Переселенка з Криму створила у Львові театр (відео)

Переселенка з Криму, професійний режисер Наталія Меньшикова створила у спальному районі Львова аматорсько-професійний театр «Domus». Головна його ідея  – об’єднати кримчан і львів’ян, митців-аматорів і професіоналів.

Наталія Меньшикова залишила в Сімферополі помешкання і всі речі, але забрала чотири улюблені рослини. У Криму Меньшикова працювала режисером, мала свій театральний центр. Втім, два з половиною роки тому доля привела її у Львів – і тут почалось все з початку. Відколи приїхала, відтоді мріяла про власний театр.

Режисер розповіла: «Театр – це колектив, це люди насамперед, які , як і ти, прагнуть створити щось добре. У квітні я зустрілась з нашим директором Денисом і ми вирішили спробувати. Краще спробувати, аніж жалкувати, що не спробували»,.

У культурно-мистецькому центрі імені Довженка, який розташований у Сихівському районі Львова, пішли назустріч митцям – зі середини серпня почались репетиції професійно-аматорського театру «Domus». З реквізитами до вистави допомогли добрі люди у Львові та Ужгороді. Оформлення сцени робили самостійно. Костюми також змайстрували з того, що було доступним.

Директор театру та актор, львів’янин, Денис Федєшов розповів: «Внутрішня потреба, сцена, як раз вийдеш… Я завжди займався багатьма справами, а тягнуло саме сюди, саме на сцену. Ця ідея театру літала в багатьох знайомих, а з поштовхом Наталії почало все закручуватись. Переважно всім хотілось би театру, а ніхто не робить. Наталія прийшла – все, без нічого…».

Митці обрали для прем’єри виставу-притчу «Уві сні та наяву» за творами Габріеля Гарсія Маркеса і Анни Соколової – про людей, які намагаються вирватись на волю із встановлених обмежень, які борються за своє життя. Тобто про сьогодення, яке складається з певних перепон.

Наталія Меньшикова пояснила: «Це вічна тема. Чому Маркес? А потім почула мелодію місцевого музиканта і кажу: це просто музика для моєї вистави. Я зрозуміла, що це було для Маркеса написано – мексиканські, колумбійські мотиви і це звучить у нашій виставі. У сні ми дуже вільні люди, нас нічого там не стримує. Наяву, у реальному житті, багато рамок , бар’єрів. Тому це Соколова, бо це мандрівний зоопарк, який їде з міста в місто. Це теж сьогодні відповідає тому, що відбувається у нашій країні. Поєднання цих авторів у виставі – це наша вдала ідея».

Театр став внутрішнім порятунком і для кримчанки Олени Таврійської. Вона переїхала до Львова у 2014 році з Євпаторії, де працювала у театрі, у танцювальному колективі. З Наталією Меньшиковою вона познайомилась вже у Львові.

Олена Таврійська розповіла: «Коли ми переїхали, все було добре. Львів – гарне місто, ми дивились і раділи. А потім журба, журба, журба за Кримом. Я дуже люблю море, дуже сумую за ним. Мені там було добре, якби не «русский мир». Сумувала за друзями, рідними. Потім так сталося, що зустріла Наталку, яка любить театр, і я люблю. Отак спільно і почали працювати. У мене знову театр вдихнув життя».

Митці планують поєднати дитячий і дорослий театри, створити власний репертуар. Уже зараз маленький колектив з семи осіб працює над двома новими виставами. А до зали, де відбуваються репетиції, вже зазирають ті, хто хоче приєднатись і зацікавився тим, що творять спільно колишні кримчани і львів’яни, що об’єднує, а не роз’єднує людей.

Про це повідомили на «Радіо Свобода». Натомість на Першому національному телеканалі поінформували, що Наталія Меншикова та її актори саме віддалік від середмістя сподіваються знайти свого глядача.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook