Шість особливостей нового перекладу Нового Завіту українською мовою
12:25 29 листопада 2020 р.
Вийшов друком новий переклад Нового Завіту на сучасну українську мову, здійснений Юрієм Попченком і його командою. Щоб опанувати біблійні мови, необхідні для здійснення перекладу – давньогрецьку, давньоєврейську та арамейську, – Юрій Попченко закінчив два університети.
Про це повідомила Релігійно-інформаційна служба України, пише DailyLviv. З-поміж інших перекладів цей Новий Завіт вирізняють шість особливостей. По-перше, він євангельський. Його здійснювали євангельські віруючі, і він уникає конфесійної заангажованості. По-друге, він перекладений із загальноприйнятого грецького тексту, який ґрунтується на переважній більшості існуючих манускриптів. Ним церква користувалась упродовж своєї історії і з нього здійснені основні протестантські переклади Біблії.
По-третє, він дослівний. У ньому перекладаються слова оригіналу, а не просто смисл. По-четверте, він точний. Це визначальна риса цього перекладу. Він робить особливий акцент на максимально точній передачі оригіналу. По-п’яте, він зрозумілий. Для досягнення зрозумілості вживаються сучасні зрозумілі слова, а для пояснення малозрозумілих слів використовуються примітки. Для кращого розуміння текст розбито на смислові уривки, і до цих уривків подані заголовки, які передають головну думку уривків. По-шосте, він читабельний. Було докладено чимало зусиль для того, щоб переклад легко читався, адже від цього залежить сприйняття й запам’ятовування Писання.
Новий Завіт підійде для особистого читання й дослідження, проповіді й викладання, особистого й церковного благовістя. Зрозумілість і легкість у читанні робить його особливо привабливим для дітей. Його можна використовувати в недільних школах, молодіжних групах, дитячих і молодіжних таборах, під час благовістя серед дітей (наприклад, роздачі в загальноосвітніх школах) тощо, для чого добре підійде малий формат.
Щоб опанувати біблійні мови, необхідні для здійснення перекладу – давньогрецьку, давньоєврейську та арамейську, – Юрій Попченко закінчив два університети. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка він вивчав давньогрецьку, латинську і українську мову та літературу і отримав ступінь магістра філології. У Російському державному гуманітарному університеті в Москві він вивчав давньоєврейську та арамейську мови і отримав ступінь бакалавра сходознавства. Крім зазначених мов, за вісім років навчання Юрій вивчав старослов’янську, румунську, німецьку, сирійську, арабську, аккадську, угаритську, фінікійську, ефіопську та декілька інших. Вільно володіє англійською мовою.
Разом з Юрієм Попченком у команді працює Анна Ананченко (Крокіс), одногрупниця по університету імені Шевченка. Анна закінчила аспірантуру цього ж університету і захистила кандидатську дисертацію з давньогрецької мови. Дев’ять років викладала в Київському національному лінгвістичному університеті давньогрецьку й латинську мови та інші предмети. Близько десяти років викладала грецьку мову Нового Завіту в кількох богословських закладах.
Над перекладом також працювали: Олександр Савченко, проповідник і диякон церкви; Арібжанова Ірина Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри сучасної української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Ірина Назарук і Олеся Рудник, випускниці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, магістри філології, фахівці з української мови та літератури і літературного редагування. Зі складних питань перекладу проводилися консультації з доктором філософії Пітером Вільямсом, директором Tyndale House у Великобританії.
У 2016 році в церквах було проведено низку презентацій перекладу і залучено до співпраці 55 пасторів, проповідників, керівників об’єднань церков, викладачів семінарій, філологів тощо. Було проведено 63 опитування стосовно різних варіантів перекладу тих чи інших віршів, отримано й опрацьовано сотні відповідей, які були враховані під час підготовки пробного видання Нового Завіту.
У 2017 році вийшло пробне видання Нового Завіту, яке було поширене серед євангельських служителів для отримання відгуків. Зауваження й побажання висловили 29 пасторів, проповідників, викладачів семінарій, філологів. Також була створена Вайбер-група для редагування пробного видання, в яку ввійшло близько 70-ти осіб. Упродовж 2,5 року у цій групі було написано 61 статтю з проблемних питань перекладу, проведено більше сотні опитувань і обговорень. Результати були враховані під час підготовки кінцевого варіанту видання.
На Львівшині закінчують реставрувати дерев’яну церкву лемківського стилю, якій майже 200 років
За п’ять років можемо її не впізнати: львівський мовознавець розповів, що засмічує українську мову
Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook