Від «тихої смерті» Оксану Сабан у Львові врятували кардіолог і апітерапевт

Ось що вона розповіла кореспонденту “Щоденного Львова” про історію захворювання та одужання.

- Навесні минулого року я звернулася в лікарню через погане самопочуття. Симптоматика була подібна на грип. Також дошкуляв спазмовий кашель. Мені поставили діагноз “астма” і поклали в стаціонар. Ще аналізи не були зроблені, а вже лікарка мене “заколола”: за один раз мені вкрапували до пів літра рідини. Я прийняла купу антибіотиків і гормональних препаратів. За два місяці в лікарні мені посадили серце і збільшили цукор у крові. Коли вже серце почало здавати, тоді лікарка дала магнезію, щоб воно не зупинилося. Одна мудра людина, яка побачила мене в лікарні, занепокоєно порадила: “Звернися до кардіолога. У тебе, може, проблеми з серцем”, - згадує Оксана Сабан.
 
До кардіолога Оксана Петрівна, як вона згадує, заледве “приповзла”.

- Серце мене не боліло. Просто спирало дихання, і я не йшла, а сунулася. Коли зробила ехограму і її побачив професор-кардіолог, то був шокований. Фракція викиду (показник ефективності роботи серцевого м’яза - ЩЛ) становила менше 20%. Тоді як серце має за нормою повертати 55% крові в судини. Професор поставив мені діагноз “серцева недостатність”. І пояснив, що вона може закінчитися “тихою смертю”. Це - коли людина лягає спати і не прокидається, - розповідає пані Оксана.

За словами Оксани Петрівни, в цьому критичному стані, окрім традиційної медицини, вона звернулася до нетрадиційної: апітерапії, зокрема, бджоловжалювання, в клініку Івана Пилипчука.

- Приймаю “Коріол”, який підтримує серце, і сечогінні таблетки “Трифас”, щоб вода не затримувалася в організмі, і серце могло ліпше працювати. Ще півроку тому вживала також таблетки від тиску. Але зараз відклала їх убік. Тиск нормалізувався: верхній не перевищує 120. Раніше я гіпертонію мала впродовж 10 років. Тиск постійно зі мною жив. Я приймала таблетку, а за кілька годин можна було брати наступну. Тиск знову йшов догори. Спочатку вживала “Енап”, потім - “Вальсакор”. Нормалізація тиску почалася відтоді, як почала лікування бджолами,. На початках пила таблетки від тиску і проходила процедуру бджілками. Поступово зменшувала кількість препаратів, - аналізує поліпшення свого стану пані Оксана.

Вона переконана, що бджоли також зменшили їй рівень цукру в крові.

- Коли я прийшла в лікарню, то рівень цукру становив 4,7 ммоль на літр. А після гормональних уколів він стрибнув аж до 17 ммоль на літр! Під крапельницями я могла випити літр води. Мені давали подвійну дозу гормонів, вважаючи, що рятують мене від астми. Зараз у мене рівень цукру 8 ммоль на літр. Це при тому, що я не вживаю ніяких препаратів для зменшення цукру. Єдине, що я роблю - приймаю бджоли і коригую харчування. Їм варене, не гостре, не споживаю хліба і солодкого, - підсумовує Оксана Сабан.

Як розповідає пані Оксана, фракція викиду за той рік, що ходить на бджоловжалювання, почала поступово збільшуватися і тепер становить 40%.

- Від “Кореолу”, думаю, відмовлюся, коли в мене буде вже норма - 55% викидів. Я регулярно, спочатку - щомісяця, тепер - щодвамісяці, роблю ехограму, здаю аналізи і контролюю свій стан. Аналізи стають щораз ліпші. Бо бджоли імунну систему піднімають до того рівня, що мої органи хочуть працювати. Кардіолог втішений. Каже: “Ви не уявляєте, в якому стані були!” Але він про бджоли не знає. Дотепер не знав”, - уточнює Оксана Сабан.

Пані Оксана скрупульозно підраховує дозу пігулок, яку вдалося зменшити завдяки бджололікуванню.

- Якщо я пила торік загалом 3 тисячі таблеток, то цьогоріч - лише половину, - наголошує пацієнтка.

В ефективності лікування бджоловжалюванням Оксана Сабан зауважує і психологічний фактор.

- Коли ти бачиш, що людина прийшла до лікаря-апітерапевта на милицях, а за кілька місяців біжить, то це тобі також додає впевненості в лікуванні. Одну працівницю податкової я тут застала на милицях, а тепер вона ходить на бджоли без них. Спостерігаю за цими метаморфозами одужання і кажу собі: “Сяню, ти добре робиш, ти потрапила туди, де треба”. Зараз я не лише ходжу без задишки - бігаю. Почала спати на одній подушці, як біла людина, а не на піраміді з чотирьох, бо задихалася: здавалося, що серце ось-ось зупиниться. В інших країнах такі клініки, як у Івана Пилипчука, мали би дотацію від держави, подяку, винагороду, а в нас це не цінують. Хоча сюди приходять люди з двома-трьома освітами, при званнях і посадах, - констатує Оксана Сабан.

Вона розповіла, що знає Івана Пилипчука не лише як лікаря.

- Я пропрацювала 20 років у податковій. Очолювала відділ оперативного контролю, який розглядав всі скарги, робив перевірки на підприємствах Львова. За 20 років я ніколи не чула на адресу Пилипчука жодної скарги. Він був добрий платник податків. А це також немало важить, - резюмує Оксана Сабан.

Нагадаємо, бджоли на Львівщині витягнули хвору після інфаркту

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook