Ужалила бджола: якщо не болить, то справи кепські - львівський лікар

Про це повідомив львівський лікар-апітерапевт Іван Пилипчук, який більше сорока років займається бджоловжалюванням, пише DailyLviv.

Почнемо з того, що тибетська медицина, яка виникла у 5-7 століттях і зараз набуває все більшої популярності в Європі, побудована на лікуванні болем, зокрема рефлексотерапія. Нині це окрема галузь нетрадиційної медицини, каже Іван Пилипчук:

- Коли я працював у Львівській залізничній лікарні, то хотів полегшити процедуру бджоложалювання для пацієнтів - зняти больовий синдром. Бо саме він лякає і зупиняє багатьох пацієнтів перед апітерапевтичними процедурами. Для цього я спочатку брав натуральний лід - пам’ятаєте крижані брили, якими охолоджували морозиво у великих ящиках - прикладав до місця потенційного вжалювання хворого і лише тоді ставив бджолу в акупунктурну точку. Пацієнти були вдячні за таке знечулення, але я - розчарований результатами лікування.

Як пояснив Іван Пилипчук, зазвичай бджолина отрута має транзиторну дію, тобто - здатність з місця, де вжалила бджола, миттєво поширюватися організмом людини чи тварини. Він нагадав про синтезовану 50 років тому медичну рідину “Димексид”, яку використовують як провідника фармпрепаратів: щоб вони не накопичувалися в місці ін’єкції чи накладання компресу. Бджолина отрута, яку комаха впорскує в організм людини, зазвичай, не потребує такої штучної допомоги ззовні. А ось заморожування місця вжалювання гальмує поширення отрути і відтак - провокує ускладнення.

- Якщо у хворих, які брали бджоли без охолодження, в місці вжалювання гіперемійна пляма мала діаметр до 5 см, то в “замороженого” пацієнта її діаметр міг сягати аж 20 см,- розповідає Іван Пилипчук.

Потім, за його словами, з’явився штучний лід.

- Я випробував і цей спосіб вгамування болю для пацієнтів. Накоротко заморожував місце вжалювання, і пацієнт майже не відчував болю, але ефект лікування був ще гірший. На прохання хворих, експериментував також зі знеболюючими аерозолями для футболістів. Знову з’являлася реакція: через конфлікт між знеболюючими препаратами і бджолиною отрутою. І навіть люди, в яких не було реакцій, мали ефект лікування на 30% гірший, ніж ті пацієнти, які погоджувалися терпіти біль. Замість одного місяця тоді лікував “аерозольних” аж три, - розповідає про клінічний досвід Іван Пилипчук.

Для хворих людей, за словами лікаря, біль від бджоловжалювання є одночасно і лікувальним, і діагностичним. Бо рівень больового відчуття людини безпосередньо залежить від стану її організму.

- Що менше пацієнт відчуває біль, то більше є тривоги за стан його здоров’я. Тому що біль від бджоловжалення є стерпним для всіх людей, які є практично здоровими. Одне з найболючіших вжалень - між пальцями руки, у так звану гусячу перетинку. Також біль сильнішає, коли людина перебуває в стані нервового збудження або ж голодна, - пояснює Іван Пилипчук.

І наголошує, що в людей немає адаптації до болю, який спричиняє бджолина отрута.
- Якби від укусу бджоли не боліло, то бджіл ніхто би не боявся. Це їхня зброя самозахисту, - пояснює лікар.

Аналогічно позитивно треба сприймати і набряк, який утворюється після бджоловжалювання.

- Будь-який набряк у медицині є патологічним симптомом: чи то від удару, чи від хімічного подразника, - наголосив Іван Пилипчук.

Натомість набряк від бджолиної отрути не можна кваліфікувати як “патологічну реакцію”. Це - природна реакція організму на бджолину отруту. Немає жодної людини, котра би не відчувала болю і в якої не було би набряку від бджоловжалювання.

Набряки від бджолиних вжалень щезають без сліду, незалежно від ділянки тіла, в які потрапила отрута, каже Іван Пилипчук, тоді як набряки від фізичних травм і хімічних подразнень, що повторюються, спричиняють різні хвороби: артрити, артрози, трофічні виразки, дерматити.

-  5-6 разів людина отримує травму в одне коліно і в неї розвивається патологія - артрит, поліартрит. А як вжалила бджола, то за 3-4 дні немає жодних слідів. Навпаки хворим з артритом, артрозом упродовж року я ставлю по 10-15 бджіл на коліно. Робиться набряк, але він за кілька днів щезає, бо є наслідком лікувальної, а не патологічної дії, - пояснює Іван Пилипчук.

Від першого вжалення бджоли, за спостереженням лікаря, утворюється набряк максимальної величини. Кожне наступне вжалення в ту саму ділянку людського тіла спричиняє менший від попереднього набряк. Це засвідчує швидку адаптацію людського організму до бджолиної отрути. Бо за кілька сеансів набряк буде ледве помітним. І що частіше людину помірно жалять бджоли, то здоровішою стає вона.

- На місці набряку від бджоловжалювання ніколи не виникає запальних процесів - абсцесів, фурункулів і тд. Ці місця є асептичними, тому що бджолина отрута має дуже сильні протибактеріальні властивості. Важливо, що бджолина отрута діє протибактеріально лише на патогенні хвороботворні мікроорганізми і не шкодить корисним мікроорганізмам - сапрофільним,- зазначає Іван Пилипчук.

І наводить аргумент на користь лікувального ефекту бджоловжалювання.

- Мене колись одночасно вжалило 50 бджіл. Біль був страшний, нестерпний, але - ось парадокс! - больового шоку не було. Тоді, як при аналогічному вжалюванні, наприклад, шершнями, все закінчилося би не просто шоком, а летальним наслідком.

Іван Пилипчук пояснив, що між лікувальною, токсичною і смертельною дозами бджолиної отрути є дуже велика “похибка”.

- Якщо людину жалить одночасно навіть 50 комах - це ще має лікувальну дію. Токсична дія розпочинається, коли разово свої жала випускають в людину 100 бджіл. А смертельна - 300-400. Зауважте, різниця між лікувальною і смертельною дозою - 300 бджіл, - наголосив Іван Пилипчук.

Принагідно він розвіяв міф про смертельну небезпеку внаслідок бджоловжалювання в шию, яке, мовляв, може спровокувати затримку дихання.

- Навіть якщо кілька бджіл ужалять в шию, то жодного негативного впливу на бронхолегеневу систему не буде. Це перевірено на пасічниках, яких бджоли постійно так жалять. Бо саме на шиї пасічники зав’язують захисну лицеву сітку, і ця частина тіла є найбільш вразливою перед жалами медоносних комах, - аргументує лікар.

У Львові бджоловжалювання допомогло повернути мову пацієнтові нейрохірургії.

Як бджоли на Львівщині витягнули хвору після інфаркту.

Стоматологиня у Львові вилікувала бджолами невралгію трійчастого нерва.