13:12 12 липня 2022 р.
11 липня бізнесмен Рінат Ахметов оголосив про наміри його інвестиційної компанії System Capital Management «вийти з медійного бізнесу». «Цього тижня “Медіа Група Україна” відмовиться на користь держави від усіх ефірних і супутникових телевізійних ліцензій наших каналів і від ліцензій наших друкованих медіа в Україні. Ми також припинимо діяльність онлайн-медіа МГУ», – повідомив Ахметов. Він пов’язав цей крок із законом про деолігархізацію.
Про це інформує Детектор медіа, пише Dailylviv.com.
Заява стала несподіванкою не лише для ринку та суспільства, але й для працівників самої медіа групи. У компанії працює чотири тисячі людей, і в SCM кажуть, що менеджмент МГУ розробить план скорочень. SCM обіцяє озвучити більше деталей щодо майбутнього компанії 12 липня.
У владі рішення Ахметова назвали «гідним прикладом виконання закону» (радник глави Офісу президента Михайло Подоляк) та «прецедентом» (міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко), але схоже, що крок Ахметова став несподіванкою і для політиків. Forbes пише, що в керівництві «Слуги народу» про наміри бізнесмена відмовитись від ліцензій не знали.
Що сталося?
Попри озвучене на початку червня твердження глави Національного агентства з запобігання корупції Олександра Новікова, що «створення реєстру олігархів утратило актуальність», закон про деолігархізацію запрацював. Рада національної безпеки і оборони затвердила положення про реєстр олігархів, а президент Володимир Зеленський ввів його в дію. Секретар РНБО Олексій Данилов оголосив про п’ятьох кандидатів на включення до реєстру, не назвавши їх. За законом до реєстру можуть потрапити громадяни, які відповідатимуть трьом з чотирьох критеріїв: наявність великих статків (активи на понад мільйон прожиткових мінімумів), вплив на медіа, вплив на політичне життя та доступ до природних монополій.
«Як найбільший приватний інвестор в економіку України я неодноразово казав, що не був, не є й не буду олігархом», — йдеться в заяві Ахметова (інші бізнесмени, яких ми звикли називати олігархами, теж себе такими не вважають).
Продавати свій бізнес в умовах війни Ахметов не бачить сенсу, та й за короткий шестимісячний термін, визначений законом для продажу медіаактивів, це неможливо зробити на ринкових умовах. Директорка з комунікацій System Capital Management Наталія Ємченко уточнила: «Це рішення — відповідь на дискримінаційний закон про олігархів. Саме для цього його приймала ВР, тож жодних несподіванок».
Що це значить на практиці?
Процес уже пішов: уранці 12 липня всі телеканали медіагрупи припинили власний ефір і почали ретранслювати спільний марафон «Єдині новини».
Свою участь у виробництві «Єдиних новин» і «Freeдома», за інформацією джерел «Детектора медіа», «Україна» гарантувала до кінця тижня, й після цього вона припиниться. Таким чином, «Єдині новини» можуть втратити одного з шести, а «Freeдом» — одного з чотирьох виробників. Хто замінить «Україну» у цих слотах, поки що не відомо.
Уже цього тижня «Медіа Група України» має намір «передати державі» ліцензії на мовлення. Щоправда, формулювання «відмовитись на користь держави» не зовсім коректне, адже механізм відмови від ліцензії означає лише, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення виставить ці ліцензії на конкурс. Фактично телекомпанії просто відмовляться від ефірного цифрового та супутникового мовлення. Це звична процедура — після початку великої війни від ліцензій відмовились десятки місцевих телеканалів.
Щодо МГУ, йдеться про десять телеканалів: «Україна», «Україна 24», «Футбол 1/2/3», НЛО TV, Індиго TV. Чимало коментаторів хибно зрозуміли намір Ахметова «віддати медіабізнес владі», однак Наталія Ємченко пояснила: «Ми повертаємо державі тільки державне, тобто ліцензії (які вона нам видала) на мовлення. Все. Саме це зазначено в заяві Ріната Ахметова. І саме це буде зроблено. Жодні інші активи медіагрупи (окрім цих ліцензій) ми державі не передаємо — ані бренди, ані бібліотеки. Про передачу активів нема ані слова в заяві Ахметова». У SCM не знають, як далі держава розпорядиться ліцензіями: «можливо, вирішить видати їх комусь, можливо, ні».
«Після повернення ліцензій на ці частоти буде оголошений новий конкурс, — коментує заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай. На запитання, чи після відмови від ліцензій компанії перестануть бути медіа, він відповів: — У нас є юридичні особи. Вони стають телерадіокомпаніями, коли отримують ліцензії на мовлення».
Також у заяві Ахметова йдеться про відмову від «ліцензій на друковані видання». Друковані ЗМІ в Україні не ліцензуються, однак у медіагрупи є журнал Vogue, який видається за ліцензією міжнародного медіахолдинга Condé Nast.
Сайти «Медіа Групи Україна» о 23.59 11 липня перестали оновлюватись. Не зрозуміло, чи стосується намір припинити роботу онлайн-медіа також ОТТ-платформи oll.tv, яка належить «Україні». На сайті oll.tv про це не повідомляють; якщо так, то це означало б необхідність повернення грошей передплатникам послуг онлайн-кінотеатру. «Детектор медіа» намагається з’ясувати це в керівництва медіагрупи.
Що залишається в Ахметова?
Українські ліцензії телеканалів — це ключовий компонент бізнесу медіагрупи. Після відмови від ефірних і супутникових ліцензій вигідно продати свої медіакомпанії в Україні Ахметову буде практично неможливо.
У «Медіа Групи Україна» є також власний продакшн «Теле Про», агенція «Медіа Партнерство Баїнґ», велика бібліотека контенту, супутникова платформа Xtra TV та ОТТ-платформа Oll.tv.
Також Ріната Ахметова неофіційно пов’язують із оператором цифрової телемережі — компанією «Зеонбуд», яку влада в березні підпорядкувала державному Концерну РРТ. Наталія Ємченко наголошує, що «Зеонбуд» не є частиною МГУ.
Компанія займається також міжнародною дистрибуцією телеканалів. 11 липня стало відомо, що «Медіа Група Україна» запустила пакет із дев’ятьох українських каналів на польській цифровій платформі Polsat. Раніше «Медіа Група Україна» озвучувала наміри запустити пакети українських каналів у Німеччині, Ірландії та Угорщині, а також запустила пакет на платформі Wirtualna Polska.
Група має міжнародні канали з латвійськими ліцензіями: Ukraine 1, Ukraine 2, NLO TV 2. На цих каналах виходить якраз той самий контент, що і транслювався до великої війни на українських каналах. І в останні місяці група активно займалась їх міжнародною дистрибуцією. Пакет з цими каналами за індивідуальними підписками виходить у Польщі та у Португалії. Після відмови від українських ліцензій ці канали можуть потрапити в мережі українських провайдерів різних технологій, легалізувавшись через перелік адаптованих каналів. Що ж до інформаційного каналу групи — «України 24» — то вона останнім часом здобула лідерські позиції в ютубі та може їх зберегти, адже мовити онлайн на міжнародній платформі можна й без ліцензії.
Також група має ще три канали з латвійськими ліцензіями з правами російської Amediateka A Classic, A First International та A Premier. На них виходить контент НВО, FOX, Showtime, Starz, BBC, ABC Studios, Sony Pictures. Після початку великої війни вони не припинили свій вихід.
Розмови про переїзд медіакомпаній Ахметова до Польщі точилися з середини весни; у квітні про це повідомила польська преса. Тоді компанія заперечила це та наголосила, що у Варшаві працює лише команда, яка виробляє блок для марафону «FreeДом». Після заяви Ріната Ахметова розмови про переміщення його медіаактивів за кордон на ринку та в інфопросторі почалися з новою силою, однак поки що не зрозуміло, чи йдеться саме про Польщу й чи є в цього якісь підстави.
Чи справді причина в законі про олігархів?
Раптовість і поспіх, із яким Ахметов позбувається ліцензій та припиняє роботу своїх медіаактивів в Україні, може свідчити, що закон про олігархів — лише вдалий привід. Бізнес Ріната Ахметова значною мірою зосереджений на Донеччині, зокрема у загарбаному росіянами Маріуполі, та залежить від експорту через порти. За час великої війни бізнесмен втратив 9,5 мільярдів доларів. «Зруйновані “Азовсталь” і комбінат Ілліча; “Запоріжсталь” не може продавати продукцію через заблоковані порти», — змальовував втрати Ахметова в інтерв’ю «Детектору медіа» директор департаменту дистрибуції платних каналів і медіаплатформ «Медіа Групи Україна» Олександр Ремезовський. Великі втрати і в енергетичної компанії ДТЕК. Навіть за умови, що всю територію України незабаром звільнять, багато з цих втрат неможливо буде компенсувати — наприклад, зруйновані комбінати, які були збудовані ще за Радянського Союзу.
До великої війни Forbes оцінював «Медіа Групу Україна» у $200 млн. Виторг медіагрупи в 2021 році — 467 мільйонів гривень, консолідований збиток — 936 мільйонів гривень. Зараз про заробітки не йдеться взагалі. Медіабізнес Ахметова завжди був дотаційним (у заяві він назвав загальну суму інвестицій у цей бізнес — 1,5 мільярда доларів), а теперішня ситуація на ринку не дає шансів в осяжній перспективі вийти на самоокупність. Рекламний ринок лише помалу оживає, ринок платного телебачення охоплений кризою. Головний актив МГУ — телеканал «Україна» — фактично працює на державу, виробляючи та транслюючи телемарафон. Кілька співрозмовників «Детектора медіа» — інсайдерів медіаринку — припустили, що причина відмови від медіабізнесу саме в бажанні скоротити витрати на активи, які не приносять і в осяжному майбутньому не принесуть (адже політичні процеси в Україні фактично зупинилися) Ахметову користі.
Колишня директорка зі стратегічного маркетингу «Медіа Групи Україна», медіаекспертка Ольга Захарова у коментарі «Детектор медіа» сказала, що в теперішніх умовах медіабізнес не має шансів стати прибутковим. За її словами, «Медіа Група Україна», «як і будь-які медіа в Україні, що прагнуть працювати за ринковими правилами, мала довгострокову стратегію, кінцева мета якої — вихід на прибуток. Обставини війни зробили цей план нереалістичними». На думку Ольги Захарової, залишати медіаактиви Ахметова в тому вигляді, в якому вони створювались і розвивались, аби трансформувати їх після війни, не має сенсу. «Монетизація медіаактивів в усьому світі відбувається переважно завдяки розважальному контенту, в якому під час війни немає потреби, й зараз важко прогнозувати, коли цей попит відновиться, — коментує вона. — Якщо додати тренди — вплив інновацій на розвиток сучасних медіа, індивідуалізацію споживання медіаконтенту, появу нових каналів поширення і нових перспективних інтегрованих немедійних напрямків монетизації, стає зрозумілим, що медіаландшафт в Україні після війни зміниться докорінно. Як і багато чого в Україні, наші медіа після війни треба буде не відновлювати, а будувати з нуля з урахуванням нового спільного європейського або навіть глобального ринку, нових бізнес-моделей».
У Львові працює 800 іноземних журналістів: з яких країн
Медіаспільнота закликає забрати з нацмарафонів проросійських ведучих. Міністерство проти
Телекомпанія Козицького здобула два дозволи на місцеве мовлення у Львові і Самборі