Художник-реставратор Львівського музею історії релігії Петро Скоп помер на 37-му році життя

10:18 16 лютого 2017 р.

Фото до новини


Фото: risu.org.ua

Серед вагомих творчих досягнень Петра Скопа – відновлення ікони «Богородиця з Ісусом на престолі».

На 37-му році життя перестало битися серце відомого художника-реставратора Львівського музею Історії релігії Петра Скопа, який походив з відомої родини митців. Батько Левко Скоп – художник, реставратор, музикант, письменник, мистецтвознавець, волонтер, мати Галини Скоп – викладачка Львівської Академії мистецтв кафедри реставрації, художник-реставратор.

Серед вагомих творчих досягнень Петра Скопа – відновлення ікони «Богородиця з Ісусом на престолі». Експерти з іконопису вважають, їй щонайменше шість століть, тобто створена вона ще у XV столітті. А до музею ікона потрапила понад 30 років тому з однієї з церков, що неподалік Львова. Відтоді перебувала у фондах музею.

До істини докопався саме Петро Скоп. Причому під прицілом у прямому розумінні цього слова – під рентгенівськими променями. Тоді й з’ясував, що ікону перемальовували щонайменше п’ять разів. Знімаючи фарбу шар за шаром, Петро Скоп виявив первісне зображення. З’ясувалося, що єдиний елемент, якого жодного разу протягом шести століть не чіпали, – очі Богородиці. 

Відновлювальний процес тривав близько року. Реставратор не лише зняв різночасові фарбові шари, а й зміцнив дерев’яний щит і замінив деформовані шпуги.

«Під примітивною сучасною базграниною –  справді шедевр», – розповідав тоді Петро Скоп. – Більш того, скидається, ікона була чудотворною, бо разом із нею ми знайшли фрагменти срібних позолочених медальйонів  (їх ще називають вотами). Відомо, що до XVI сторіччя існувала традиція вішати їх на ікону на знак подяки за зцілення».

Тоді, у березні 2008 року, цю оновлену ікону презентував Музей історії релігії. Шедевр й зараз зберігається у Львівському музеї.

Про це повідомили сьогодні, 16 лютого, на порталі «РІСУ – Релігійно-інформаційна служба України».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів