У львівських медіа – найвищий показник гендерної чутливості: результати лютневого моніторингу

14:30 24 лютого 2021 р.

Фото до новини

У лютому 2021 року розпочалася чергова хвиля гендерного моніторингу медіа 24 областей України.Під час першого етапу моніторингу, який відбувся 8-14лютого 2021 року, експертна група Львівського прес-клубу проаналізувала матеріали десятьох регіональних медіа Львівщини –чотирьох друковані видань («Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша») і шести інтернет-видань («Вголос», «Гал-інфо», «Дивись.info», «Zaxid.net», «Львівський портал», «Твоємісто»). Загальна кількість проаналізованих матеріалів – 2088 (184 – у друкованих, 1904 – в онлайн-медіа).

Моніторинг проводиться з метою виявлення рівня гендерного балансу в журналістських матеріалах (співвідношення жінок і чоловіків як героїнь / героїв публікацій (тих, про кого згадують у тексті) та експерток / експертів (тих, чию думку цитують, чий коментар подають), а також наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, використання фемінітивів на позначення посади / професії / виду діяльності жінок. Окрім цього, експертки відстежували наявність стереотипного та сексистського контенту і публікацій на гендерну тематику, пише Dailylviv.

У лютому в друкованих медіа у 45% жінки є експертками журналістських матеріалів і дещо  менше (у 33%) – героїнями.

Найбільше  жінок-експерток у газетних матеріалах було на теми розваг і дозвілля (100%), криміналу/надзвичайних ситуацій (69%), екології і довкілля (60%), волонтерства(50%). Найвищий відсоток героїнь – у темах освіти (68%), розваг і дозвілля (62%), криміналу (53%), медицини (52%),соціальної політики (50%) Абсолютно відсутні жінки-героїні були в публікаціях про екологію та довкілля (0%).

Найбільш гендернозбалансованими є публікації газети «Ратуша» (63% експерток і 37% експертів, 39% героїнь / 61% героїв) та газети «Експрес» (47% експерток / 53% експертів, 36% героїнь / 64% героїв).  А «Львівська пошта» у лютому стала абсолютним лідером з використання фемінітивів (100%). Найменш гендернозбалансовані (співвідношення жінки/чоловіки) – матеріали газети «Високий замок» (лише 24% героїнь і 38% експерток публікацій).

З огляду на ці дані у лютому 2021 року найбільш гендерночутливими друкованими ЗМІ (за дотриманням гендерного балансу і кількістю фемінітивів) стали газети «Експрес» та «Ратуша» ( по 60%). Ці видання є гендернонайчутливішими серед усіх львівських медіа, які підлягали моніторингу, й одними з найчутливіших серед 240 видань України.
Друга позиція – у «Львівської пошти» (57%).

У регіональних інтернет-виданнях першість і як експерти, і як герої матеріалів отримали чоловіки. Зокрема, жінки як експертки з’являлись лише у 30% випадків, а  відсоток присутності жінок як героїнь матеріалів іще нижчий – 20%.
Найчастіше інтернет-видання залучали жінок для коментарів на теми соціального захисту (80%), екології та довкілля (77%), волонтерства (62%). Зовсім жінки не висловлювалися на спортивну тематику (0%).

Найвищий показник присутності в журналістських публікаціях жінок як героїнь простежується в темах екології і дозвілля (100%), менше – в темах медицини (54%), розваг і дозвілля (50%), культури (32%). Також жінки як героїні матеріалів були зовсім відсутні в темах економіки і бізнесу (0%).

Лідерами з дисбалансу щодо героїнь/героїв та експерток/експертів на користь чоловіків стали інтернет-видання «Дивись. info» та «Вголос» (у 4 рази). Першість за кількістю жінок-героїнь у лютому отримав сайт «Твоє місто» (40%).
В інтернет-виданнях у лютому було зафіксовано переважання фемінітивів над маскулінітивами (87%), (у друкованих ЗМІ відсоток фемінітивів іще вищий – (90%). Лідером у їх використанні стало інтернет-видання «Львівський портал» (98%), а найменше фемінітивів – у новинах сайт «Вголос» (69%).

Результат моніторингу показав, що львівські журналісти переважно послуговуються фемінітивами. І хоча в означенні посад та професій жінок ще можуть траплятися маскулінні форми, все ж з’являються відносно нові для вжитку слова: «синоптикиня», «віцепрем’єр-міністерка», «стоматологиня», «епідеміологиня», «історикиня» тощо.  Іноді медіа хибують тим, що в одній і тій же статті для позначення професії жінки використовують як фемінітиви, так і маскулінітиви. Так, наприклад,  інтернет-видання «Вголос», «Гал-інфо», «Дивись.info» та газета «Ратуша» передрукували пресреліз Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у якому Святослава Мілян в одному випадку була зазначена фельдшером, в іншому – фельдшеркою.

Серед львівських інтернет-медіа гендернонайчутливішим у лютому 2021 року виявилося видання «Твоє місто» (54%), а найнижчий показник  рівня гендерної чутливості – у сайту «Вголос» (36%).

У лютому в матеріалах і у друкованих, і онлайн-медіа стереотипів не спостерігалося. Проте було виявлено 2 публікації із використанням сексистського контенту. Сайт«Вголос» опублікував новини під назвами,«Найсексуальніша жінка планети ефектно оголилась на відпочинку», в якій описують «сексуальну та гарячу Олівію» та «Даша Астаф'єва показала пишні груди з різних ракурсів»

Щодо тематичних публікацій, то було виявлено один матеріал у «Гал-інфо» під назвою «Волинь є лідером у реалізації проєкту гендерної рівності» про реалізацію проєкту на Волині «Просування гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок в рамках реформи децентралізації в Україні».
Загальний Індекс гендерної чутливості львівських медіа у лютому склав 52%. Це – найвища позиція серед 240 друкованих та онлайн-видань України, які підлягали моніторингу. Ознайомитися із цими даними (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, або на сторінці у Facebook.

Довідка
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.


Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів