У Німеччині медичні працівники відмовляються від щеплення вакциною AstraZeneca

З 200 записаних на щеплення від коронавірусу співробітників однієї з медичних установ федеральної землі Саар більше половини не прийшли на вакцинацію, навіть не попередивши. Цю пригоду сприйняли в Німеччині як симптом нового суспільного явища - препаратом британсько-шведської компанії AstraZeneca не хочуть робити щеплення багато людей у ФРН.

Про це повідомляє DW. 

Соціологія не на користь AstraZeneca

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung, спираючись на офіційні дані, підрахувала, що у Німеччині станом на 14 лютого використали 85 відсотків тих доз вакцини компаній BioNTech і Pfizer, які ФРН вже отримала в рамках колективних закупівель Євросоюзу. А ось щодо вакцини Moderna цей показник склав 63 відсотки, а щодо оксфордскої від AstraZeneca - лише 19 відсотків.

Тому видання Die Zeit вирішило опублікувати 16 лютого статтю з досить показовим заголовком "AstraZeneca - не вакцина другого сорту", яка одразу ж отримала величезну кількість переглядів. Захистити розробку оксфордських вчених вирішив і найвідоміший у Німеччині вірусолог Крістіан Дростен (Christian Drosten), голова інституту вірусології берлінської клініки "Шаріте". Назва записаного в той же день чергового випуску його популярного подкасту на сайті північнонімецької телерадіокомпанії NDR - "Вакцина Astra набагато краще, ніж її імідж".

Тим самим фактично визнається, що в Німеччині вже сформувалося певне ставлення до зареєстрованих в ЄС вакцин від коронавірусу. Про це переконливо свідчать і два опублікованих на початку лютого соціологічних дослідження.

Одне з них провів Гамбурзький університет (UHH), який запитав тих респондентів, які твердо вирішили зробити щеплення або ще коливаються, вакцину якого виробника або якого типу вони воліли б отримати. Так, 48,2 відсотка відповіли, що у них преференцій немає, 33,3 відсотка назвали мРНК-вакцину компаній BioNTech і Pfizer, 5,8 відсотка - мРНК-вакцину Moderna і лише два відсотки - векторну вакцину Оксфордського університету і концерну AstraZeneca.

Опитування, проведене соціологічним інститутом Forsa на замовлення телерадіокомпанії RTL, показало, що у 67 відсотків жителів Німеччини немає преференцій, 22 відсотки хотіли б зробити щеплення вакциною BioNTech та Pfizer, чотири відсотки назвали AstraZeneca, один відсоток - Moderna. На запитання, як вони відреагують, якщо їм запропонують не ту вакцину, яку вони хотіли б, 64 відсотки відповіли, що погодяться, проте практично кожен четвертий, 24 відсотки, допустив відмову від щеплення.

Таким чином обидва опитування недвозначно показали, що, якщо жителі Німеччини і вважають якусь вакцину кращою, то це з великим відривом є розробка німецької компанії BioNTech, а ось відсоток бажаючих зробити щеплення оксфордским препаратом є вельми невисоким.

Німіці звикли більше довіряти "Зробленому в Німеччині"

Ту явну перевагу, яку у ФРН віддають вакцині BioNTech та Pfizer, можна пояснити низкою причин. Її створили в Німеччині, жителі якої звикли довіряти якості німецької продукції. Партнером фірми BioNTech з Майнца стала широко відома американська корпорація Pfizer (саме тому цю вакцину часто називають "пфайзерівською"), а це - один з лідерів світової фармацевтичної промисловості.

Ця вакцина розроблена на основі інноваційних РНК-технологій, що вважаються принципово новим словом у медицині. Цей препарат сильно розкручений у ЗМІ, люди знають за різними інтерв'ю її творців: професора університету Майнца Угура Шахіна і його дружину Езлем Тюречі, тому в очах німців за цей препарат відповідають своїм ім'ям конкретні люди. Велику роль, безсумнівно, грає висока ефективність цієї вакцини у 95 відсотків. Щоправда, популярності Moderna аналогічний показник не допомагає.

Своєю чергою сумніви у вакцині AstraZeneca теж можуть бути викликані різними причинами. Так, в Німеччині і в низці інших країн ЄС, а також, наприклад, в Південній Кореї, зараз нею дозволено робити щеплення тільки дорослим, молодшим за 65 років (в Іспанії і поки що в Італії - молодшим за 55 років). Власне, саме тому у ФРН її вирішили використовувати для вакцинації медичного персоналу.

Таке вікове обмеження викликано тим, що поки що не вистачає даних клінічних досліджень для застосування у людей поважного віку. Через недостатню кількість даних Швейцарія 3 лютого відклала реєстрацію оксфордської вакцини. До того ж, було повідомлення з Південної Африки, що цей препарат може погано захищати від місцевої мутації коронавірусу, яка вже дісталася Європи.

А хтось, можливо, згадує, як компанії AstraZeneca наприкінці листопада довелося визнати, що під час тестування була допущена помилка і частина добровольців отримала не цілу, а тільки половину дози, а тому виникла необхідність в додаткових дослідженнях. Це, однак, не завадило уряду британського прем'єра Бориса Джонсона, до якого багато німців ставляться вельми скептично, 30 грудня 2020 року зареєструвати цю вакцину, оскільки їй відведена центральна роль у масовій вакцинації населення Великобританії.

Роль ефективності вакцин і побічних явищ щеплення

І все ж ключовою причиною скепсису є питання про дієвість оксфордської вакцини. Так вважають і автори статті у Die Zeit, які на самому початку тексту задаються риторичним питанням: "Ну хто захоче вакцину з ефективністю в 60 відсотків, якщо можна зробити щеплення тими, у яких вона 95 відсотків?" Але потім вони за допомогою експертів пояснюють, що цей показник зовсім не означає, що з 10 щеплених четверо залишаються незахищеними. Захист від тяжкого перебігу захворювання в будь-якому випадку забезпечений, підкреслюють вони, зазначений відсоток демонструє, наскільки знижується ризик отримати його симптоми.

"Усі вакцини, що ми маємо, - надзвичайно вдалі в порівнянні з тим, що можна було б очікувати", - заявив своєю чергою Крістіан Дростен. Він не бачить причин, що перешкоджають широкому застосуванню вакцини AstraZeneca.

А ось німецький лікар, голова Всесвітньої медичної асоціації (WMA) Франк Ульріх Монтґомері (Frank Ulrich Montgomery) закликав не заплющувати очі на низьку ефективність британсько-шведської вакцини і не вакцинувати нею медичний персонал. У відповідь голова об'єднання лікарів Virchowbund Дірк Гайнріх (Dirk Heinrich) звинуватив його в популізмі і навіть в нехтуванні до життів людей похилого віку. За його словами, кожна людина молодше 65 років, яка відмовляється зараз від вакцини AstraZeneca, забирає тим самим вакцини BioNTech або Moderna у людей старше 80 років, піддаючи їх смертельному ризику.

Уже наприкінці березня поставки в Євросоюз може почати американська компанія Johnson&Johnson, потім в ЄС очікується реєстрація вакцин американської фірми Novavax і німецької CureVac. З усіма цими виробниками вже укладено попередні угоди.

Втім, судячи з галасливої історії з AstraZeneca, німці дивляться не лише на оголошену ефективність вакцини, яка у Johnson&Johnson становить 66 відсотків. У Німеччині велику увагу приділяють також побічним діям. ЗМІ облетіла новина, що в Брауншвейгу з 88 медиків, щеплених оксфордською вакциною, 37 відчули себе настільки погано, що не змогли вийти на роботу, і лікарні довелося тимчасово призупинити вакцинацію персоналу. Щось подібне, за даними NDR, сталося нещодавно в клініках Дельменхорста, Ольденбурга, Емдена - всюди частина співробітників скаржилася після щеплення на високу температуру, озноб, нудоту.

Україні нема з чого перебирати

Україна отримає ще п'ять мільйонів доз вакцини NovaVax виробництва індійського Serum Institute. Про це міністр охорони здоров'я України Максим Степанов повідомив у Facebook у понеділок, 22 лютого.

"Успішно завершили переговори про збільшення постачання в Україну американської вакцини NovaVax. Нам підтвердили можливість постачання додаткових 5 мільйонів доз вакцин від цього виробника", - повідомив Степанов. Втім, за його словами, цю домовленість ще треба затвердити підписанням договору.

Нагадаємо, що Україна вже транспортує з Індії 500 тисяч дозв вакцини CoviShield - індійського аналога AstraZeneca. 

Міністру охорони здоров'я доведеться публічно щепитися індійською вакциною або йти у відставку

Facebook помилково заблокував рекламу про користь вакцинації від коронавірусу

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook