Без нервів: важливі питання до дитячого невролога

Між тим, чим раніше виявити проблему й почати лікування, тим краще дитяча нервова система на нього зреагує. Команда лікарів дитячої поліклініки «Веселка» розповіла, на що варто звертати увагу батькам.

Етапи розвитку малюка першого року життя 

Процес розвитку кожного малюка індивідуальний. Він залежить від багатьох факторів й обставин, зокрема, від перебігу вагітності, на якому тижні народилася дитина, чи мав місце кесарів розтин і т.д. Але все ж таки існують певні стандарти, на які спираються педіатри в оцінці розвитку дитини залежно від віку.  

• Місячний малюк зазвичай уміє чітко фіксувати погляд, дивитися та стежити за предметом, що його зацікавив.

• До 3 місяців дитина має навчитися тримати голову.

•  У 4–5 місяців малюк тягнеться до іграшки, бере, тримає та перекладає її з руки в руку.

• До 6 місяців формуються та закріплюються навички перевертання. При цьому малюк має вміти перевертатися в обидва боки.

• У 8 місяців дитина починає самостійно сідати, а в 10 може стояти біля опори.

• Річна дитина вже вміє самостійно стояти, присідати й піднімати невеликі предмети з підлоги.

• З 15–18 місяців здорова дитина зазвичай вже ходить самостійно. 

«Це норми для доношеної здорової дитини, у якої немає відхилень розвитку», — зауважує лікар-невролог дитячої поліклініки «Веселка»Вікторія Негруб.

«Крім того, — додає її колега педіатр Оксана Головчак, — невеликі відхилення й більш пізнє опановування певними навичками теж може бути варіантом норми. Тому ми завжди оцінюємо розвиток дитини комплексно».

Однак, якщо батьки фіксують у дитини затримку розвитку, краще проконсультуватися з лікарем, щоб не пропустити тривожний сигнал.

Розвиток дитини: навички з’являються за потреби

Трапляється так, що одна дитина у 3 роки вже сама взувається й добре справляється з виделкою, а інша у 5 не може без сторонньої допомоги одягнути піжаму. Чому так? «Справа не лише в індивідуальних особливостях, — пояснює лікар-педіатр Оксана Головчак, — адже навички формуються в міру необхідності. Якщо немовля до 6 місяців постійно на руках, у нього немає потреби перевертатися. Так само дитина не повзає, якщо її ще жодного разу не поставили на підлогу, щоб вона тому вчилася». 

Лікарі у «Веселці» пояснюють батькам, щоб дитина отримала нові навички, її треба до цього стимулювати та допомагати оволодівати новими вміннями.

Розвиток дитини — процес поступовий і завжди комплексний. Стимулюйте та спостерігайте, але не пришвидшуйте. Не слід висаджувати у подушки дітей, які ще не навчилися самостійно сідати, адже надмірне, навантаження м’язів може спричинити проблеми з хребтом. 

Коли потрібна консультація невролога

Існують моменти, з етапами розвитку безпосередньо не пов’язані, на які також слід звернути увагу, якщо мова йде про дитину першого року життя. Занепокоєння мають викликати такі симптоми:

• знижений тонус м’язів у новонароджених або гіпертонус у діток старше 3 місяців, коли важко випрямити дитині ручку чи розкрити долоню;

• відсутність рефлексів або їх несиметричність;

• задовге збереження певних рефлексів, які мали б уже зникнути. Наприклад, після 3–4 місяців дитина вже має розтиснути кулачки та все більше випрямляти ніжки у колінах;

•  постійний неспокій дитини, порушення сну, коли немовля не спить тривалий час, погано засинає та часто прокидається уночі;

•  завмирання чи якісь незрозумілі рухи, що повторюються;

• судоми, що можуть проявлятися по-різному: посмикування кінцівки або якихось м’язів на обличчі. 

Дитячий лікар-невролог Вікторія Негруб підкреслює: «Якщо щось у поведінці дитини викликає у батьків занепокоєння, радимо не шукати відповідь в інтернеті, а прийти до лікаря і визначити, чи це норма, чи патологія». Отримати консультацію дитячого невролога у Львові можна, звернувшись на гарячу лінію дитячої поліклініки «Веселка»: +38 (067) 343 29 11; +38 (050) 343 29 11.

Неврологічні симптоми у дітей старше 3 років

Консультація дитячого невролога обов’язкова, якщо:

• дитина не заговорила до 3 років чи має порушення мови;

• спостерігаються повторювані, монотонні рухи, кліпання очима або закочування очей;

• трапляється безпричинний нав’язливий кашель;

• помітні порушення ходи;

• часті безпричинні головні болі.

«У діток рідко буває так, що є одна проблема, і вона потребує спостереження конкретного спеціаліста, — пояснює лікар-педіатр Оксана Головчак, — Зазвичай певний симптом може бути проявом різних захворювань, і тоді ми призначаємо консультації лікарів в міру необхідності».

Наприклад, ходіння навшпиньки може бути як фізіологічним явищем, так і симптомом неврологічного розладу. Причинами можуть бути спадковий фактор, тонус м'язів чи скорочення ахілу (сухожилля, що піднімає стопу), через що дитина фізично не може спертися на п'яту. І це мають встановити безпосередньо невролог, ортопед чи генетик. 

Тому, за словами пані педіатра, команда лікарів поліклініки «Веселка» надає перевагу комплексному підходу для встановлення точного діагнозу та призначення відповідної терапії.

Буває, що дитина до 3-4 років не розмовляє, а знайомі заспокоюють батьків: мовляв, у садочку «розбалакається». Або наводять приклади, як чиясь дитина теж довго не говорила, а потім почала розмовляти відразу реченнями. Так не має бути. 

У питаннях, що стосуються здоров’я дитини, зокрема її нервової системи, краще перестрахуватися, адже незначні порушення і симптоми у малому віці можуть з часом стати проблемами.

Увага батьків незамінна

Найкращий стимул і тренажер для розвитку дитини — увага батьків. Спілкуйтесь з дитиною — це покращує і пришвидшує розвиток, вивчення нею нового.

Щодо малечі, добре використовувати розвивальний килимок та інші іграшки, що тренують тактильні відчуття, розвивають моторику й сенсорику дитини. Проте дитячі неврологи дотримуються однієї позиції у тому, що навіть найкращі іграшки та супер-няні чи педагоги не можуть замінити дітям увагу батьків. 

Планові візити до дитячого невролога

Навіть якщо у дитини не помітно відхилень від норм розвитку, варто регулярно відвідувати дитячого невролога, особливо протягом першого року життя та у важливі періоди.

Дитячий невролог має оглядати малюка кожні 3 місяці протягомпершого року життя: у 1, 3, 6, 9 та 12 місяців. Якщо тривожних симптомів немає, знову відвідати невролога слід перед садочком та вступом до школи. На цих етапах важливо визначити готовність дитини, її психоемоційний стан. І тут лікар-невролог часто виконує функції відразу 3 спеціалістів: психіатра, психолога й невролога. У разі необхідності він порадить консультацію потрібного фахівця.

Дитячий невролог для школярів

Перед вступом дитини до школи є сенс визначити її готовність до навчання. Дитячий невролог  Вікторія Негруб розповіла, що під час такого огляду вона звертає увагу, наприклад, на координацію, здатність дитини розрізняти кольори, об’єктивно оцінювати та порівнювати предмети.

Наступні контрольні періоди припадають на час закінчення молодшої школи, тобто у 10 років, та на початку статевого дозрівання — 12–14 років.

У дитини шкільного віку збільшується навантаження, до того ж, вона переживає певні кризові етапи розвитку. Так, через стресові ситуації, навантаження від навчання, брак прогулянок на свіжому повітрі можуть виникати проблеми зі здоров’ям: розлади сну, дратівливість, часті головні болі та болі у животі, зниження зору тощо. Тут необачно ставити діагнози самотужки і займатися самолікуванням. Саме лікар має визначити, патологія це чи вікова норма.

Піклуйтесь про розвиток дитини, не нехтуйте профілактичними оглядами. У разі занепокоєння з приводу незвичної поведінки дитини або підлітка, радимо звернутись до лікаря. І пам'ятайте, увага батьків незамінна для дитини будь-якого віку!

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook