аеропорту, намагаються придушити українську артилерію, зірвати перекидання резервів і постачання на допомогу захисникам аеропорту. Всі українські села на лінії зіткнення піддаються масованим ударам.

Юрій Бутусов повідомив це сьогодні, 15 січня, на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook». Натомість журналіст Петро Шуклінов передає сьогодні, 15 січня, таку інформацію про бій за аеропорт Донецька:

«Валерий Логинов (Позывной Аскольд): «Звонил нашим парням на терминал, уточнял информацию, а то в интернете начали появляться панические разговоры. Разговор проходил под звуки непрерывной стрельбы автоматического оружия, приходилось снова уточнять информацию, переспрашивать.

В нашем тылу от страха глаза велики. Там паники нет. Спокойный голос, уверенность, просьба помочь по вопросам огневой поддержки.

Помог чем смог. Вышел на Министра Обороны, прояснил ситуацию. Министр тут же связался с человеком на поле боя и получил информацию из первых уст. Дело пошло значительно веселее, наша артиллерия вступила в работу после некоторой заминки.

У защитников терминала сегодня тяжёлый день. Артиллерия противника до обеда давила нашу оборону без перекуров. САУ долбили 152мм снарядами, «Грады» накрывали залпами. Танки со стороны «Спартака» вели огонь прямой наводкой. Минометы расстреливали верхние этажи нового терминала сквозь дыры в межэтажных перекрытиях.

Здание, построенное из современных материалов, простреливается фактически насквозь, как по вертикали, так и по горизонтали. Земля, фундамент и каждый элемент конструкций содрогается от тяжёлых ударов.

Как себя чувствуют парни в момент обстрела? Адреналин зашкаливает. Страшно, жить хочется любому, но понимание задачи и ответственность: удержать позицию, защитить терминал, помочь товарищу, прикрыть огнём соседа – на первом месте, иногда даже вопреки инстинкту самосохранения. Это и есть смелость, героизм.

Непрерывный грохот автоматов, чмокающий звук выстрелов из подствольных гранатометов. Прилет пуль, которые жужжат как рассерженные пчелы на пасеке, противный рикошет от бетонных конструкций. Отстреляные гильзы под ногами россыпями.

Уже не запах сгоревшего пороха, а густой угар, смешанный с продуктами сгоревшего тротила. Близкий разрыв снаряда, густая волна спрессованного воздуха такой силы, что валит с ног и метель осколков...

Сейчас ночь. Это у Вас дома горит свет, Вам неприятно шагать в темноте, опасаясь подвергнуть ногу или напороться на препятствие... А там, на терминале, ночь наступает значительно раньше, как только начинает темнеть.

Каждый боец строго на своем месте, в своем опорном пункте,рядом с боевыми товарищами. Освещение простое: только всполохи выстрелов.

В темноте вспышка огня – это враг. Мы стреляем навскидку по эти вспышкам. Их много и их надо подавить. Здесь Вам не «Контр Страйк», не «Колл оф Дьюти»...

Здесь стреляют в тебя и твои пули летят, чтобы убить противника. Убить. Или он убьет тебя. Третьего не дано. Перезагрузить эту «игрушку» нельзя...

Также как поднять на ноги павшего друга, с которым ещё пару минут назад ты мог делиться сигаретой или глотком воды. Друга, в рану которого, ещё пару минут назад ты заталкивал «целокс» чёрными от грязи пальцами.

Горячая кровь густо липла к твоей коже... Его последний хрип, последнее слово, последняя просьба или последнее молчание... Его глаза останутся на всю оставшуюся жизнь... Короткую, в несколько минут, или на годы, что отмеряны Богом.

На втором этаже нового терминала разгуливали кадыровцы, кричали от радости, что прорвались сквозь стену артиллерийского огня, прикрывающей подходы к терминалу. Стену разрывов и осколков, методично выкашивающих пехоту путинюгенда.

Кричат по радиостанциям с требованием подкреплений. Кричат наши парням чтобы сдавались, но мы знаем, что сдаваться нельзя. Кадыровцы особенно жестоки.

На подземной автостоянке также находятся сепартисты. Артиллерия сепаратистов практически не работает – боятся зацепить своих.

Наша артиллерия на высоте – работает практически без остановки.  Мы не только перемалываем подкрепления пехоты, но и результативно «гасим» выявленные артиллерийские позиции путлерюгенда. Потери сепаратистов жестоки, но русским не привыкать, их стиль жизни и войны никогда не имел представления о ценности человеческой жизни.

Контратака и теперь ключевая позиция на втором этаже снова наша. Итог на текущий момент: русским не удалось достигнуть поставленной задачи по захвату терминала.

Утром подошли наши резервы и заняли позиции. Противник не ориентируется в терминале, география из-за разрушений постепенно меняется и сложно разобраться в хитросплетениях конструкций под нашим огнём. Особенно в ночное время.

После контратак наших парней снова будут защищены оставшиеся площади здания, истреблена очередная партия 300 «стрелковцев»... Из штурмовой группы «Спарта»... Какая уже по счёту?

Победа будет за нами! Смерть врагам!».

Петро Шуклінов передав це на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook».

Як інформував «ЩЛ», 6 січня «Телеканал новин «24» повідомив, що на територію донецького летовища увійшли 50 бійців 80-ї бригади зі Львова, які також тримають позиції у Водяному неподалік нього, в прес-центрі АТО повідомили в четвер, що їх хочуть вибити з аеропорту, прикриваючись місією ОБСЄ, журналіст Петро Шуклінов повідомив у четвер, що на нижніх поверхах головного летовища Донеччини – повно російських солдатів.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів