Вбити застарілі борелії бджолиною отрутою. Досвід пацієнтки зі Львова

Страждання розпочалися в Італії

- Я довідалася, що в мене бореліоз (хвороба Лайма), лише торік. Кінцевий діагноз лікарі поставили цього року, - розповідає Ірина Мельник.

Пані Ірина дотепер не розуміє, звідки в неї з’явилися борелії, які, зазвичай, потрапляють в організм людини від інфікованого ними кліща трансмісивним шляхом, тобто - через укус.

- Не кусав мене кліщ. Не було слідів укусу. Мене дуже часто кусають комарі, бо в мене солодка кров, четвертої групи, - іронізує жінка.

Тому, коли в серпні 2018 року під час відпустки в Італії в неї раптом напухло коліно, Ірина Мельник списала це на туристичні перенавантаження і спеку.

- В Італії була насичена екскурсійна програма. І у якийсь момент я зрозуміла, що не можу присісти - настільки напухло коліно на лівій нозі. Спека була 35 градусів. Мене всі довколишні рятували дорогою додому. Давали якісь таблетки, мазі - нічого не допомагало. Промучилась 2-3 дні, приїхала до Львова і пішла на УЗД, - розповідає про свої страждання Ірина Мельник.

За її словами, після УЗД лікарка прописала курс знеболюючих і протизапальних ін'єкцій. Зокрема, вводили алфлутоп. І за два тижні коліно повернулося до норми - набряк зійшов.

Рецидив через пів року в Україні

Рецидив трапився через пів року, у січні 2019-го, згадує Ірина Мельник.

- Знову напухло те ж саме, ліве коліно, в ньому почала набиратися рідина. Її в лікарні відсмоктали вручну. Думала, може, минеться. Але, на жаль, що більше витягували рідини, то більше її набиралося. Навіть хірург знизував плечима і казав, що вперше таке бачить, - розповідає Ірина Мельник.

За її словами, таку процедуру довелося повторювати і вдруге, і втретє, але сподіваного ефекту від цього не було. 

- Змушена була знову йти на УЗД, яке показувало рідину в колінному суглобі. Робила аналізи на ревмопроби: в приватних лабораторіях отримувала негативний результат, а в державних і комунальних медзакладах - позитивний. Підозри на ревматоїдний артрит не мали стовідсоткового підтвердження, бо уражений був лише один суглоб, тоді як, за словами медиків, артрит, зазвичай, ушкоджує мінімум два суглоби,- згадує Ірина Мельник. 

З того часу в історії хвороби пацієнтки почався дорогий і тривалий лабораторний період. Треба було шукати причину невідомої хвороби, що давала хронічні прояви.

- Лікарка скерувала мене на купу різних аналізів - на єрсінії, хламідії, мікоплазмоз, борелії. Усі результати були негативні. Лише останній з них показав причину моїх бід - виявив борелії, - розповідає Ірина Мельник.

Боротися з мікронними бактеріями сімейства спірохетів-бореліями пацієнтці порадили радикальним препаратом “Метотрексат”. Але пані Ірина відмовилася.

- Він має дуже сильну дію, дорогий і має неадекватні побічні ефекти. Я пішла за порадою до знайомої ревматологині і зрозуміла, що зробила правильно: занадто великий ризик для мене “посадити” інші органи, лікуючи коліно, - пояснює свою відмову Ірина Мельник. 

Вирішили в цій ситуації застосувати антибіотики. 

- Ревматологиня прописала мені доксициклін і дексаметазон. Але вони мені зовсім не допомагали. Після них я дуже схудла. Було безсоння, додалося ще серцебиття. Проте аналізів добрих не отримала,- розповідає пані Ірина.

Медикаментозне лікування + два операційних втручання

Експерименти з лікуванням тривали. Інший лікар, за словами пацієнтки, зробив акцент на таблетки - гормональні і нестероїдні. 

- Довго сиділа на таблетках. Взагалі не допомагало. Коліно залишилося таким як було - не могла згинати його, набиралася рідина. Я вже колола і гіалуронову кислоту, і дипроспан. Їх вистачало хіба що на два тижні, щоб я могла розігнути ногу. Потім знову треба було колоти. Скерували мене знайомі ще до іншої ревматологині. Вона прописала цефтриаксон. Допомогло лише на перший раз, - розповідає Ірина Мельник.

Після неефективного медикаментозного лікування пані Ірина наважилася на оперативне втручання.

- Не було іншого виходу. Я не могла ходити. До проблем з коліном додався хронічно низький гемоглобін - 70-80 г/л. Завдяки залізовмісним препаратам його вдавалося підняти максимум на тиждень, після чого він знову падав. Хоча раніше в мене гемоглобін завжди був у нормі. А с-реактивний білок, який показує запальний процес в організмі, був надмірним. І все це на фоні хронічної втоми, яку я зауважила ще до першого набряку коліна. Мені було дуже зле. “Робіть операцію, - кажу, - бо я вже не витримую”, - згадує тодішній свій стан Ірина Мельник. 

Операція була ощадливою, лапароскопічною, без великих розтинів, але все одно - не для слабких нервів.

- Передопераційні МРТ і УЗД показували, що в мене нібито можуть бути порвані зв’язки. Під час операції з'ясувалося, що вони цілі, але коліно - в жахливих наростах з борелії. Вони нагадували біле пір’я, якого дуже багато. Вичистили ту заразу, але мене попередили, що вона може відновитися доки я не позбудуся борелії. Тобто, якщо хворому діагностована “свіжа” борелія, то її до 30 днів проколюють цефтриаксоном і - забуваєш про інфекцію. Але в мене борелія була задавнена. За норми 0,5 одиниці мій перший раз аналіз показав аж 9,85. Після операції він знизився лише до 7,8 одиниці. А це - критично високий показник, - розповідає пацієнтка. 

- Цефтриаксон мені також кололи. Після першого курсу стало ліпше. Але після другого з’явилася резистентність до цього антибіотика. Увесь ефект лікування був відображений, хіба що, на обличчі, коли знайомі з подивом запитували: “Що це з тобою?”, бо я була біла, як стіна, - розповідає Ірина Мельник. 

Після першої операції на коліні жінці стало ліпше, але ненадовго. У жовтні 2019 року пані Ірина знову лягла на операційний стіл. 

- Нові нарости борелій так в’їлися в шкіру, що їх випалювали лазером. Останнє МРТ показало, що борелія зачепила кістку. Хірург сказав, якщо не знищити борелію і він зробить якесь втручання на кістці, то ми з ним будемо знайомі на все життя, - каже пані Ірина.

Чотири курси бджоловжалювання поліпшили стан пацієнтки і аналізи

Вона згадує, що після цих слів хірурга впала у відчай, і коли її мама в інтернеті вичитала інформацію про лікування у Львові кліщового бореліозу бджоловжалюванням, то, не зволікаючи, пішла на консультацію до апітерапевта Івана Пилипчука.

- Пізно... Але все одно: ліпше пізно, ніж ніколи, - каже пацієнтка. - Після двох курсів бджоловжалювання я вперше за два роки побачила чашку свого коліна. Думаю - прогрес. Бо вже тривалий час через набряк я її не бачила,- наголошує Ірина Мельник. 

Після цього Ірина Мельник зробила у бджоловжалюванні перерву на кілька місяців, а зараз проходить його четвертий курс. 

- Аналізи стали ліпші: с-реактивний білок - в нормі, а був більше 16 мг/л, за норми від 0 до 5 мг/л. Аналіз для визначення антитіл на борелії - 3,82 одиниці. Вже можу присісти, бо взагалі не могла цього зробити. Загалом ліпше стала себе почувати. Зникла втома, - розповідає про позитивні зрушення після бджоловжалювання Ірина Мельник. 

І вже починає скаржитися на болючість процедури.

- Коли організм хворий чи втомлений, вжалювання легше сприймаєш. Навіть коли підвищується температура. А після шостої бджоли у мене температура підскочила до 37 градусів. Та коли тебе нічого не болить, то по-іншому реагуєш на бджоли - дуже гостро. Бджолині вжалювання на спину я не можу вже терпіти. Прошу Івана Йосиповича: “Ставте всі на коліно”, - з надією розповідає Ірина Мельник.

Після четвертого курсу бджоловжалювання жінка знову планує пройти обстеження на наявність борелій в організмі: “Мушу вивести їх до нуля”.

Позитивна динаміка в лікуванні хвороби Лайма 

“Щоденний Львів” попросив прокоментувати цю непросту ситуацію у боротьбі з бореліозом лікаря-апітерапевта Івана Пилипчука. Ось що сказав Іван Йосипович:

- Пацієнтка не пригадує щоб її кусав кліщ, слідів від укусу теж не було. Зараження могло відбутися не контактним, а трансмісивним, аліментарним шляхом. Перебіг хвороби Лайма мав безеритемну форму, що й ускладнило діагностування. Постійну втому, зниження працездатності і слабкість (синдром хронічної інфекційної інтоксикації) пані Ірина трактувала як перенавантаження, а проблеми з колінним суглобом на початках розглядались як травматичний та ревматологічний синдроми. Відповідно й проводилось симптоматичне лікування, яке давало тимчасовий ефект. А бореліоз діагностували лабораторним методом лише на третій стадії хронічного перебігу, яка проявилася постійно рецидивуючим артритом лівого колінного суглоба (одностороння локалізація характерна для хвороби Лайма). Така пізня діагностика та несвоєчасна протимікробна терапія і стали причиною тривалого й, на жаль, безуспішного медикаментозного лікування. 

Пацієнтка звернулася за консультацією у момент чергового загострення лайм-артриту зі скаргами на постійний біль та сильний набряк у лівому колінному суглобі, на хронічну втому та виснаження. На момент звернення рівень гемоглобіну був дуже низький - 80 г/л, значно підвищений рівень С-реактивного білка і антитіла IgG до Borrelia - 7,8 одиниць. Перші два курси лікування бджоловжалюванням проходили дуже складно. Через виснаження організму хворобою, побічні дії антибіотиків, гормонів та інших препаратів пані Ірина важко переносила бджоловжалювання і неможливо було досягнути терапевтично ефективної кількості вжалень, що становить 15-20 за один сеанс. Це вдалося лише наприкінці другого курсу, тобто аж через 10 тижнів від початку лікування. Після цього відбулося підвищення рівня гемоглобіну до нормальних показників (результат позитивного впливу бджолиної отрути на кровотворну систему) та зниження рівня С-реактивного білка, що засвідчило про зменшення запального процесу (наслідок протизапальної дії бджолиної отрути).  

Зараз пані Ірина проходить четвертий курс. За даними лабораторних досліджень: гемоглобін – в нормі, С-реактивний білок – в нормі, антитіла IgG до Borrelia – знизились до 3,82 одиниці, що підтверджує позитивну динаміку в лікуванні основного захворювання – хвороби Лайма (ефект дає протимікробна дія апітоксину). У період лікування бджоловжалюванням пацієнтка не приймала жодної медикаментозної терапії.

У Львові бджоли вилікували хворих на Лайма

DailyLviv раніше писав про Ефект побічного зцілення під час сеансів бджоловжалювання, - ексбанкірка зі Львова, Львів’янка зупинила коксартроз бджоловжалюванням за чотири курси, У Львові бджоловжалювання допомогло повернути мову пацієнтові нейрохірургії.

Методику бджоловжалювання Івана Пилипчука використовують його учні і колеги в Україні, Польщі, США, Канаді.