13:41 29 травня 2024 р.
Розповідь львівської пацієнтки апітерапевта.
DailyLviv.com продовжує публікувати історії пацієнтів і пацієнток апітерапії, які передають досвід боротьби з різними хворобами. Кожен такий досвід - індивідуальний, але у всіх є спільний цілющий знаменник - бджолина отрута або апітоксин.
"Мій батько, який хворів на радикуліт, ходив на сеанси бджоловжалювання до Івана Йосиповича Пилипчука ще тоді, коли лікар-апітерапевт працював у Львові в Центральній транспортній клінічній лікарні, тій, що її називали в народі залізничною, - розповідає львів'янка Ольга К. - Ходив батько на бджоловжалювання і тоді, коли працював прокурором, і тоді, коли - на пенсії - вже був на посаді юрисконсульта в енергетичній компанії. Тато дуже цінував бджоловжалювання, бо відчував полегкість після дії апітоксину. А ось я в той час не дуже звертала увагу на цей метод лікування. Коли вас ніщо не турбує, ви зазвичай не переймаєтеся інтересом до способів зцілення. Особливо - нетрадиційних.
Читайте також: Феномен бджолиної отрути і болю, які лікують
І навіть коли у мене - після відпочинку на морі - діагностували міжреберну невралгію, я спочатку звернулася до традиційної класичної медицини. Пам'ятаю, що приїхала з моря - і мене схопив пронизливий гострий біль як у лещатах. Ні вдихнути, ні видихнути. Стан був такий, ніби мене паралізувало. Приступи болю повторювалися впродовж доби по кілька разів. Моя товаришка порадила мені піти до її знайомого - відомого мануального терапевта, який працював в нейрохірургії. Зараз не хочу називати його прізвища, щоб не образити випадково. Бо сподіваного чудо-масажу з вправлянням хребта не сталося, на жаль. Навпаки. Не забуду, як авторитетний лікар зі всією чоловічою силою натиснув на грудний відділ... Коли я встала з масажного стола, голова пішла обертом, в двері потрапити не могла, заледве дому дісталася. Товаришка заспокоювала: після наступного сеансу все зміниться на ліпше. Але я вже не вірила в це і побоялася ще одного такого вправляння. Більше вже не ходила до мануального терапевта. Залишилася зі своїми проблемами.
Читайте також: Ужалила бджола: якщо не болить, то справи кепські - львівський лікар
У той час кожні 15-20 хвилин мною хитало як у шторм на палубі - ніби відбувалися якісь напади порушення вестибулярного апарату. При цьому ще й дуже боліла голова. Пульс у цей час сягав 100 ударів за хвилину. Я перестала їздити за кермом автомобіля. Важко було навіть ходити через ці приступи. Різні лікарі - невропатологи, хірурги, травматологи - впродовж року не могли діагностувати причину моєї хвороби і порадити як її лікувати. А дехто з них навіть казав, що я, мама двох дітей, цілком здорова за всіма показниками. Інші ставили діагноз - остеохондроз. А один з лікарів сказав, що у мене одна груба артерія перетиснута. Він порадив пошити для мене спеціальний корсет, щоб я в ньому ходила - лише так мені буде легше. Я відмовилася. Найбільше мене вразило, що після недешевих МРТ і КТ у Києві столичні лікарі заспокоїли: "У вас все добре. Лише маєте правосторонній гайморит".
Упродовж пів року я ретельно пила таблетки кількох видів, які виписували невропатологи, уколи з вітамінами B приймала, а потім - гомеопатичні препарати, фізичні вправи робила - позитивних змін все одно не наставало. Кілька разів їздила у київські клініки. Не допомагало ніщо і ніхто. Мене охопив глибокий відчай.
Тоді з повної безпорадності перед болями я дуже щиро, а не просто ритуально звернулася до Бога. Просила в нього допомоги. Шукала його голосу, його знаків, його провідників. Тепер я впевнена, що він мені допоміг через...мого батька. Надивившись на те, як мене вимордовує біль, тато якось сказав, що він розпочинає новий сеанс бджоловжалювання і порадив мені також випробувати це лікування. "Та ж я їх з дитинства дуже боюся, - кажу татові. - Коли я була малою на канікулах у селі, мене одна бджола вкусила в обличчя, то я аж вся спухла". Але - немає ради - попри той старий страх все ж зважилася, як кажуть, йти на бджоли. Бо шукала надію. А на той час у мене вже діагностували ще й проблеми зі щитоподібною залозою і низький гемоглобін - залізодефіцитну анемію. Виявили також мою давню проблему з кульшовим суглобом. У молодості чоловік брав мене з собою в гори кататися на лижах, але я більше падала там, аніж їздила. Певно, це наслідок. Почалися простріли в нозі.
Читайте також: Львів’янка зупинила коксартроз бджоловжалюванням за чотири курси
Загалом з цим букетом відомих і невідомих хвороб у мене вже з'явилося відчуття, що нібито я поступово помираю. Тому я й послухала тата.
Коли ж мене вкусила перша бджола, я одразу відчула деяке полегшення - і апітоксин, і психологічний фактор! - і відтоді просто вхопилася за бджоловжалювання ніби за панацею. Я повірила, що це той останній засіб, яким я могла зцілитися. Адже все решту я до цього перепробувала, багато грошей і часу витратила безрезультатно. Тому швидко моя віра у бджоловжалювання росла і поступово переростала в оздоровлювальний ефект. Уже після першого курсу лікування я знову сіла за кермо автомобіля. А після другого курсу я повернулася до того здорового стану, в якому їхала на відпочинок до моря. Невдовзі я народила третю дитину. Жінки мене зрозуміють, що це суттєвий показник рівня нашого загального здоров'я.
Щоб не дозволити прогресувати всім своїм великим і малим хворобам, виявленим і прихованим, я відтоді впродовж 16 років регулярно - раз на рік - проходжу курси бджоловжалювання. Намагаюся це зробити навесні, коли мій організм почувається трохи гірше, ніж в інші пори року. Недавно робила рентген кульшового суглоба. Він не ідеальний, але заміни не потребує. Вряди-годи нагадує про себе і кольне, коли забудуся і буквально збіжу швидко сходами на третій поверх.
За цей час я всім радила цей метод лікування і профілактики захворювань. Не всі зважуються на бджоловжалювання - переважно бояться "укусів" бджіл і больових відчуттів. Доки хвороби не припечуть людей по-справжньому, а традиційна медицина розведе руками. Для себе ж за ці роки я зрозуміла, що апітерапевт Іван Йосипович Пилипчук не просто якісно виконує роботу лікаря, а по-справжньому служить людям. Служить - з великої букви. До речі, у США перше товариство апітерапії створене у 1978 році. А Іван Йосипович Пилипчук ще раніше вже лікував бджоловжалюванням. Така історія".
Читайте також: Жало лікувальної бджоли не можна виймати ще 20 хвилин, - лікар